Весна-весна.
- 17.03.15, 22:26
Незвичне зовсім є щось в ній.
Те, що мені ні, не належить,
Лишень збирає думки в рій.
Пірнає душенька в безсоння,
Блукає в нім аж до рання,
Під промінь зірки з підвіконня
Відбитий світлом – їй вбранням.
Вона шукає в нічці темній
Оте ж бо, що є чарівне,
Що манить серце теж недремне -
Ось-ось, можливо, промайне?
Та вже зоря. Блідніє нічка.
Вертає в тіло і душа.
І знову день стрімкий, як річка.
І знову ніч… Весна-весна.




