О.Ірванець про азарова...

О.Ірванець.ТВі.Передача альбертенштейн.

Сьогодні відверто.29.11.2011.

В.Портніков,канал ТВі.

06.09.2011

 Канал TVi   передача "альбертенштейн"

В основу сценария положен дневник немецкой журналистки Марты Хиллерс, который она начала вести в берлинском бомбоубежище 20 апреля 1945 года – в день рождения Гитлера, за десять дней до его самоубийства. Она повествует, что за первые несколько дней после взятия Берлина была неоднократно изнасилована советскими солдатами. Такая же судьба постигла многие сотни тысяч немецких женщин, сообщает издание. Военные с криком «Komm Frau!» прочесывали разбомбленные города. В дневнике Хиллерс сообщается, что они предпочитали толстух; описывается сцена, как солдаты долго гонялись между руин за женой местного булочника, пока не повалили ее на землю.

 скачать:

Безымянная - одна женщина в Берлине .flv

Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський УПЦ МП Павло (Петро Лебідь) відзначив своє 50-річчя в трьох банкетних залах одного з кращих готелів Києва "Русь".

Як повідомляє "Портал-Credo.Ru", захід проходив 1 травня в закритому режимі.

Митрополиту подарували новий "Мерседес" представницького класу з іменними номерами "АП" ("архієпископ Павло"). Портал відзначає, що вартість цієї моделі значно перевищує 100 тисяч доларів.

Музичний супровід банкету забезпечували зірки української естради Таїсія Повалій та Стас Михайлов, який виступає у стилі "шансон".  Як зізнався Михайлов, він виконував для митрополита Павла частівки. Повалій розповіла журналістам, що хотіла виконати пісню "Два кольори", проте, побачивши поряд з митрополитом Павлом його маму, вирішила заспівати пісню "Поговори зі мною, мама".

За календарем день народження митрополита Павла 19 квітня, проте на цей день припав Великий вівторок, тому урочистості перенесли на початок травня.

Петро Лебідь є депутатом Київради від Партії регіонів.

Раніше Лебідь назвав журналіста "Української правди" Сергія Лещенка душевнохворим за те, що він розмістив у своєму блозі фотографії "Мерседеса" глави УПЦ МП Володимира.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/14/6196790/

Что мы знаем о обороне Брестской крепости? О обороне 1941 г. мы кажется слышали немало. Но что нам говорит дата 17 сентября 1939? Две обороны цитадели. Польская и советская. Что на самом деле происходило у её стен в 39 и 41 годах?

Название: Брестская крепость. Две обороны.

Оригинальное название: Берасцейская крэпасць. Дзве абароны. Год выпуска: 2009 Жанр: Документальный фильм Производство: Телеканал Белсат Продолжительность: 29 минут Язык: беларусский, русский Формат: DVDrip, avi Размер: 323 мб

Їхні імена не викреслити з історії! Звернення  одеської  громадськості  з  приводу  перейменування  вулиці  Івана  та  Юрія  Лип

«Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає». Дмитро Донцов.

«Коли нацисти приходили за комуністами, я мовчав, тому що не був комуністом. Коли нацисти приходили за соціал-демо­кратами, я мовчав, тому що не був соціал-демократом. Коли нацисти приходили за членами профспілки, я мовчав, тому що не був членом профспілки. Коли нацисти приходили за євреями, я мовчав, тому що не був євреєм. Коли нацисти приходили за католиками, я мовчав, тому що не був католиком. КОЛИ ПРИЙШЛИ ЗА МНОЮ, ТО МЕНЕ НЕ БУЛО КОМУ ЗАХИСТИТИ!»

Мартін Німеллер,німецький богослов, в’язень Дахау.

Громадськість Одеси висловлює свій рішучий протест з приводу намірів низки депутатів Одеської міської ради викреслити з історичної пам’яті одеситів імена Івана та Юрія Лип на основі вже прийнятого рішення історико-топонімічної комісії про перейменування однієї з одеських вулиць, названої на честь цих постатей. Чиниться тиск на одну з бібліотек міста, що названа на честь І. та Ю. Лип, з метою скасування цієї назви. Все це супроводжується русифікацією назв одеських вулиць. Члени історико-топонімічної комісії міської ради обрали кулуарний шлях прийняття рішень, без громадських дискусій, консультацій з провідними спеціалістами. І це у рік двадцятої річниці незалежності України, помітними передвісниками якої були Іван та Юрій Липи! Скасування імен українських постатей у топонімії Одеси, систематичне псування меморіальних дощок та пам’ятників ми розглядаємо як історичне безпам’ятство, вандалізм, неприйнятні у будь-якому цивілізованому місті.Таким чином, популістськими гаслами та діями підмінюються реальні господарські проблеми одеситів.

Заявляємо, що низка негативних заяв, поширена останнім часом деякими засобами масової інформації (вірніше, дезінформації) про І. та Ю. Лип є нісенітницею, свідомим викривленням історичних фактів.

Нагадаємо одеситам, що Іван Львович Липа (1865 — 1923) був співзасновником «Братерства тарасівців» — одного з перших гуртків, спрямованих на досягнення незалежності України. У 1900 році І. Липа став одним із засновників першої української політичної партії, створеної у Харкові, під назвою «Україн­ська Революційна партія», яка стала основою політичної палітри України. На початку ХХ ст. вже профе­сійний лікар І. Липа переїхав до Одеси. Він ініціював будівництво лікарні у селі Дальник, яка діє і понині. У 1905 році в Одесі виходить альманах «Багаття», редактором та видавцем якого був І. Липа. Ця збірка започаткувала новий модерністський напрям в українській літературі. Її знали по всій Україні і за кордоном. І. Липа був дійсним членом  Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, тісно співпрацював з його виданнями, чим долучився до розбудови соборної України (нагадаємо, що у січні цього року Президент В. Янукович закликав українців до подальшого зміцнення цієї ідеї, вшанування її творців). У 1905-у І. Липа був одним із засновників українського товариства «Просвіта» в Одесі — першого в Україні у складі Російської імперії. Він брав активну участь в українських орга­нізаціях Одеси: «Український клуб» (1910 — 1913) та «Українська Хата» (1912 — 1917). Ці організації об’єд­нували не лише українців, вони пропагували ідеї міжнаціональної злагоди та демократії. У1917 році  І. Липу обрали комісаром Михайлівського району Одеси, у квітні 1918-го — комісаром Одеси від Центральної Ради. Наприкінці 1918 року І. Липа був призначений міністром культів та віросповідань до нового уряду Директорії УНР, у 1920-му — міністром охорони здоров`я УНР.Навіть у роки революції він не припиняв лікарської практики.

[ Читати далі ]