Бенкет
- 17.12.23, 16:23
Є в Біблії декілька притч про бенкет. Пригадалися вони мені тому, що сьогодні в храмах читалось Євангеліє такого змісту:
Один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
В Старому Завіті в притчах Соломона також є притча про бенкет
БЕНКЕТ МУДРОСТІ
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; послала слуг своїх проголосити з височин міських: «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: «йдіть, ЇЖТЕ ХЛІБ МІЙ І ПИЙТЕ ВИНО, мною розчинене; ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ». Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
БЕНКЕТ ДУРОСТІ
Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». І ВІН НЕ ЗНАЄ, ЩО МЕРЦІ ТАМ, І ЩО У ГЛИБИНІ ПЕКЛА ЗАКЛИКАНІ НЕЮ. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]
Мені подобається поєднання цих двох епізодів і поєднання слів зі Старого Завіту і Нового.
Слова зі Старого завіту «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму» якось перегукуються з ще одним епізодом з Таємної вечері словами Ісуса з Нового завіту з таємної вечері:
"І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів."
Ще були епізоди на цю тему:
"Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. … Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. … То Дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то ДУХ і ЖИТТЯ."
Що це за Дух такий? Це Дух, який дарує життя - Дух Мудрості. Він кличе на бенкет і каже: "ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ", а це проявляти любов до Творця, творіння і свого ближнього. Він не хоче, щоб ми йшли шляхом нерозумності, самообману, обману, туди, де мерці, в глибину пекла.
Але вибір за нами, кожного окремо і людства в цілому, який бенкет вибирати...
Один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
В Старому Завіті в притчах Соломона також є притча про бенкет
БЕНКЕТ МУДРОСТІ
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; послала слуг своїх проголосити з височин міських: «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: «йдіть, ЇЖТЕ ХЛІБ МІЙ І ПИЙТЕ ВИНО, мною розчинене; ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ». Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
БЕНКЕТ ДУРОСТІ
Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». І ВІН НЕ ЗНАЄ, ЩО МЕРЦІ ТАМ, І ЩО У ГЛИБИНІ ПЕКЛА ЗАКЛИКАНІ НЕЮ. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]
Мені подобається поєднання цих двох епізодів і поєднання слів зі Старого Завіту і Нового.
Слова зі Старого завіту «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму» якось перегукуються з ще одним епізодом з Таємної вечері словами Ісуса з Нового завіту з таємної вечері:
"І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів."
Ще були епізоди на цю тему:
"Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. … Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. … То Дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то ДУХ і ЖИТТЯ."
Що це за Дух такий? Це Дух, який дарує життя - Дух Мудрості. Він кличе на бенкет і каже: "ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ", а це проявляти любов до Творця, творіння і свого ближнього. Він не хоче, щоб ми йшли шляхом нерозумності, самообману, обману, туди, де мерці, в глибину пекла.
Але вибір за нами, кожного окремо і людства в цілому, який бенкет вибирати...
