Грудневий дощ на білий сніг, неначе сльози І білий світ тепер стає у чорних плямах, Зникає сніг, поділись десь морози, Земля у чорних плямах, ніби серце в шрамах. Зимова білосніжна казка починає розтавати, Течуть струмки та каша з снігу на дорозі.Мов шлях земний болотом хоче статиІ пісня вже тепер неначе просто проза . Природа та погода люблять забавлятись, Не в пору підсувати різні всім сюрпризи, Як і життя... Та лиш би дочекатись, Що щастя завітає й долі проминуть капризи...Два...

Читати далі...

Є люди милі і привітні - Ти поруч з ними, мов в раю. Розумні є, у слові спритні - Дарують мудрість всім свою. Є добрі, сповнені любові - Своє тепло дарують всім І з ними миті всі чудові Та край чужий, як рідний дім. Є люди щирі і правдиві - Дарують світло своє іншим. Є наполегливі й сміливі - Вони ведуть у завтра ліпше. А є такі, що і згадати Вже неприємно та огидно.Ким бути - можна вибирати,Що всередині й зовні видно.

У білі сукні одягнулися ялини, Кущі пухнасті білі шапки надягли, Навколо все під шаром білої перини, Сніг щедро нею землю застелив. А сніг все сипле й сипле без упину, Сніжинки з вітром водять хороводи, Місцями кучугури нагортають хуртовини... Зимою кращої за цю нема погоди.[Приєднана картинка][Приєднана картинка]

У темному дрімучому лісі була хатинка. Звичайна старенька дерев'яна хатинка, побудована з горизонтальних дерев'яних колод, поскдаданих одна на одну та з'єднаних в замок, які від старості стали темнокоричневого кольору, між колодами поріс зелений мох. З трьох сторін хатини були невеличкі вікна, а з однієї скрипучі двері. Ручка на дверях була у вигляді закрученого баранячого рогу. На двосхилому даху росла трава, яка була схожа на чепірнате, розтріпане та незачесане волосся, що стирчало в різні...

Читати далі...

На інавгурації НещодавноПереворот таки відбувся.. Колись кожен з нас був президентом, а нині...Деколи переворот відбувається на вулицях, в головах, а деколи і в одній голові.

Під ногами болото, в повітрі сирість і мряка, Вже природа жодних прикрас на собі не лишила, Ще недавно красива жовто-багряна, а нині ніяка, Ще недавно повна життя, а нині зовсім безсила. Немов втома смертельна здолала усе навколо, Дуже легко зникає життя, як бракує тепла і світла. Незабаром прийде зима з монотонним холодним соло. Рідко сонцем та деколи снігом блискучим світла.

Вітер дерева голі гойдає, Ніби колише в зимовому сні Та колискову тихо співає Про те, що буде колись навесні. Вони стоять, гілками хитають, Щось ледь вловиме серед всьогО Тиху мелодію вітру лапАють, Мовчки вслухаються в пісню його.

Я покараний за легкий перебіг ковіду, Я позбавлений прав своїх і зарплати. За хворобу є в світі гірші біди - Це всі ті, хто мене захотів рятувати. Їм потрібен не я живий і здоровий, Їм потрібно мене від ковіду щепити,На те схоже, що заскок у них тепер новий, Як не втілять, то далі не зможуть жити! Горе мені, що впорався сам з ковідом, Зіпсував статистику людям - вартий смерті, Їм би вбити мене чи зробити хоч інвалідом. Вони тиснуть і зможуть - вони дуже вперті. Вже мене...

Читати далі...

Чим більше вникаю в тему коронавакцинації, тим більше відкривається нюансів. 1. Нарешті потрапив до свого сімейного лікаря з результатами досліджень кількісного визначення антитіл. При кількості більше 50 результат позитивний. Їх в мене більше 1500. 2. Як для періоду введених карантинних обмежень людей в поліклініці дуже багато. Довелося чекати на прийом більше години в приміщенні, де висока ймовірність заразитися і велика кількість людей. Оцінка МОЗ за дотримання карантину - 2 3. Лікар...

Читати далі...

Даремно втрачені люди, Даремно втрачені кошти... В державі, де правлять Юди, Для чого ти тут і хто ж ти? Ти тут, щоб тебе оббрехали, Ти тут, щоб тебе вбили, Серебряників тридцять мало Для тих, котрі душі згубили. Ти просто для них жертва, Якою мож поживитись. Тут важко жити та вмерти І горе тут народитись.