Ти молилась за мене, Мамо,
Я також молився за Тебе
Кожен вечір і кожен ранок.
Може Бог не почув на Небі?...
Поки я був від Тебе далеко,
Щоб беріг Він Тебе я благав
Від хвороби та від небезпеки...
Та Тебе Він від мене забрав.
Душу мою з Тобою вирвав,
Не чекав я цієї біди,
Вже не відстань, а часу прірва
Розділила нас двох назавжди.
Не читати вже разом молитви,
Нікуди разом вже не підемо,
Кровоточить душа, мов від бритви
Й плаче, наче дощами небо.
Ти раділа весні та літу,
Щебетанню птахів та веселці,
В Тебе завжди цвіли квіти,
Хоч слабке, але Добре Серце.
Світ без Тебе сумний та сірий
Та порожні душа і хата,
Там бракує любові та віри -
Ними вміла Ти все наповняти.
В телефонних розмовах питала:
Чи тебе ще в живу я побачу?
Я казав, що побачиш й чекала.
Тепер згадую це і плачу.
Щоб зустрітись не дочекались
І важкі місяці чекання
Тягарем в Твому серці зостались
Та важким і болючим прощанням.
Ти молилась за мене, Мамо,
Я також молився за Тебе
Кожен вечір і кожен ранок.
Але Бог не почув на Небі...
Може Він був зайнятий сильно?
Справи: війни, здоров'я тиранів...
Ми ж прості дрібні підневільні,
Не болять наверху наші рани,
Сльози наші й копійки не варті,
З висоти їх напевно й не видно.
Ми неначе програні в карти,
Як забава тиранам - огидно.
Музика і картинка на відео згенеровані ШІ (трохи наголоси неправильно ставить)
Коментарі