Чи прийде день?
- 22.07.23, 16:16
Як просто все у природі:
За ніччю приходить день,
Світає і сонце сходить,
Чекати треба лишень.
Брехати сонце не стане -
У нього за розкладом все.
Щось оживає чи в'яне -
Пора своє кожна несе.
Світило стабільно працює
Та робить свою роботу,
Сюрпризи не часто готує
І майже все, як по нотах.
А люди вкрай нестабільні
Та довго можна чекати,
Щоб розум здолав божевілля,
Щоб в тьмі стало світло сіЯти.
У душах темніших ночі
Вогонь може й не зажевріти,
Де люблять брехню у очі -
Й бажання не буде прозріти.
Чекати на день довго можна,
А він промайне наче мить.
По-свому душа темна кожна
І світло не в кожній горить.
Де війни, обман та омани
На грунт благодатний попали -
День світлий ніяк не настане,
Щоб фальші примари пропали.
А хочеться світла часом
Та чисту, не мутну воду,
Піднявся щоб світ трохи класом,
Добро увійшло в людей в моду.
Тут явно не Царство небесне,
Приземлено й трохи звірячо,
Не все людське серце чудесне
Радіє добру, від зла плаче,
А й горю часом радіє
І заздрість добро ламає...
Ніч в душах, холодом віє.
Чи прИйде там день? Хто знає...
За ніччю приходить день,
Світає і сонце сходить,
Чекати треба лишень.
Брехати сонце не стане -
У нього за розкладом все.
Щось оживає чи в'яне -
Пора своє кожна несе.
Світило стабільно працює
Та робить свою роботу,
Сюрпризи не часто готує
І майже все, як по нотах.
А люди вкрай нестабільні
Та довго можна чекати,
Щоб розум здолав божевілля,
Щоб в тьмі стало світло сіЯти.
У душах темніших ночі
Вогонь може й не зажевріти,
Де люблять брехню у очі -
Й бажання не буде прозріти.
Чекати на день довго можна,
А він промайне наче мить.
По-свому душа темна кожна
І світло не в кожній горить.
Де війни, обман та омани
На грунт благодатний попали -
День світлий ніяк не настане,
Щоб фальші примари пропали.
А хочеться світла часом
Та чисту, не мутну воду,
Піднявся щоб світ трохи класом,
Добро увійшло в людей в моду.
Тут явно не Царство небесне,
Приземлено й трохи звірячо,
Не все людське серце чудесне
Радіє добру, від зла плаче,
А й горю часом радіє
І заздрість добро ламає...
Ніч в душах, холодом віє.
Чи прИйде там день? Хто знає...
2
Коментарі
Гість: Rosemary
123.07.23, 20:08
З поверненням.
Сподіваюсь справи були плідними
_R
223.07.23, 21:07Відповідь на 1 від Гість: Rosemary
Дякую
Справи такі собі були
Просто нічого не пишеться і не було потреби заходити...
Не зовсім тему розкрив тут...
Напевно треба це читати з цим
https://blog.i.ua/user/2802839/2266773/
І з цим
https://blog.i.ua/user/2802839/1690537/
Аж змучився поки знайшов
Гість: Rosemary
323.07.23, 21:12Відповідь на 2 від _R
Добре. Почитаю і спробую осмислити
_R
423.07.23, 21:16Відповідь на 3 від Гість: Rosemary
То таке... Якщо не піде, то і не варто над тим думати...
Гість: Rosemary
523.07.23, 21:23Відповідь на 4 від _R
Справа і не зовсім в Вас і не в мені... Просто всі ми з різних планет і думаємо по своєму.
_R
623.07.23, 21:28Відповідь на 5 від Гість: Rosemary
Та так...
Поміж рясності цього світу
Ми щось бачимо, щось помічаєм,
А без чогось не можем жити,
Є й таке, що ми відкидаєм.
Є й таке, що ми зовсім не бачимо
Ні впритул, ні з далекої відстані.
Досить часто буваєм незрячими
В гущі фарб, справ, брехні та істини.
Все так було й до цього вже звикли,
Що живем тим, що нас зачіпає,
Що у серце чи розум проникло
Тим, що спокій у нас забирає.
Хоч існуємо в часі і в просторі,
Поза ними ми часто живемо
На своєму душевному острові
У своїх почуттях і думках - десь окремо...
Кожен на своєму душевному острові серед тих речей, які йому близькі
Гість: Rosemary
724.07.23, 10:45Відповідь на 6 від _R
Саме так... Іноді ми як сліпі котята, інколи трапляється прозріння і те велика вдача
Гість: Rosemary
824.07.23, 10:47Відповідь на 6 від _R
Острів души людини
Часом закритий парканом
Часом квітучим садом
Співом птахів зустрічає.
_R
924.07.23, 21:45Відповідь на 7 від Гість: Rosemary
Напевно... В чомусь прозріваємо декоди, а в чомусь ні. Таки нам складно прозріти у всьому зважаючи на наші обмежені можливості в часі та просторі, в можливості сприймати інформацію, зрозуміти її. Наш мозок не такий вже й суперкомп'ютер, а ще наша пам'ять не такого вже великого об'єму. Живемо собі на своєму невеличкому душевному острові з певними моментами прозріння і живемо...
_R
1024.07.23, 21:46Відповідь на 8 від Гість: Rosemary
Та так... Або різний буває в залежності від обставин