Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

Останні статті

_R

_R

Душа

  • 21.02.25, 00:31
Душа від добра росте, Душа без добра міліє, Коли у ній є щось святе, То світлом вона пломеніє. Буває дорожчає час, Стають дорожчими речі, В душі ж бракує прикрас Й життя, як погоня чи втеча. Десь в поспіху зникли перлини Любові, надії та віри І просто втікають хвилини В минуле душею сіре. Душа від добра росте, Душа без добра вмирає... Чи є щось дорожче за те, Що в душу собі назбираєм?

_R

_R

Часи змінюються....

  • 20.02.25, 22:31
Колись давно люди збиралися на вечорниці, співали гарні українські пісні... Який чудовий і душевний був час... Але все змінюється, вечорниці з душевними піснями навряд чи повернуться... Вони стали історією...Схоже, що історією стають блоги з душевними замітками, щирими і добрими розмовами...Чи не так?

_R

_R

Боремось

  • 11.02.25, 03:17
Ще один день з хворобою боремось - Нитку життя не порвати б лишень. Багато років смерті не коримось, Щоби прожити ще один день. Ще один день молитва й прогулянка, Свіже повітря й пташиний спів, Квітка й листок, що з'являються з пуп'янка - Барви природи кращі від слів. Спокоєм стреси і тиск проганяємо, Щоб рівновагу якось віднайти. Що буде завтра ніколи не знаємо, Нам якось нинішній день би пройти. Ще один день би пройти з перемогою Розмір якої - одна мить життя Та...

Читати далі...

_R

_R

Ні місяця вгорі на небі, ні зорі

  • 01.02.25, 23:55
Ні місяця вгорі на небі, ні зорі, Безодня темна дрібні краплі трусить, Дерева мокрі й голі в світлі ліхтарів Вдячно блистять й води скидають буси. У цього лютого плаксива якась лють, Він не морозом - сирістю лютує, Земля й калюжі неохоче її п'ють - Стоїть в повітрі й в душу шлях торує. Ця сирість не вбиває, бере за живе, Обмиє, холодом їдким остудить, Від мрій про щастя брутально відірве, ОгОрне дрожжю і тремтінням все та всюди. Та темна й сира ніч колись таки мине, Проллє...

Читати далі...

_R

_R

Все закінчиться рано чи пізно

  • 19.01.25, 21:03
Все закінчиться рано чи пізно - В цьому світі Вічний лиш Бог. Війни, сльози та всі біди різні - Людських справ розвіється смог. Задихалися ми у ньому, Отруївши сенси життя: Щоб добра ні собі, ні нікому, Лиш зіпсованості відчуття. Нам вдихнути би Божу пораду - Як себе своїх ближніх любити, Не псувати брехнею правду, У гармонії й мирі жити... Нам від щирості свіжість відчути б Без отрути ненависті й злоби, Іншим - світлом й теплом побути, Що лікують душевні хвороби. Ми б...

Читати далі...

_R

_R

Покоління з відкритими ранами

  • 29.09.24, 16:12
Покоління з відкритими ранами Та розбитим війною життям, Воно вміє жити оманами Та швидким помилок забуттям. В покоління наскрізь скалічені Думки, душі, тіла та долі. Часто в виборі недосвідчені Й нешкодуєм на рани солі. Покоління героїв й хабарників, Покоління сволоти й святих, Нам би мудрість собі в напарники, Щоб не пхати на верх не тих. В покоління розбиті ворогом Мова, дух, оселі й міста, Щось обманом, а щось порохом - Тож дорога в нас непроста. Нам вперед йти із...

Читати далі...

_R

_R

* * *

  • 28.09.24, 17:14
Під колискову вітру гойдаються дерева, Кружляє листя в танці листопаду, Знімає свій барвистий одяг осінь-королева, Щоб в милих снах знайти собі відраду. Лиш спогад збереже її яскраві миті Про теплих та барвистих кольорів палітру, На згадку вогником в душі буде горіти Й не гаснути від сирості, ані від вітру.

_R

_R

Осінь - завмираюча весна

  • 12.09.24, 22:22
Осінь - завмираюча весна, Стає менше, а не більше гріти, Спів птахів міняє тишина, Й дощ щось може тихо шепотіти. Довші ночі і коротші дні Дають змогу трохи відпочити, Сни дивитись гарні й чарівні І так швидко жити не спішити. Менше сонця, більше теплих барв, Квітне все не квітами, а листям, На деревах жовтий та багряний жар - В карнавальний одяг одяглися. Кожне дерево, немов букетКольорів кохання і прощання: Облетить і як барвистий плед Берегтиме землю від змерзання.

_R

_R

Затрималось

  • 10.09.24, 23:18
Затрималось літо в гостях у осені Та гріло її більше тижня теплом, А зараз дощами дерева зрошені За літом сумують там за вікном. За руку літнє тепло би вхопити - Не хочеться зовсім його відпускати Та час невблаганний не зупинити, До зустрічі нової треба чекати.

_R

_R

Отче

  • 07.09.24, 21:25
Не спиться. Тиша. Ніч. Молитва "Отче наш". Десь там на Небесах й в душі Отець Небесний Й прохання, щоб отримати сім чаш Для себе й світу, для душі та тіла дар чудесний. Нехай святиться, Отче наш, Ім'я Твоє, Хай світ і кожну душу Твоя святість очищає, Хай Дух Святий, що ясність розуму дає, Думки й серця очистить й жити помагає. Хай прийде Царство Твоє, де нема гріха, Там, де Любов, Добро та Істина панує, Відсутні зло, брехня, страждання та пиха, Де ближній ближньому...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
38
попередня
наступна