Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

_R

_R

Буває, що небо говорить...

  • 09.01.26, 21:51


Буває, що небо говорить громом:
Погрожує ніби чи щось наказує,
Наче господар над світом-домом
Своє грізне слово усім виказує.

Веселкою небо, буває, всміхається
Так лагідно, щиро, від серця всього,
Доброю радістю всіх торкається,
Мов ближче нема за нього нікого.

Буває, що небо плаче зливою,
Всі сльози на нас готове вилити,
Щось сталось з душею його вразливою,
Що можна лише сльозами осилити.

А деколи просто вмиває природу
Та спраглу землю дощем напуває,
Чи градом зі злості наробить шкоди,
Чи снігом білим все покриває.

Буває захмариться сірими хмарами,
Сховає сонце і дощ та мовчить,
Мов зачакловане злими чарами,
Сумне і сіре вгорі там висить.

А може хмаринками білими гратися,
Казкові сюжети з них малювати
І сонця промінням до всіх усміхатися,
Добра й безтурботності всім бажати.

А темною ніччю нам відкриває
Безмежно далекі від нас зорі,
У далях цих в мріях лиш хтось побуває,
Щасливі світи там є десь без горя.

Ще одне моє старе і заспіване ШІ
https://blog.i.ua/user/2802839/2411719/

_R

_R

Отче

  • 06.01.26, 05:05


Заспіване ШІ
https://blog.i.ua/user/2802839/2423286/

Не спиться. Тиша. Ніч. Молитва "Отче наш".
Десь там на Небесах й в душі Отець Небесний
Й прохання, щоб отримати сім чаш
Для себе й світу, для душі та тіла дар чудесний.

Нехай святиться, Отче наш, Ім'я Твоє,
Хай світ і кожну душу Твоя святість очищає,
Хай Дух Святий, що ясність розуму дає,
Думки й серця очистить й жити помагає.

Хай прийде Царство Твоє, де нема гріха,
Там, де Любов, Добро та Істина панує,
Відсутні зло, брехня, страждання та пиха,
Де ближній ближньому тепло душі дарує.

Хай буде Твоя Воля - Ти ж бо знаєш краще всіх,
Що треба всім та кожному для щастя,
Щоб кожен у добрі лише зростати міг,
Не падав сам та іншим не дав впасти.

Щоденний хліб - поживу душам та тілам
Давай нам, щоб могли ми укріплятись:
Хай не забракне сили та снаги ніколи нам,
Як добрим задумам ми будем віддаватись.

Прости провини нам, як іншим ми прощаєм,
Від Тебе нас провини хай не віддаляють,
Бо часом ми у власній темряві блукаєм,
Тих не відкинь, хто світла Твоєго шукають.

Ще не давай ніколи нам в спокусу впасти
До хибних власних задумів й бажань,
Не дай на плечі їх тягар собі та іншим класти,
Бо обіцяють щастя, а приводять до страждань.

Ще від лукавого завжди нас визволяй:
Людей лукавих та думок лукавих.
Від всього злого нас, як Батько вберігай -
Навіки бо є Твоє Царство, Сила й Слава.

_R

_R

Ода Любові (Послання ап. Павла)

  • 26.12.25, 23:53


Якщо я володію мовами людськими
І навіть ангольські підвладні мені мови:
Слова гучними можуть бути та дзвінкими -
Я пустодзвін, якщо нема в мені любові.
Якщо я маю дар пророкувати,
Всі таємниці знаю й маю все знання,
Як вірою би гори міг пересувати -
Все рівно без любові справи мої маячня.
Якщо роздам я всі маєтки свої,
А своє тіло я на спалення віддам,
Як без любові будуть вчинки мої -
Все марнотратство й гріш ціна ділам.

Любов милостива та довготерпить,
Негарно себе не поводить,
І заздрити й чванитись їй не кортить,
Вона помагає – не шкодить.
Не рветься до гніву, зносить усе,
Лихого в думках не має,
Гармонію й мир у світ несе
І користь для всіх шукає.
Любов сподівається на добре й святе,
Неправді вона не радіє,
А тішиться правдою, в вірі росте,
Ніколи й ніде не міліє.

Ніколи любов не перестає!
Хоч все мінливе й минає,
Багатство є і його не стає,
Здоров'я із часом зникає,
Пророцтва є та припиняться,
Є мови й вони замовкають,
Що рухалось з часом зупиниться,
Всі речі важливість втрачають.
Існує знання та скасується
Невіглаством чи знанням новим,
Підтвердиться щось, щось спростується -
Та поки частковість є нашим всім.

Частково усе ми знаємо,
Частково і пророкуємо,
Частково все розуміємо
І робим частково, як вміємо.
Коли ж досконале настане,
Часткове тоді зупиниться,
Все ясно тоді з усім стане -
В нас бачення переміниться.

Тоді, коли був дитиною ти,
То говорив, як дитина,
Та чіткість думок своїх берегти
Не міг, як доросла людина,
Коли ж став дорослим, відкинув дитяче.
Щось стало яснішим для тебе…
Нечіткість й частковість сидять все ж добряче
В тобі - їх позбутися треба.
Отож, тепер бачим, мов в дзеркалі ми,
Немов у загадці і тьмяно…
Лице до лиця, як люди з людьми,
Колись спілкуватися станем…

Непізнане зараз, пізнаєм колись
Бо можна усе пізнати,
Піднятися зможем в закриту ще вись,
Лише треба шлях подолати.
Поможуть незримі сили іти -
Це віра, любов та надія.
Найбільша Любов між ними завжди -
Єднати часткове вміє.


Музика і картинка на відео згенеровані ШІ, Текст св. ап. Павла трохи поскладаний в риму мною.

_R

_R

Крах (гіпотетичне, старе))

  • 26.12.25, 00:07

На краю історії крах.
Під ногами не ґрунт, а прірва,
Страх, що був до тепер - не страх.
Хтось майбутнє з коренем вирвав.

І летіти тепер не увись,
Тепер всюди порожній простір,
Зачепитись нема де, лиш вниз,
В глиб у себе - в минуле в гості.

А в минулому було все -
Шанс був в мирі й любові жити
Та надія, що нас пронесе,
Підвела. Вже ніщо не змінити.

Все! Догралися у війну,
У обман, лицемірство та злобу...
Всі в минуле - вперед, щоб вину
І причину знайти там хвороби.

Тепер жити б хотілось не так,
Все недобре в вогні би спалити.
Та в душі від опіків знак
Біль приносить і нема чим гасити.

На краю історії крах,
Під ногами не ґрунт, а прірва,
Страх, що був до тепер - не страх.
Хтось майбутнє з коренем вирвав.

Музика і картинка на відео згенеровані ШІ

_R

_R

Щирість

  • 25.12.25, 23:18

В кожного різна щирість:
Зла і добра буває,
В війнах або ж у мирі,
Шкодить чи помагає...

Щирість - вона без масок,
Але є театральна,
Може бути без красок,
Сіра, зовсім банальна.

Може бути барвиста,
Може, як пісня бути,
В лікаря чи юриста
Ліки або ж отрута.

Щирість - тверда основа
Дому або ж дороги.
Цінність щирого слова -
Це зрозуміти змога:

Хто є твій друг, хто ворог,
Шлях з ким у тебе спільний,
Де діамант, де порох,
Хто чого раб, хто вільний.

Щирість - рідкісна гостя
Поміж людей в стосунках,
З нею не так все просто
Й фальш більш зручна в розрахунках. 

Музика і картинка на відео згенеровані ШІ

_R

_R

Ти молилась за мене, Мамо

  • 25.12.25, 22:43


Ти молилась за мене, Мамо,
Я також молився за Тебе
Кожен вечір і кожен ранок.
Може Бог не почув на Небі?...

Поки я був від Тебе далеко,
Щоб беріг Він Тебе я благав
Від хвороби та від небезпеки...
Та Тебе Він від мене забрав.

Душу мою з Тобою вирвав,
Не чекав я цієї біди,
Вже не відстань, а часу прірва
Розділила нас двох назавжди.

Не читати вже разом молитви,
Нікуди разом вже не підемо,
Кровоточить душа, мов від бритви
Й плаче, наче дощами небо.

Ти раділа весні та літу,
Щебетанню птахів та веселці,
В Тебе завжди цвіли квіти,
Хоч слабке, але Добре Серце.

Світ без Тебе сумний та сірий
Та порожні душа і хата,
Там бракує любові та віри -
Ними вміла Ти все наповняти.

В телефонних розмовах питала:
Чи тебе ще в живу я побачу?
Я казав, що побачиш й чекала.
Тепер згадую це і плачу.

Щоб зустрітись не дочекались
І важкі місяці чекання
Тягарем в Твому серці зостались
Та важким і болючим прощанням.

Ти молилась за мене, Мамо,
Я також молився за Тебе
Кожен вечір і кожен ранок.
Але Бог не почув на Небі...

Може Він був зайнятий сильно?
Справи: війни, здоров'я тиранів...
Ми ж прості дрібні підневільні,
Не болять наверху наші рани,

Сльози наші й копійки не варті,
З висоти їх напевно й не видно.
Ми неначе програні в карти,
Як забава тиранам - огидно.

Музика і картинка на відео згенеровані ШІ (трохи наголоси неправильно ставить)

_R

_R

День минає

  • 12.04.25, 01:35
День минає - не все змогло збутися,
Не всі плани і мрії здійснилися,
Не змогло все, що треба збагнутися,
Ще не всі ми на краще змінилися.

Справ багато ще є незавершених,
ПомилкИ не робити навчитися б,
Ще б манер досягти довершених
Та прощаючи, не помилитися б.

День проходить й багато не зроблено,
Що ж зробив - вже в минуле пірнуло,
Сонце десь за обрієм втомлено
Ставить крапку за тим, що минуло.

Відпочити б за ніч й відновитися,
День скінчився, а з ним й метушня.
Богу дяка! Та ще б помолитися,
Щоб дав сили для нового дня.

_R

_R

Перехідний

  • 08.03.25, 22:09
Життя... То є падіння, то є злети...

Є пісна проза, є пісень куплети.

Пряма недовго й знову віражі..

Чужі, як рідні, а рідні, як чужі...

Життя так любить дивувати нас...

То штиль, то ураган... На все свій час.

Час ненавидіти буває, ще є час любити,

Є воювати час, а є час мирно жити ..

На помилки є час, є час їх виправляти,

Є брАти час й час плату за все дати,

Час сумувати є, буває й час радіти,

Є в'яле листя осені та перші весни квіти...

Життя - це мить. Життя - складний процес...

Перехідний... Прямуєш до землі...?... Чи до небес...?...

На все свій час і все свою тривалість має,

То його вдосталь, то миттєво проминає...





_R

_R

Душа

  • 21.02.25, 00:31

Душа від добра росте,
Душа без добра міліє,
Коли у ній є щось святе,
То світлом вона пломеніє.

Буває дорожчає час,
Стають дорожчими речі,
В душі ж бракує прикрас
Й життя, як погоня чи втеча.

Десь в поспіху зникли перлини
Любові, надії та віри
І просто втікають хвилини
В минуле душею сіре.

Душа від добра росте,
Душа без добра вмирає...
Чи є щось дорожче за те,
Що в душу собі назбираєм?

Це ШІ намалював. Так він собі уявляє цей вірш


_R

_R

Боремось

  • 11.02.25, 03:17
Ще один день з хворобою боремось -
Нитку життя не порвати б лишень.
Багато років смерті не коримось,
Щоби прожити ще один день.

Ще один день молитва й прогулянка,
Свіже повітря й пташиний спів,
Квітка й листок, що з'являються з пуп'янка -
Барви природи кращі від слів.

Спокоєм стреси і тиск проганяємо,
Щоб рівновагу якось віднайти.
Що буде завтра ніколи не знаємо,
Нам якось нинішній день би пройти.

Ще один день би пройти з перемогою
Розмір якої - одна мить життя
Та скористатися чудовою змогою -
Цінне щось внести туди, не сміття.

Ми не воюєм з людьми і народами,
Інших вбивати не хочеться нам.
Ми просто шлях свій життєвий проходимо,
Щоб менше злого й добро було там.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
39
попередня
наступна