Свідомі віршики (Каюсь,не мои,но смешно то как)

Йде Олежко Тягнибок через полонину,
а тим часом московити гноблять Україну.
Йде герой ВО свободний, думоньку гадає,
а тим часом московити сало відбирають.

Як же теє-то зробити - москалів злякати?
Може, свОю бандерІвську дупу показати?
Москалі сміливі стали, дупи не бояться!
Треба, дума Тягнибочко, за страшніше браться.

Так він думав бідолага поки йшла дорога,
як скінчилась, озирнувся - Ба! Якась барлога!
Та й подумав зазирнути до гарного схрону,
на вечерю по-упівськи задушив ворону.

Як спускався, то почув він досить дивні звуки.
Здогадався, - То Ірина жре граніт науки!
Їсть, хрумтить упівська дівка, аж слина зтікає,
зразу видно, наше вчення плідно розвиває.

Та побачила Олежка - загорілись очі!
- Знаю, каже, - твою думку, я й сама охоча
клятих москалів прогнати із нашої хати,
давай лишень поміркую, треба зачекати.
Ой! Не файно я сказала - в нас не хата - схрон!
Так сказала Тягнибоку Іра Фаріон.

- Чим ти можеш зарадити? Краще налий супу!
Москалі сміливі стали - не бояться дупи!
- Ба! Одну покажеш дупу Україні й світу?
Щоб москаликів злякати, устроми трембіту!

Українцю! Як побачиш диво страхітливе,
знай, що скоро і наш край заживе щасливо!
Розлякає Тягнибок москалів безжально
із трембітою у дупі (в отворі анальнім)!