От уже й зима

Кость Москалець

ОТ УЖЕ Й ЗИМА Перший сніг застеляє поля. Вічним сном засинає земля. Треба йти, а ми все ще сидим гуртом, Наша свічка горить, і у чарках стоїть Недопите вино. Хто мовчить про своє, А хто потім допє. Уночі чорний сад Білосніжним стає. От уже й зима. Хай летить невагомий цей сніг. Є ще час доспівати пісні. Не забудь, що на світі була весна, І про дівчинку ту, що сиділа в саду Невимовно сумна. Хто мовчить про своє, А хто потім допє. Уночі чорний сад Білосніжним стає. От уже й зима. Я люблю наш усміхнений дім. Він пливе у нічну заметіль. Я прошу: хай усе буде так, як є, Доки падає сніг і свіча на столі Трохи світла дає. Хто мовчить про своє, А хто потім допє. Уночі чорний світ Білосніжним стає. От уже й зима.