Воно.(про вибори, ціни, майбутнє...)

Про воно

Маю пісню про воно, Хто не хоче, хай не слуха. Як на мене, всеодно, Ми у нім по самі вуха. Ми на ньому сидимо, Це є наш продукт діяння. Виробляється само І не залежить від бажання. Тисячі років пройшло, Як на ноги мавпа встала, Ще нічого не було, А воно вже існувало! Поклонялися здавна Йому пращури античні. Все почалося з вона, В нім коріння історичні. Так питається, чого Сімдесят років брехали, Що не маєм ми його І що ніколи і не мали?.. І нам здавалось, що святі Геть усі вожді совєтів, І що ніколи у житті Не були у туалеті. Дуже бідна в нас земля На селітру, йод та калій, Треба гною на поля, А чи якихось там фекалій. Вже за вікнами весна, Люди в полі стоять раком Та дістануть без вона Не врожай, а дулю з маком. Це буде страшна біда, Що робити селянину? Хай Мороз відповіда: Чим кормити Україну? Але що він відповість, Як і сам чудово знає, Що народ, коли не їсть, То й воно не виробляє. Я на уряд не чекав, Бо чекати справи марні, Нині ввечері я вкрав Всі аналізи з лікарні. Поділилися вночі Межі мною, кумом, братом, Цукор вигнали з сечі Самогонним апаратом. От жаль, що з нього ковбаси Ще робити не навчились, Бо тепер такі часи – А може б врешті і наїлись? Або взяти двигуни: В нас тепер нема бензину. Не біда, скидай штани, Заправляй свою машину! Або той природний газ, Він же ж в нас є, в середині, От хай би видали указ, Щоб здавати Україні. Кожен пукне у трубу І пішло в Верховну Раду. Це ж ми тільки за добу Перепукаєм Канаду! Це така сировина І дешева, і сердита. Де ж та совість, щоб з вона Теж зробили дефіцита?.. Певно тут ведуть сліди До партійних мафіозі, Що жиріють, мов коти, На народному навозі. Хтось же ж тонами гребе, Об'їдається сволота. Що там думає СБ? – Хай копне, чия робота. Й взагалі пора давно, Бо народ давно чекає Все, що є й чого немає Перевести на воно... Слова і музика: Тризубий Стас