Ода радості (адаптована версія)

В країні, в якій не проводять паради,
Не зради заради, а світлих ідей
В будинку Верховної Слугонаради
Триває звичайний парламентський день.

Ідуть, марширують в сесійную залу
Славетні нащадки впливових родин,
Знайомі батьків прибиральниць “Кварталу”
І п'ять журналістів “1+1”.

У спікера графік напружений вранці —
Бо треба зайти розібратись в буфет,
Де двом наймолодшим народним обранцям
Без паспорта знов не дають сигарет!

Поважні вусаті дядьки з “Батьківщини”
В сортирі лупцють “слугу”-тамаду
За фразу “А щас, дорогіє мущіни,
Ідіть викупати свою молоду!”

Поглянеш у залу — і око радіє,
Усіх соціальний витримує ліфт:
Борець, ресторатор, чувак від Андрія,
Штангіст, гандболіст, онаніст, популіст!

Зайдеш за колону — налито по чарці,
Димок від мангалу роздражнює ніс...
Шашличник пробився по мажоритарці,
А бармен — за виборчим списком проліз!

Пронизливо, наче пожежна сирена,
Касирка з сільпа в міховому манто
Реве на всю залу: “Охрана, отмєна!
Я шото нажала, а ето нє то!”...

Щасливе майбутнє чекає нас, схоже,
В усій цій безкраїй зеленій красі:
Хоч букви у партії знає не кожен,
Писати закони готові усі!

Юрко КОСМИНА