Читав вірш Михайла Старицького, написаний ще у 1877 році, і прийшла думка про те, що писано про реалії нашого часу. Ось почитайте:.РЕДАКТОРОВІ
Війна, війна! Часописи лукавіРозпалюють, розносять скрізь брехню,-Що наш народ жадає, прагне слави
Кривавої, що на сумну стерню
«Женця» страшного все нести готове:
І голову, й останній шаг, і труд…
О наймите, продажний лихослове!
Чи ж ти питав, що дума скорбний люд?
Чи ж ти ходив по тих хатах обдертих,
Де з сліз людських аж вогкість...
Читати далі...