Позавчора мені наснилось, що я разом із своїм братом потрапив у подорож в Італію!! (чому саме в Італію - гадки не маю, начебто ніколи туди не збирався... та і не подобається мені Італія...)

Короче, щойно ми залишили територію аеропорту - відразу потрапили на якийсь ринок. Такий собі, схожий на будь-який наш секонд-хендовський вулочний ринок, яких багато у кожному великому місті. Посеред непотрібу та дешевих сувенирів я раптом побачив шикарний костюм!!!! Підішов поближче, подивився - і справді, італійське виробництво, високоякісні натуральні матеріали... Поміряв - а він начебто по мені шитий!!! Ну прям свято якесь!

Запитав ціну. Продавець каже - 1000 рублів. Не доларів, не євро, а саме рублів! Він чомусь вирішив, що ми росіяне, і будемо розраховуватись національною валютою... Я відповів, що у мене є лише гривні. Переклали вартість на гривні, і вийшло чомусь 1500 гривень... У мене ніколи не було проблем з математикою, але цього разу я чомусь довірився розрахункам продавця, і не поставив під сумнів вірність тієї суми, яку він назвав. Тим більше, що я як раз був згоден із цією ціною, і був готовий сплатити її майже без роздумів, якбі не одна біда... ці гроші призначались на витрати під час подорожі, а не купівлю костюма, і якщо я їх зараз віддам, то на весь наступний час залишусь тупо ні з чим...

Корочше, я відмовився від купівлі костюма, пішов звідти понурий, без настрою... Засмутились і брат і продавець... короче, весь сон прийняв депресивну ауру, і ніякого задоволення від нього я вже не очикував.
І тут мені в голову прийшла рятівна думка!! Що насправді ця ціна - помилкова! І що 1000 рублів - це лише якихось 200 гривень!! ... Короче, я так цьому зрадів, що прокинувся, так і не купивши костюма, але все-одно із гарним настроєм (-:

*********************************************************************

А сьогодні наснився інший сон.
Прогулюючись по одному з своїх найулюбленіших пустирів, я став свідком сварки двох чаклунів. Було схоже, що вони були давно знайомі, і вже настільки набридли один одному, що усе їх спілкування було переповнене жовчі, сарказму, та усього гідкого, бридкого та неприємного.
Один із них був найкращим у світі чаклуном, а другий - такий собі, посередній...
Коли я їх помітив, я розчув приблизно такий діалог:
- Та ти ж наймогутніший у світі! Те ще не лопнув від своєї могутньості?
- А у тебе ще язик не зточився мене про це розпитувати?
- Та для такого дурня як ти мені і язика не шкода зтерти, щоб дізнатись, як таке тупе створіння стало наймогутнішим чаклуном!!!
- ВСЕ! Ти мене дістав! І всі інші мене дістали! І чаклунство мене дістало! Пішли ви всі під три чорти!!!!!
Після чого наймогутніший поглянув на мене, і із словами - "На, тепер ти будеш наймогутнішим, роби що завгодно", направив на мене енергетичний струм, який був схожий на блискавку, після чого просто зник.

Таким чином, я отримав усю його могутність...

Той, другий чаклун покачав головою, пробурчав щось схоже на "от дурень... оооот дуууууреееееень...", жалібно подивився на мене, і теж зник.

я трішки потелепортувався з місця на місце, потім покерував хмаринками на небі, але щось ніяк не міг вигадати нічого такого, щоб почаклувати по справі, а не просто так.

Перше що прийшло мені на згадку відразу сподобалось, та перейшло до реалізації.
Я приїхав на роботу, та зачаклував свого старшого менеджера, щоб вона стала чесною та совісливою. Після чого вона вся в сльозах побігла просити у всіх пробачення, та писати заяву на звільнення з посади за профнепрогидністю...
Ух! Як давно усі в нашому відділі на це чекали (-:

Після виконання цієї справи я замислився над тим, що годі вже чаклувати лише для себе, що така велика могутність має нести користь і простим людям, і що треба щось і для них теж робити...

Короче, із цими гуманними думками я і прокинувся (-:

хіхі (-:

ось такі сни мені сняться.... кольорові, реалістичні і дуже дотепні (-:

[ Дуже багато малюнків ]

якщо нічого не зміниться, і завтра зранку я знов не відчую ніяких ознак хвороби, то повернусь до своєї улюбленої справи - ранкові пробіжки...

ось воно - щастя! повноцінне фізичне життя!!!!!!

лише прийнявши свою смерть, закохуєшся у життя по-справжньому.

Якщо дівчина сказала, що зателефонує, та не зателефонувала, це означає, що ніяких серйозних відносин із нею не може бути. Навіть, якщо таке трапилось хоча б один раз.
Те саме стосується і чоловіків, які не зателефонували дівчині.

Сьогодні отримав такий коментар : "Виртуальной дружбы не существует! Ищи её в реале.", а потім, буквально через декілька хвилин, на очі потрапило ось це.

Мільйони спогадів промчали в думках. Скільки різних життєвих моментів пов'язано із тими, кого я вважав своїми друзями, стільки усього!... І які різні були самі ці люди, та обставини, за яких ми познайомились.

Можу сказати, що віртуальна дружба для мене має таку сему значність, що і реальна. Прояви хвилювання, турботи, співчуття та підтримки дещо відрізняються, але емоції та почуття - однаковісенькі!

І навіщо дружбу десь шукати?... Вона живе в нас саміх, в нашій душі, разом із коханням і іншими почуттями.

Дружба - це чудово!

http://www.calend.ru/holidays/0/0/81/
Сьогодні моє свято - міжнародний день мене, жьівотнава

[ концентрований ]

про порозуміння...

Деякі речі, з якими неможливо мати якийсь фізичний контакт, можна собі лише уявляти...
Наприклад, коли мова йде про якісь почуття, або враження, та таке інше. Навести якийсь універсальний приклад, або продемонструвати еталон у цих випадках неможливо. Але існує дещо таке спільне, завдяки чому відбувається порозуміння, і часто навіть таким чином, що так і хочеться додати, або вже чуєш у відповідь "Я відчув те ж саме!", або "Я саме так собі і уявляв!".
Можливо, є якийсь ментальний зв'язок, і під час якого відбувається "сінхронізація" , під дією якогї інформація вдосконалюється, набуваючи цілосності, та трансформується на таку, яка буде найзручніша, та максимально точно відображатиме те, що малось на увазі.
Тобто, відбувається переклад з мови особистого світосприйняття однієї людини, на особисту "внутрішню" мову іншої, з урахованням особистих "параметрів" кожного....

в мене є ще один варіант, стосовно того, як відбувається процес розуміння між нами...
але не стану його зараз викладати... залишу на потім...