мій вчорашній Хеллоуін

Кльово вчора погуляв!!!

Звалив з роботи на пару годин раніше, щоб встигти підготуватись до святкування у компанії. Запросили святкувати Хеллоуін в тій компанії вже давно, ще тоді, коли Марішка зі штатів приїзджала, але на підготовку часу зовсім не було, бо хворів... навіть ще вчора я не був повністю впевнений в тім, що прийматиму участь у цьому заході, але самопочуття було таке, що можна було ризикнути, і я це зробив (-;

Умови були такі, що кожен купляє щось до столу, і сам собі вже обирає та купляє алкоголь. На мене поклали купівлю балика і бананів, а для зарядження взяв собі коньяк "Клінков X.O." Я чомусь гадав, що буде більше бажаючих випити разом зі мною коньячку, ніж виявилось насправді... Коли все було куплено я пійшов додому.
У мене в планах було сходити в перукарню, потім прийняти душ, перевдягтись та поїхати до куми, щоб вона мені розмалювала обличчя якось по-хеллоуінські.

Але додому я так і не потрапив... З`ясувалось, що ключів у мене із собою нема. Брата теж вдома нема. А час минає, а я не підготований...
Пішов в перукарню, підстригся, повернувся... все-одно нікого вдома нема. Що робити? Поїхав до куми не перевдягнений та не покупаний.

Приїхав до куми - її теж вдома нема )-: На мою радість мені не прийшлось знов кудись фігачити із пакетом закупленої провізії, бо нянька, яка сиділа із сином куми, люб`язно запросила мене пройти, та дочекатись її внутрі. Через пів-години вона з`явилась, але замість фокус чомусь не вдався, і замість того, щоб відразу перейти до розфарбовування мого обличчя, вона втулила мені свій ноутбук, із яким я провозився більше години, доки налагодив усе так, щоб "як для себе".

Нарешті, після боротьби із ноутбуково-віндово-вістовими глюками, я зміг нормально розповісти кумі, навіщо я насправді до неї заїхав, на що вона мені відповіла, що червоної помади у неї нема, і що чорної туші теж немає, і що їй нема чим мене фарбувати, і що вона цього ніколи не робила, і не вміє, і художник з неї ніякий... Але доки вона все це мені пояснювала, ми знайшли цілу купу фломастерів, і !!!! УРА !!! Ми знайшли гуаш! Чорний та червоний кольори були в чудовому стані, і ми взялись за справу.

Це було весело! Я навіть приблизно не знав, на кого я хочу перетворитись, і що для цього потрібно намалювати на обличчі. Імпрозувати кума категорично відмовлялась. Прийшлось самому: "Намалюй мені ось тут ось так... ні, не так... блін, дай я сам... о! кльово, дякую тобі, ... тепер намалюй мені ось тут таке... ні, не зовсім таке, ... ну, трішки довше, ... і гостріше... блін! дай я сам... о кльово! ... а тепер ... "

Короче, сумісними зусиллями розмалювали мене, і я перетворився на джокера. Вийшла чудова кровожерлева посмішка, злі очі, потокі крові... Хех, треба якнайшвидше дістати фотографії (-:

Доки гуаш застигала, ми викликали таксі, і знов було весело! Спускаючись в ліфті від куми, до першого поверху набилась повна кабіна, і усі на мене таращились, таксіст теж дивився на мене як на дивака якогось, але потім його попустило, він розслабився, та просто посміхався. На протязі усього шляху майже кожна людина, яка опинялась поруч із таксі, в якому я їхав, заглядала у вікно... У них якісь такі вирази обличчя були, що я вже почав сумніватись, що вчора справді було свято.

Я вже запізнювався на цілу годину... Не те, щоб я засмутився через свою непунктуальність, але вже трішки жалкував, що вечірка вже давно розпочалась, а я досі тверезий (%. Перед дверима під`їзду, в який мені потрібно було потрапити стояла зупинилась парочка, яка йшла на пару кроків попереду мене, і чомусь нікуди далі не вирушала, я зупинився неподалік, на неосвітленій місцевості, і у мене чомусь зовсім не було бажання, щоб вони мене побачили. А вони все стояли та стояли... а час минав... а вони нікуди не йшли... мало того, до них ще підійшли люди... а потім ще... і усі вони стояли там і стояли! БЛІН!

Короче, я на морозі підійшов до дверей і ... звісно ж там був кодовий замок, і коду я не знав )-: Весь той натовп, що зібрався біля входу раптом (як дупой почуяли) вирушили до мене (до дверей), ну і звісно ж мене без уваги не залишили - "А ви куди?" "А що там?" "А вас там пустять?" "Що, там правда усі теж так розмальовані??"... придурки якісь... а мені ще із ними в ліфті вантажному прийшлось їхати.

Дзвінок не працював, прийшлось стукати.. потім чекати, доки музика у них перестане бути такою галасною, та знов стукати. Короче, вечірка якось ніяк не розпочиналась...

Нарешті, двері відчинились! Мене зустрів диявол із тризубом і відьма з пометлом. За столом нас чекав домовик та ... не знаю, як називається, мабуть ще одна відьма, але не при повному параді.

З мене змусили казати тост, та пити штрафний стакан. Так як нас було дев`ять, але підготованими (вдягненими та розмальованими) були лише п`ятеро, я запропонував випити за шановних представників нечистої сили, та дурних самовпевнених жертв, які теж приперлись на наше свято, за того, без кого б це свято ніколи б не відбулось, за найголовнішого персонажа цієї вечірки, тобто, за хозяйку квартири... після чого і осушив свій штрафний стакан коньяку.

СВЯТО РОЗПОЧАЛОСЬ!!!

Коньяк буквально відразу вдарив в мозк, язик розв'язався, ми багато жартували, веселились, фотографувались, танцювали, співали... Сподобались тости "А давайте вьіпьем за то, чтоб напиться!!!", "А давайте ещё вьіпьем!!!" і просто "піська" (це був один з останніх тостів... які я пам`ятаю) (-;

Подробиці того, що відбувалось на вечірці писати не стану - бо це не має сенсу. Просто було сито, п`яно та весело. Колориту додавало ще те, що на комп`ютері була запущена хеллоуінська заставка із відповідними звуками, і час від часу нашу розмову переривали демонічний сміх, або якісь крики, писки, візги! Декілька разів прикольно співпадало під час чиєїсь розповіді якесь "аццьке БУГАГА" - було саме в тему!

Як для мене закінчилась вечірка - не пам`ятаю. Реальна пустота в пам'яті. Навіть не можу точно пригадати, що я останнє пам'ятаю.

Прокинувся я вранці від будильника. Бодуна нема. У мене ніколи не буває бодуна, пофіг, як би я не напивався... Мабуть щось у організмі зламано (% Подивився навколо себе, побачив сліди гостювання іхтіандра... підвівся, пішов ці сліди прибирати... прибрав, побачив себе у дзеркало, злякався, потім пригадав, що це ж я сам себе так вчора розмалював (-; Довго-довго вмивався із милом. Нарешті все змив... Доки я всим цим займався, зрозумів, що я ще досі п'янючій, і що найкращим мені зараз буде випити кефіру та лягти далі спати, а на роботі взяти вихідний.

Знайшов свій одяг - обережно складений на стільці... перевірив кишені - усі гроші на місці... ЯК Я ДІСТАВСЯ ДОДОМУ? Не знаю... хех... я скоро вже почну до цього звикати. Обожнюю свій автопілот, він завжди в будь-якому стані, в будь-який час, переносить мене додому, без неприємних пригод і повністю безкоштовно (% гг

Вдягся, вийшов на вулицю за кефіром, захлопнув за собою двері ... і зрозумів, що ключі та мобілку забув вдома!!! (% Бугага!!! Прийшлось всеж-таки їхати на роботу. Тут я своєю нетверезою поведінкою усіх розважаю. Звісно-ж, сама робота пішла далеко нафіг, а сам я тупо розважаюсь.

Ось такі справи. Вечірка ВДАЛАСЬ НА 100% !!!!!