Шансонетка (вірш)

Шансонетка

В ночі, в кав’ярні, що за СІЗО Зустрів я погляд твій чарівний І серце йойкнуло невже ВОНО Я засоромився, наївний.

Ти неприступно в самоті Пила свою «Криваву Мері» Мої думки були прикуті до твоїх Я задивився – не вписався в двері

Манто з песцю обкутало твої тоненькі плечі Через вуаль дивилась ти у глибину очей моїх Красиво добивав ці чеховські мотиви Голодний песик біля ніг твоїх

Так ввічливо ти попросила сигарету З одної тяги викурила всю Мені ти нагадала героїню з творів Винниченка А я тобі таксиста, що сплюндрував любов твою

Ми цілу ніч з тобою говорили Ти пила бренді, я читав тобі вірші І малював портрет на клаптику паперу Твоєї загадкової душі

І все здається було добре Як пишуть у романах видатні митці Тільки одне мій спокій турбувало Татуювання «СВЕТА» на твоїй руці.