Дві пори зради шлюбного життя

 - «Привіт… Це я…»
Ці слова розбудили мою матір коли вона вперто намагалася заснути в холодному автобусі який їхав до Харкова де в одній з клінік вона мала пройти сеанс МРТ… Заговорив чоловік який підсів поряд з нею і почав розмовляти по мобільному. Здавалася б, звичайна собі приватна розмова слухати яку не хотілося але матері довелося оскільки була десь п’ята ранку п’ятниці тож великий автобус щоденного рейсу Барвінків-Харків який їхав через Балаклію був майже порожній (вщент він заповниться коли буде їхати назад і його окупують студенти які на вихідні роз’їздяться по селах та периферійних містечках) і інтимну бесіду сусіда нічого не приглушувало так само як і жіночий голос зі слухавки, та й від раптового пробудження в холоді спати вже не хотілося. Вмостившись зручніше матір сподівалася, що розмова сусіда буде короткою і вона ще зможе задрімати адже до Харкова ще понад дві години шляху… Однак розмова виявилася доволі довгою і з кожним почутим словом надія заснути розчинилася в морі збентеження та гніву… Та спершу опишу вам цього чоловіка – він був трохи старший за мою матір, досить добре вдягнений з гарною вимовою, схожий на якогось викладача, при собі мав сумку набиту продуктами (молоко в пляшках, творог, якісь банки з консерваціями). Ну, а тепер зміст самої бесіди…

Чоловік:
- Ти мене впізнала… Знаєш, я дуже часто почав думати про тебе і досі пам’ятаю, що в нас було…
Жінка:
- Я теж пам’ятаю, але що це дасть…
- Я дуже хочу з тобою зустрітися… Оце їду в Харків до дочки, вона вчиться в інституті, а потім хотілося б побачити тебе і можливо залишитися…
- То й що, що ти хочеш?.. Ти ж колись злякався, в тебе ж там дружина…
- Забудь про мою дружину… Я злякався тоді, але суцвіття моїх почуттів до тебе дало плоди саме тепер…

Мама сказала коли почула слова свого сусіда то втупилася в нього в упор, але той геть не зважав… Коли ж вона переповіла мені їхню бесіду дослівно (вона одна з людей тих які мають унікальну пам’ять) в мене буквально відвисла щелепа… Окрім того, домовившись про зустріч зі своєю колишньою коханкою чоловік зателефонував своїй дочці і попросив аби та на зустріч з ним прихопила книгу з його улюбленими віршами… Знаєте, я всякого маразму про подружні зради начулася і набачилася, але зіткнутися з подібним «ніс-в-ніс» коли чоловік говорить про «суцвіття своїх почуттів» і безсоромно плентає до коханки вдягнувши ідеально випрану і випрасувану білу сорочку і брюки зі стрілками які для нього прасувала дружина, напахтившись парфумами які для нього знову ж таки обирала дружина! З таким виглядом ніби він на міжнародний науковий семінар зібрався йти… На змученого голодом чолов’ягу він теж не схожий і маю сумнів, що він зі своїм інтелігентним писком та білими руками поліз під корову, а коли б і поліз, то навряд чи б йому вірші в голові були… Знаєте, в мене просто слів не вистачає! Це ж треба бути таким холоднокровним, безсовісним і безсоромним гадом!.. Мені взагалі цікаво, з якими думками подібні, випещені своїми дружинами чоловіки йдуть до коханок? Невже вони взагалі ніяк не оцінюють клопоти своїх дружин, невже ми живемо в ісламській країні де жінка має народжувати дітей, годувати і доглядати своїх чоловіків тоді як вони не боячись Аллаха будуть ходити по слов’янських наташах? Це так виходить?.. Ні, навіть гірше, потім, коли найскладніші часи минули – дім збудовано, дитину народжено і виховано, а дерево вже приносить плоди і вже можна спокійно засісти десь в саду на лаві, закурити цигарку й чекати онуків в цих мужів раптом настає криза середнього віку і вони починають казитися!..
Але ж заждіть… Це лише пів історії… Впоравшись в клініці і посидівши в мене на квартирі я провела матір до автобусу і вона поїхала до дому… Та в вечері, щойно вона дісталася додому відразу ж зателефонувала мені і лаючись з люті почала розповідати геть іншу історію…
  Як я вже казала, великі автобуси в п’ятницю геть заповнені студентами тож дорогу до дому матір змушена була простояти стиснена з усіх боків (а це чотири години шляху), і треба ж було таке статися щоб її стисло саме поряд з іншим персонажем… Тож, симпатичний молодий панок близько 25-27 років, гарно вдягнений з кількома пакунками заповненими усілякими покупками розмовляє по телефону з жінкою і в деталях розповідає їй як буде нудьгувати без неї але обіцяє, що скоро повернеться і вони знову зустрінуться… Чути телефонний дзвінок... Швидко закінчивши розмову зі своєю палкою коханою панок витягує з кишені інший телефон - ідентичної моделі і навіть того ж кольору. Відповідає. Голосу в слухавці не чути, однак самого персонажа чути відмінно…

Панок:
- Так мила, я вже їду до дому… Цьомни мою донечку… А я везу подаруночки… Так гарні… Так, і твоїй матері невеличкий… Так, і я дуже скучив і вже скоро буду вдома… До зустрічі кохана…

Бесіда закінчилася і панок знову взявся за перший телефон і почав дзвонити… І кому б ви думали?.. Він попередив ще одну «кохану» про те, що має поїхати на кілька днів, але скоро повернеться і вони зможуть побачитися… Закінчивши розмову герой задоволено зітхнув і відкинувся в кріслі не помітивши як на нього з розкритим ротом втупилося двоє людей - молодик який сидів поряд і моя матір яка стояла над ним… Певний час було тихо, та сусід цього паночка все ж не стерпів і заговорив.

Молодик:
- А як тобі це вдається… Тобто, невже твоя дружина не бачить в телефоні номерів дівчат?
- А я тримаю телефон з номерами подруг у скриньці з інструментами в гаражі – туди вона не дивиться…
- І як, вона не здогадується?..
- Ну, за два роки так і не здогадалася… До того ж в чому можна підозрювати дбайливого, тихого і люблячого чоловіка. Я свою дружину ніколи не ображав, батьків її шаную і постійно допомагаю і привожу якісь подарунки, тож теща і тесть мене просто обожнюють, навіть заступаються коли дружина чимось незадоволена… Кому ж хочеться втратити ідеального зятя…
- Але, тоді навіщо?..
- Ну як, мені ж треба якось розважатися…

 «Ідеальний»… Може зять він і ідеальний, а ось чоловік… Невже чоловіки дійсно думають, що жінки нічого не помічають!!! Жінка може виглядати наївно, поводитися як закохана дурепа, але невже чоловіки дійсно думають що жінка не здатна помітити зраду?! Ви що, дійсно так думаєте? Думаєте, що жінки ІДІОТКИ? Чи ви думаєте, що жінка яка дізналася про зради чоловіка відразу почне бити посуд і влаштовувати істерики! Та є такі дружини яких чоловіки головою в стіл б’ють коли та не вчасно виделку принесла, а вони все одно поводяться як закохані дурепи… Чоловік може шифруватися скільки влізе, але вуста зрадливі і він не завжди здатен помічати, що і де говорить… А жінки , як відомо, складаються з деталей, вони здатні помічати такі речі на які чоловіки просто не зважають, а склавши 2+2… Причин мовчання зрадженої дружини може бути безліч – діти, сімейні цінності, закоханість, смирення, релігійність, не виключенням може бути навіть подружня зрада з боку жінки… Але невідання… Я вас прошу… Але знаєте, що найжахливіше, такий «коник стрибунець» може доскакатися так, що занесе якусь хворобу в родину, і знаєте кого в першу чергу почне звинувачувати – мовчазну дружину яку він охрестить шльондрою… А як же інакше, образ «ідеалу» не можна паплюжити, інакше він втратить авторитет у сім’ї…

   Два геть різних випадки, дві геть різних реальності... Не молодий пан з кризою середнього віку, якому захотілося згадати старі-добрі часи і незважаючи на дружину яка розділяла і переживала найскладніші періоди їхнього життя, разом з ним трудилася і намагалася створити майбутнє для їхньої дочки, разом з ним переживала розчарування і кризи, і яка тепер стала не потрібною, адже життя стало тихим і стабільним, метушня і хвилювання зникли тому можна знехтувати стількома роками аби завіятися казна-куди, до казна-кого бо його "почуття принесли плоди"... Які плоди? Дитину, господарство, облаштований будинок в якому господиня створювала затишок впродовж багатьох років... Коханка не ділила з ним будні і хвороби, не прала і не прасувала його речі стільки років, аби її чоловік виглядав достойно, і хто-знає чи вона б витримала його бодай три роки, не те що б двадцять, і не факт, що зараз вона готова прийняти це... А єдиний справжній плід який принесе йому такий зв'язок - розчарування, а можливо й зневага власної дитини... І молодий, геть несвідющий панок, який навіть уявлення не має як певно страждає його молода дружина коли у ночі прокидається почувши як у сні її чоловік лагідно шепоче до якоїсь жінки... І плаче... Вона не скаже про це своїй матері, адже матір може відмахнутися або ж зчинити неймовірний скандал який приведе до розлучення... І як потім дитина буде рости без батька... А як вона буде жити без свого чоловіка... Вона плаче і безмовно голосить, а якщо ж раптом прокинеться чоловік і запитає - "Що трапилося?", відповість, що прокинулася через сусідського пса, або ж через поганий сон... І нічого не скаже...