Пять больших и одна маленькая разница.

  • 04.02.14, 03:23
Пять отличий украинских и российских чиновников, из которых вырос Майдан555v_n_zb3 февраля, 19:09
.
Мои российские друзья зачастую воспринимают Украину как Россию, но только более бедную, без сырьевых ресурсов. Соответственно, они не понимают многих вещей – в том числе и того, почему у людей по всей стране такая яростная ненависть к режиму, причем не только у сравнительно обеспеченного «креативного класса», но и у бюджетников, у селян, которые в России, как правило, принадлежат к путинскому электорату. Наши страны и системы государственной власти в них действительно очень похожи, но существуют и принципиальные различия, о которых в России обычно и не догадываются. Именно эти отличия позволяют понять многое в природе нынешних киевских протестов.

Отличие №1. Должность – это чистый бизнес

«Ну и что? – спросят в России. – Эка невидаль! У нас тоже чиновники, менты и фээсбэшники идут на госслужбу ради обогащения!» Да, это так, но на Украине это явление существует в еще более утрированном виде. В России вертикаль действует так: ты что-то делаешь на своей должности плюс выполняешь то, что тебе прикажут, а взамен можешь зарабатывать на своей должности деньги. На Украине первая часть этого негласного договора отсутствует. «Геть – чисто», как говорят на Украине. То бишь вообще.

Каждая должность на Украине стоит конкретных денег. И тот, кто заплатил за нее, твердо убежден, что после оплаты она является его частной собственностью, а значит, он волен распоряжаться ею по своему усмотрению. Моему другу, филологу по образованию, писателю и журналисту по прошлой профессии, зарабатывающему деньги сейчас на трейдинге на NYSE и NASDAQ, предлагали должность зама губернатора по ЖКХ. Хотя у него нет ни соответствующего образования, ни опыта работы по профилю, ни стажа госслужбы. Смешной вопрос о том, до чего он может довести своим управлением ЖКХ, даже не рассматривался, так как все понимают, что должность нужна лишь для того, чтобы отбить заплаченные за нее деньги, и навариться сверху.

Это не исключение, а система: нет ни одной госдолжности, кроме считаного количества «зарезервированных только для своих» позиций в высшем эшелоне власти, которую нельзя было бы купить, – вопрос лишь в цене. И из этого вытекает второе отличие.

Отличие №2. Моя должность – это мой бизнес, поэтому зарабатываю, как хочу

Таким образом, любой чиновник, прокурор, мент, судья или эсбэушник – это совершенно независимый частный предприниматель, «купивший патент». Над ним нет начальства. Формально, конечно, есть – но только формально. Если вы купили «патент» и своевременно платите «налоги», то имеете право делать все что хотите. По крайней мере до тех пор, пока кто-то не предложит достойную цену за то, чтобы перекупить ваш патент.

При этом на каждого чиновника, давшего команду замочить, найдется сразу несколько чиновников, которые имеют возможность отмазать. Даже если формально у них есть общий начальник, это ничего не значит, ведь все осознают, что есть понятие «свобода предпринимательства».

Любые согласованные действия возможны лишь при наличии общей выгоды: это может быть раздел прибыли от сделки или услуга в обмен на услуги в будущем. Или, допустим, все заинтересованные лица видят угрозу своему «бизнесу» и временно объединяются, чтобы ее устранить. В остальном – никто никому не указ. А если, скажем, прокурор предъявит судье или эсбэушнику какие-то претензии, те ему резонно ответят, что они «купили патент», вложенные деньги нужно отбивать, поэтому какие могут быть вопросы? И прокурор все поймет, потому что сам такой же. Отсюда третье отличие.

Отличие №3. Деньги = админресурс = деньги

В России если деньги сталкиваются с административным ресурсом, то всегда побеждает тот, у кого круче административный ресурс. У Чичваркина, например, в России не было шансов, несмотря на то, что он человек не бедный. Ибо какая-никакая, а вертикаль.

А на Украине любой вопрос способны «решить» несколько различных ведомств. И если против тебя кто-то использует административный ресурс, то ты за деньги покупаешь себе другой административный ресурс. Возможно, если речь идет о противостоянии лично Януковичу, то тут шансов не будет (я просто подобных кейсов не встречал), но на любых других уровнях это устроено так.

Вам нужно силовое воздействие на оппонента? Забудьте про криминальные группировки, просто купите себе «Беркут». Ваш оппонент уже купил себе против вас «Беркут»? Если у вас есть деньги, то не беда – купите себе прокуратуру или эсбэушников: те возьмут деньги и решат проблему в рамках своих полномочий. Вас заказали прокуратуре или эсбэушникам? Опять же не беда – вы можете купить себе подпись губернатора или министра на приказе об освобождении от должности тех, кто на вас наехал. Или купить нужное решение суда – судьи ведь тоже все покупали свои должности, и им тоже нужно отбивать вложения в свой «патент».

Деньги и админресурс – вещи, свободно конвертируемые друг в друга. Админресурсы конкурируют друг с другом за деньги. Имея деньги, можно в каждом конкретном случае купить себе необходимый админресурс. А имея админресурс, можно продать его за деньги. Никакого всемогущего админресурса на Украине нет (кроме, возможно, админресурса лично Януковича).

Отличие №4. Смотрящие

Таким образом, система государственной власти на Украине приватизирована. Только, в отличие от России, тут нет одного контролирующего акционера, а пакеты акций сильно раздроблены. Впрочем, держатели достаточно крупных долей все же существуют. До блокирующего пакета они не дотягивают, но все же их админресурсы сильнее админресурсов более мелких акционеров. Такие люди называются на Украине смотрящими.

В отличие от прочих «акционеров», они не занимают официальных должностей. Если сравнивать с российской системой власти, то они как полпреды в федеральных округах, только неофициальные. У них есть всего две «должностные обязанности»: повышение собственного достатка и повышение достатка «семьи» (Януковича, естественно). К смотрящему на доклад ходят все чиновники его «округа», который может состоять из одной или нескольких областей, – от губернаторов до начальников местных управлений МВД и СБУ и председателей областных судов.

Бизнес у смотрящих довольно бесхитростный. Все, что им нужно, – это приглядеть привлекательный актив и сделать его собственникам предложение, от которого они не смогут отказаться (и от которого большинство таки не отказываются). Нужно также подобрать и расставить своих людей на хлебные госдолжности, согласовав разделение этих должностей с другими группами влияния, ведь «свободу предпринимательства» для купивших «патент» никто не отменял. Ну и, конечно, приторговывать вверенным админресурсом.

В Одессе, например, смотрящим поставлен 49-летний «авторитетный бизнесмен» Иван Иванович Аврамов. Если почитать комментарии на одесских новостных ресурсах или сообщения на одесских форумах, то можно довольно часто встретить в обсуждениях упоминание некоего «Иван Иваныча». Одесситы не переспрашивают кто это такой, так как прекрасно знают, о ком идет речь.

Знакомы с Иван Иванычем и бывшие акционеры крупнейшего рынка Украины «7-й километр», который находится под Одессой. Осведомленные источники рассказывают, что после разгона «Черкизона» и вынужденной эмиграции из России этот актив решил приобрести бывший владелец «Черкизона» Тельман Исмаилов. За помощью в приобретении он обратился именно к Аврамову с друзьями, а уж они сделали акционерам рынка предложение, от которого нельзя было отказаться.

Почему я рассказываю именно эту историю? Потому что она наглядно демонстрирует, что на Украине все же нет всемогущего админресурса. Почти все акционеры согласились с предложением Иван Иваныча и продали свои акции по заявленной покупателями цене. Почти все, но не все. Один акционер, владевший менее 10% акций рынка, встал в позу и заявил, что либо у него покупают акции по предложенной им цене, либо они не продаются в принципе. Его спросили: «Надеемся, ты понимаешь, что за этим последует?» На что человек ответил: «Понимаю, но гарантирую, что и вы тоже горя хлебнете». Смотрящие подумали, оценили степень сопутствующих хлопот, и в итоге согласились на его условия.

Отличие №5. Права не бывают бесплатными

Как метко заметил один мой товарищ, степень бардака и коррупции на Украине такова, что это начинает напоминать равенство всех перед законом. Даже если против тебя применяется админресурс, который поворачивает закон в одну сторону, ты, обладая деньгами, можешь купить себе другой, который развернет закон уже в твою сторону.

Это, однако, не относится к подавляющему большинству обычных людей на Украине, которые не обладают ни админресурсом, ни деньгами для его покупки. Если в России чиновники будут с видимым неудовольствием футболить по инстанциям того, кто требует соблюдения своих прав, но в лицо – не пошлют, то на Украине на такого чудика с удивлением посмотрят и прямо спросят его: «А ты разве заплатил мне за то, чтобы я соблюдал твои права?»

Это касается всего – от работы милиции и прокуратуры до работы государственных больниц, школ и детских садов. Права есть только в том объеме, в котором ты согласен их оплатить. Нет денег – нет ни малейших прав.

Если у тебя есть деньги, то жить в таком обществе, может быть, даже в какой-то степени удобно. Но если денег нет, то добиться соблюдения своих прав возможно только такими способами, как во Врадиевке. Там двое милиционеров, один из которых – родственник областного прокурора, изнасиловали и попытались убить местную жительницу, но она тем не менее выжила, доползла до села и рассказала о случившемся односельчанам. Поначалу начальство милиционеров заявило, что это все вранье и милиционеры находились в это время в РОВД, но преступников в погонах удалось привлечь к суду после того, как разъяренные жители села окружили и сожгли РОВД. Точно так же – прямым действием – люди пытаются добиться соблюдения своих прав, баррикадируясь на Майдане.

И лично я уверен, что «Беркут» на Майдане так озверел именно потому, что из-за «этих проклятых евромайдаунов» они вынуждены уже третий месяц не отбивать свой «патент», а нести службу по охране украинской власти. А это – жестокий удар по карману каждого беркутовца.


slon.ru

Навіть Сєвєрниє Алєні ПРОТИ!)))

  • 04.02.14, 02:51
Агонія російських «федерастів»
ПНД, 2014-02-03 08:15
Фото:  NATALIA KOLESNIKOVA / AFP

Або в ім’я чого брешуть геббельсівські пащі «путінососів».

Український Майдан радикалізує не тільки самих українців, але і жителів суміжної на Півночі держави.

Пропагандистська машина Кремля стосовно України вже не тільки набрала геббельсівських обертів у справі обдурення населення, але, здається перевершила потужне брехливе створіння міністра пропаганди Третього Рейха.

Маячня «путінососів» на кшталт Кісєльова, Доренко, Лєонтьева та інших пропагандистів-виродків не тільки досягла немислимих масштабів, але перетворила власно їх самих на психічно нездорових маніяків, що потерпають від хронічної українофобії. На жаль, душевна хвороба цих мутантів від журналістики інфекційна, і дуже швидко поширюється, вражаючи широкі маси своїх співгромадян.

Яскравим свідоцтвом тому є «Фейсбук», де у саме російському (а не тільки російськомовному сегменті) з’явилося багато користувачів, які прикрасили аватарки зображеннями шавронів садистів з «Беркуту» та, з якогось переляку, георгієвських стрічок. Хоча до дев’ятого травня ще, як до Москви раком (проте, схоже, що в ординському царстві День Перемоги святкується щоденно).

Переказувати зміст постів всіх цих користувачів інтернету не має сенсу, бо це власно реплікації речей кремлівських вождів та їхніх медійних холопів. Слід лише зауважити, що в цих істеричних вигуках переважно йдеться про сепаратизм у Східних регіонах України, рятування «Русскава міра» та відмову нашій країні в її державності та незалежності.

Куди цікавіше інше: навіщо російська влада взагалі заварила цю солдатську кашу з латентною інтервенцією до України та тотальною обробкою мізків власних громадян? Хтось каже, що таким чином втілюються особисті амбіції Путіна та кремлівських та думських яструбів. Інші углядають волосату руку «Газпрому», який чигає на українську транспорту систему енергоносіїв...

Напевно, воно і так, але якщо поглянути на нинішні процеси з точки зору глобальної історичної перспективи, то можна помітити, що сьогоднішня Росія переживає чергове «регенерування» після другого етапу власного розпаду.

Дозволю собі навести історичні паралелі. Внаслідок революції 1917 року та Громадянської війни Російська імперія втратила території Польщі, Фінляндії, Прибалтики та Молдавії. Реванш відбувся майже 20 років по тому: Кремль поділив з нацистами значну частину Центральної та Східної Європи, повернувши під свій контроль балтійські держави, Молдову та частину Польщі, а також розпочав загарбницьку фінську компанію.

Що ми маємо зараз? 1991 року відбувся другий етап розпаду Московської імперії, із складу якої вийшло чотирнадцять суб’єктів, а само московське державне утворення перетворилося начебто на «новую и независимую Россию», яка, по своїй суті, продовжує залишатися імперським спадкоємцем Золотої Орди, але в значно скромнішому форматі.

За останні два з лишком десятиліття Росії вдалося залишати в зоні власного впливу невеличке «вікно до Європи» Білорусь, декілька кавказьких та низку середньоазійських держав та, начебто, Україну. І тут трапляється несподіване: Україна вирішує розвернутися лицем на Захід, що спонукує Росію до заходів в дусі тих, до яких Радянський Союз вдався у 1939-40 роках. Яскравим свідоцтвом цієї тези служать мілітарні та політичні дії росіян у новітній історії, що ведуть до анексії Абхазії та аншлюсу Південної Осетії.

З Україною справа інакша! Мені здається, що зараз Україну, на відміну від Грузії, від прямого військового втручання Росії рятує спільний з ЄС кордон та відсутність у Старому Світі диктатора на кшталт «шаленого Адіка», з яким можна було би «попіліть» незаймані нейтральні території«, шляхом підписання нового Пакту Рібентроппа-Молотова. Ось чому Росія обрала шлях латентної інтервенції, а тому ординська влада через ЗМІ психологічно налаштовує власних громадян на цю агресію щодо України.

Але, як бачиться мені, політика Росії приречена на поразку. Про це свідчать ідеологічні орієнтири сусідів-імперіалістів. Всі ці георгієвські стрічки, гасла «православие. самодержавие, народность» та «фашизм в Украине не пройдет», чорносотенні донські козаки, великодержавна «шалупонь» всіх гатунків, тощо, є нічим іншім як тінями войовничого неуцтва, вони не несуть якогось поступового заряду і живляться виключно минулим.

На відміну від «орлів Сталіна», які керувалися хоча і хибною, проте ведучою до світлого майбутнього ідеологією, усі нинішні російські цінності базуються виключно на тому, що було та без вороття пройшло. І хворобливо хизуються власною недоречністю в сучасному світі, а також духовними зубожінням та тотальною вичерпаністю. Думається, що саме тому зараз, наче смердючі помиї, рясно випліскуються у простір соціальних мереж темні сторони «загадочной русской души».

Це реальний симптом тяжкої хвороби російського суспільства, майже всіх його верств. Сьогоднішня ідеологія Москви нічого конкретного не обіцяє ані завтра, ані у наступній «пятилетке». На відміну від змін, обумовлених вибором європейського вектору, кремлівські ідеологи не здібні запропонувати щось привабливе ані українцям, ані власному народові. Надати конкретику?

Маленький приклад: у Європі іпотека складає в середньому — 6-7 відсотків при повному застереженні прав споживача, у Росії — 13-18 відсотків. При цьому ніхто не застереженій від «цейтноту», на кшталт фінансової кризи 2008 року, коли банківські бандити почали погрозами та примусом вимагати одночасного і термінового покриття довгострокових кредитів.

Ще одним протиріччям сучасної Росії є те, що її імперські амбіції геть не обумовлені економічною потужністю. Великі імперії розширюються не виключно з політичних, а у першу чергу з господарчих причин. Ще Маркс довів все про захоплення нових ринків для метрополій та дешеву сировину з колоній. Але сьогоднішня Росія — це сировинний додаток, «бананова республіка з нафтою та ракетами». По суті — колонія цивілізованого світу та Китаю, куди на «нафотодоляри» звозяться «ширпотреб» не першого гатунку та люксусні авто з Німеччини.

Але ця колонія плекає імперські амбіції. І це є метаморфозою, фактично сторичним парадоксом.

Безглуздям, на мій погляд, виглядає розгойдування Кремлем сепаратистського «підводного човна» в степах України, тому що гіпотетичний розкол нашої держави безумовно викличе ланцюгову реакцію у сусідів. І тоді, мабуть, настане третій етап розпаду колись великої Російської імперії. Адже з усіх сусідів України найбільш федеративним є сама РФ (83 суб’єктів), в деяких регіонах якої вже не перший рік йде партизанська громадянська війна. Зокрема на Кавказі.

І вже зовсім кумедним та тлі лаштунків вистави північної імперії-колонії щодо України виглядають «рятівнички» населення українського сходу — ті самі, російські виряджені православні «казачки-титушки», котрих з первісними дикунськими криками нещадно гвалтують в дупу несамовиті дагестанські бандюки, аборигени величних гір Кавказу...

Фото: NATALIA KOLESNIKOVA / AFP

Д. Палагнюк, спеціально для видання «Аргумент»

Пришельці вже тут!!!

  • 04.02.14, 02:34

Спецназ з Росії квартирує у Пущі-Водиці.

Дата: 03.02.2014, 19:26
За інформацією джерела в МВС, є всі підстави говорити про те, що підрозділ спеціальних сил Росії в кількості 40 чоловік таємно знаходиться на території України з 20 січня 2014 року і дислокується по вул. Гамарника 54-б, санаторій «Пуща Водиця» (колишня база хокейного клубу «Сокіл»). 
Наразі доступ до цього санаторію суворо обмежений, а працівники МВС, які працюють з російським підрозділом, кількісно обмежені (склад працівників не змінюється).  


Його бійці одягнені у однострої українського «Беркуту», а також мають цивільний одяг. Пересування по місту Києву, з метою виконання спеціальних завдань, здійснюється на міліцейських та оперативних автомобілях.  

З оперативних даних відомо, що цей підрозділ використовується для спеціальних операцій в Києві та інших регіонах України та задіяний для захоплення та ліквідації активних членів Майдану. Слід зазначити, що навіть співробітники Донецького та Сімферопольського «Беркуту» наголошують на особливій жорстокості цих підрозділів по відношенню до українців.  

 за інформацією UAinfo
 

Хай живе РЕПОСТ!

  • 04.02.14, 02:22

Ставайте конкурентами нещадній шовіністичній кремлядській пропаганді!!!


Ще один лист від східної жінки.

  • 03.02.14, 23:54
Ехала сегодня с идейным таксистом. Лет 40. Чуть лысоват, крепыш, но не спортсмен. Водила-трудяга. Таких в компании друзей считают политически образованными, наверное. Классический key opinion leader. Дверь еще на захлопнул, а он уже стал возмущаться Майданом и предлагать одно яркое решение за другим: от разгона до расстрела «этих бандеровцев». Сначала я почувствовал, что пульс у меня стал сильнее, что дыхание сбилось. Все равно сижу молчу, вижу, что персонаж настолько самоупоён своими идеями, что дискуссии не выйдет. А потом вдруг чувствую.. правду ведь говорит. Чувствую, что поддержать его должен в его стремлении навести порядок-разогнать-расстрелять! Вспомнил, в общем, что родом я из Мариуполя, ну и понеслась. Братуха, говорю, я вообще считаю, что у нас реальный президент в стране, которым можно гордиться. У него 2 ходки. Он жизнь знает и за решеткой и на воле. Там за базар отвечают, не то что здесь. А эти интелигенты ху»№%вы на майдане, пороху не нюхали, фраера галимые. Таксист слушает. Я продолжаю. Была бы моя воля, я бы две зоны пацанов освободил, пускай они на этот майдан гребанный завалятся, на пики этих бандерлогов пасажают, тогда и посмотрим, чья правда. Скажи? Слушает и в зеркало уже внимательно так на меня глядит. Не поймет стебусь я или правда по фене ботаю.. Вроде и кивает, но не уверенно как-то. Народ, говорю, это лохи. А лохи должны платить. Их доить надо, как коров. Мусора с нами заодно, пайку отрабатывают по полной. Бизнес разделить между братвой, общак чтобы полный был, а то сейчас эти фраера на тачках катают, а пацаны на зонах баланду хлебают. Ты как, говорю, брат, согласен? Замолчал таксист. Сдулся прям как-то. И дискуссии горячей не получилось. Не знаю, будет ли он как раньше пытаться всех расстрелять-разогнать, но картинку своего светлого альтернативного будущего он представил, кажется, очень ярко.

Креативненько.

  • 03.02.14, 21:25
Наші студенти самі веселі креативщики!


No comments

Нація з терором в крові.

  • 03.02.14, 20:37
В московській школі старшокласник застрелив поліцейського і вчителя (відео)
Слава Демкова 03 лютого 2014, 11:52
В московській школі старшокласник застрелив поліцейського і вчителя (відео)

    Сьогодні вдень в одній з середніх шкіл Москви відбулася стрілянина, в результаті якої загинули вчитель і співробітник поліції, ще один поліцейський важко поранений.

    За інформацією місцевих ЗМІ, стрілянину влаштував один із 11-класників. Він взяв у заручники учнів десятого класу московської школи №263, а також декілька викладачів.

    Правоохоронцям вдалося швидко знешкодити злочинця, ніхто із заручників не постраждав. Повідомляється, що ім'я зловмисника - Сергій Гордєєв.

    У МВС заявили, що злочинець затриманий. Всі заручники (від 20 до 29 учнів 10 класу) звільнені, ніхто з них не постраждав.

    При цьому джерело в правоохоронних органах повідомляє «Інтерфаксу», що мотивом злочину, за попередніми даними, став конфлікт у школі.

    Точної інформації про загиблих і постраждалих поліцейських і вчителя поки немає. Деякі джерела повідомляють про двох поранених поліцейських.

    Журналістам Life News стало відомо ім'я імовірно загиблого поліцейського, це старший сержант Сергій Бусюєв або Бушуєв. Ім'я загиблого або пораненого вчителя - Андрій Кирилов, він викладав географію.

    Як стало відомо кореспонденту «Преса України», старшокласник увірвався в школу в районі Відрадне вдень 3 лютого. Погрожуючи зброєю охоронцеві, він змусив його пройти разом з ним у кабінет біології, де проходив урок у десятого класу. Охоронець встиг викликати поліцію за допомогою «тривожної кнопки». Злочинець відкрив вогонь з вікна по прибулих поліцейських.

    Раніше повідомлялося, що з ранку на північному сході Москви невідомий чоловік з гвинтівкою напав на співробітників поліції біля однієї зі шкіл, після чого взяв у заручники близько 20 учнів.

    Три добрих слова.

    • 03.02.14, 14:34
    "Вот стою я перед вами, простая малоросская баба..."
    http://www.youtube.com/watch?v=1eIigKS7mCE

    Письмо женщины к БЕРКУТятам

    З чого я сьогодні хочу начать. Мені тут закидали, шо к Беркуту отношення дуже жорстоке, шо прямо не знаєш, хлопці просто виполняють свою работу, а на них дивляться, як на есесманів.
    Я хочу сказати Беркуту якісь добрі слова. І перше добре слово – це «спасібо». Ну, насправді, пацани, якби не ви, многіє б женщіни ніколи не взнали, що в наших мужиків єсть яйця. Потому шо три года скрипіли під Януковичем як під німцями не скрипіли. І думали, шо уже всьо, шо похуізм та пацифізм у нас уже в печонках прописалися разом із цирозом. Аж тут ви зробили побоїще на Майдані… А коли мужик получає по яйцях, тут дуже важко не чувствовать, що вони є. А єслі вони вже є, то должна ж із них бить якась польза. Ну, кромі болю та помноження числа сплатників податків.
    А коли ви перегородили Грушевського, то вже і жінки раптом обнаружили в себе яйця. Ну так, метафізично. Метафізичні яйця обнаружили. Такі, аж звон пішов.
    Як би ми взнали це все, єслі би не ви, хлопці. Єслі б не Беркути, Грифони, Гіпарди та всяка інша худоба?
    Хоча раздівать Михайлика Гаврилюка – то було лишнє. То єсть, як жінка, я можу вас зрозуміти. Як жінка. Такого хлопця як побачиш, то сразу хочеться раздєть. То єсть, я думала, що у вас противоположні сексуальні вподобання. Але справа не в тому, должна ж бить якась культура залицяння: сначала поговорити, я не знаю, випити разом, потанцювати, а потім вже. От єслі б Михайло був дівчиною, вас би сразу подозрювали в поганих намереніях. Може, ви добра хотіли, може ви хотіли показать на весь світ, що в укранців єсть яйця, але не могли на собі. То треба було знайти добровольця. У нас є ж той, Тарзан. І не на морозі ж ні в якому разі. Це негігієнічно. І сама главна діталь погано видна, бо зморщується. Чи може, ви хотіли показать саме страшне оружиє козака – голу дупу? Я не шутю, козаки цею штукою бідних йожиків убивали, єслі вірити історичним документам.
    Так, спасіба вже сказала, тепер друге слово хочу сказать: ізвінітє. Ну, шо приходиться службу служить у таких лютих условіях, коли погрітися можна тільки об шину чи коктейль Молотова, а в те саме времья чувак, за якого ви стоїте, вже пьє австрійське пиво. Це ж страшно – стоять проти цих барикад, дишать димом, а проти тебе хрін знає скільки сот народу чи тисяч, і в кожного під кожухом – гола дупа. На тобі благенький бронік, якась там касочка, наколіннички, в руках дубінка резинова, щит пацуватий, тьху. А в них, у цих майданців – у всіх страшні голі дупи. Я здогадуюся, який кошмар там стояти, бо людина, що з голою дупою та кирпичами йде на щитовий строй, крутить собі доспєх із глянцевих журналів та іншого гавна, катапульту робе – така людина способна на шо угодно.
    Ізвінітє, шо ці скажені студенти тридцятого ноября так люто пиздили вас по ногах своїми мармизами. Ізвінітє, що вам достався такий народ, який по-хорошому не понімає. Ти до нього як людина, з гуманною дубінкою резиновою, з газом, з пластіковими пулями, ну там іноді вийде запарка, опа, случайно зарядив кулею етого, як його, Блондо. Ну шо, нещасний случай. А вони на тебе з коктейлем Молотова. Як фашисти. Знаєте, хлопці, то вони поганих книжок в дєцтве начиталися. Я одну таку помню, самий ужас і екстремізм. «Молода Гвардія» називається. Там один екстреміст, Сергій Тюлєнін, якраз кидав Молотова у вікна мирних німецьких солдат, які просто виконували свій долг, от совсєм як ви зараз. Отак само й ті фашисти з Майдану, ну так їх воспитували ще зі школи, що кидать у вікна молотовим – це нормально. Тому ізвінітє за такий народ.
    І третє, шо я хочу сказать – хлопці, до свіданія. От просто — до свіданія. Чао, пацани.

    http://morreth.livejournal.com/2200852.html

    Продовження херсонської історії.

    • 03.02.14, 14:03
    SOS !
     Звертаємося до керівника УМВС в Херсонській області Писаренко В.В.  В'ячеславе Вікторовичу! З надійних джерел нам стало відомо, що Андрію Наливайку з кожним днем стає все гірше і без медичного обстеження та госпіталізації йому фактично не вижити. Це не дивно, бо біля десяти чоловік напали на двох хлопців близько від їх гуртожитка та звіряче били, хлопці втікали, а їм вдогін лунали постріли. Андрій відразу викликав міліцію. Він шукав захисту від бандитів, які на нього напали. Чому порізані працівники міліції і як вони там опинилися- це питання до того, ХТО туди їх посилав і з ЯКИМ завданням. Ніж до цих пір не знайдено, але звинувачують Андрія Наливайко. Не дивлячись на все, що йому довелося витримати, Андрій не бере вину на себе. Чому тоді його не випустили під домашній арест? Ви можете відповісти, що це питання до суду, але не все так просто і Ви це знаєте. Ми стурбовані тим, що хлопець сирота зараз на грані мііж життям та смертю. Цей хлопець переніс чотири операції п'ять місяців назад. Напад на нього, жорстоке побиття та кожна година під вартою вбиває його фізично. Заклинаємо Вас не брати гріх на душу, зробити все можливе та сприяти його переведенню негайно в лікарню .
    Свідка вбивства міліціонера у Херсоні намагаються залякати?
    Понеділок, 03 лютого 2014, 13:34


    Хлопець, який був свідком частини подій після сутички між міліцією і мітингувальниками у Херсоні, стверджує, що до його квартири намагалися вдертися невідомі.

    Про це Дмитро Савлученко, друг затриманих Андрія Наливайка та Дмитра Тонгалюка, яких звинувачують у вбивстві міліціонера, розповів місцевим ЗМІ.

    Як стверджує він та його бабуся, яка на той час була вдома, ввечері 1 лютого близько десять чоловіків годину дзвонили в квартиру та намагалися відчинити решітку, яка перекривала вхід до неї.

    Бабуся хлопця стверджує, що чоловіки були налаштовані агресивно, і що один з них нібито сказав іншому, що Савлученко "догрався".

    Сам Савлученко, посилаючись на сусідів, розповів, що в цей час двоє чоловіків чергували нижче того поверху, де знаходиться його квартира, а двоє розтушувалися нижче.

    http://www.youtube.com/watch?v=K0OWJyRO7hM

    Інцидент трапився після того, як в інтернеті з'явилися відео з його свідченнями стосовно подій 28 січня, коли Наливайко і Тонгалюк, якстверджує міліція, напали з ножами на трьох міліціонерів і серйозного їх поранили. Згодом у МВС повідомили про смерть одного з них.

    Савлученко, який не був безпосереднім свідком сутички, але опинився поряд з друзями майже одразу після неї, стверджує, що, як йому встиг розповісти Наливайко, хлопців побили десятеро невідомих і вони тоді просто втекли.

    За його словами, група чоловіків підійшла до двох студентів на зупинці; один з невідомих нібито показав пальцем на хлопців, сказавши "Ось вони!".

    "Вони їх оточили і один вдарив Андрія по потилиці. Андрій впав, він почав повзти; повалили Дмитра, їх обох почали бити ногами. Андрій говорить, що штовхнув одного і почав швидко бігти. Після цього йому в спину було зроблено три постріли", - розповів Савлученко, зазначивши, що він сам та інші свідки чули три звуки, схожих на постріли, хоча і не знайшли гільз.

    Савлученко розповідає, що відразу ж після інциденту вони викликали міліцію та швидку, причому сам Наливайко хотів написати заяву. "Міліціонери спочатку казали, що це просто хуліганство, і казали, що вони їх (нападників) все одно не знайдуть", - стверджує він.

    Коли міліція та студенти на першому поверху їх гуртожитку, що знаходився неподалік, складали протокол, до приміщення увірвалися невідомі в штатському, змусили всіх, в тому числі міліціонерів, лягти на підлогу. Наливайка, Тонгалюка та Савлученко, який опинився поряд, забрали до Дніпровського РВВС.

    http://www.youtube.com/watch?v=dbT0nrR4BqE

    "Мені висунули звинувачення, що я, людина, яка прийшла пізніше цього всього, брав участь у бійці з ножами, що три міліціонери вбито і мої друзі звалюють все на мене, пропонували розповісти "все, як було" ", - стверджує Савлученко.

    За його словами, його дві години протримали у відділку, потім йому стало зле і швидка забрала його у лікарню, звідки він вже пізніше зміг потрапити додому.

    Місцеві ЗМІ повідомляли, що того ж дня міліція провела обшук в кімнаті Андрія під час якого нібито знайшли 3 ножі, шаблю, 6 патронів для гладко дульної зброї на портрети Гітлера.

    30 січня за рішенням суду 23-літнього Наливайка, якому й інкримінують напад з ножем на міліціонерів, помістили в СІЗО, Тонгалюка відпустили під домашній арешт.

    У МВС відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.15 (Замах на злочин) та ч.2 ст.115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Вчинення цього злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі.

    Затриманих підтримують місцеві активісти Євромайдану та опозиціонери. Народний депутат України, уповноважений фракції ВО "Свобода" в Херсонській області Олег Панькевичнаправив генпрокурору Віктору Пшонці депутатське клопотання, вимагаючи припинити фальсифікації під час розслідування справи.

    Зокрема депутат звернув увагу на те, що обшук в кімнаті Наливайка відбувався з порушення процедури.

    "Ні понятих, ні засобів відеозйомки з ними не було. Адвокат, прибувши до гуртожитку, спробував пояснити, що він має право на участь в слідчих діях, але його не пустили в кімнату. Згодом, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо Наливайка, обвинувачення посилалося на докази, начебто вилучені при обшуку в гуртожитку", - обурюється Панькевич.

    Крім того, за словами активістів, які виступили на підтримку Наливайка, хлопець нещодавно переніс чотири операції і не може знаходитися в СІЗО.

    Але є приємні винятки, причому в пику БРЕХНІ депутата ПР Єфрємова, що стверджує НІБИ-ТО від своїх посад відмовляються ТІЛЬКИ на заході України НІБИ-ТО із-за тиску на них і їх сім'ї, а не докорів сумління:Українська правда

    http://www.youtube.com/watch?v=zM88scSSd_M