Конфіденційні вказівки Януковича та неафішовані контакти з Росією. Блокнот охоронця розкриває таємниці, як президент-утікач провів останні тижні на посаді.
Голосування за "диктаторські закони" 16 січня стало переламним моментом в подіях ЄвроМайдану. Після новорічних та різдвяних свят полум'я протесту почало згасати. Активісти були зосереджені на порятунку власних автомобілів від підпалів. Здавалося, що революція сходить нанівець. Але рішення Януковича за будь-яку ціну ухвалити "антидемократичний пакет" змінило весь сценарій - мирний протест став радикальним.
Що змусило Януковича підлити масла у вогонь та піти на нове загострення, після якого він вже не оговтався?
Він чітко рухався у сценарії Кремля, а шляхи його втечі пророблялися ще за кілька місяців до кривавих подій. У першу декаду січня Янукович провів таємну зустріч з російським президентом Володимиром Путіним, у ході якої і було визначено дії української влади на повне придушення протесту та схвалення репресивних законів.
Це випливає зі змісту записника керівника охорони Януковича, екс-співробітника Головного управління розвідки Міноборони Костянтина Кобзаря, виявленого в резиденції "Межигір'я" дослідниками з ініціативи "YanukovychLeaks".
"Українська правда" публікує зміст щоденника Кобзаря, який відноситься до подій грудня 2013 та січня 2014 років - переламних тижнів у вітчизняній історії.
Насправді Кобзар був не лише охоронцем, але і референтом Януковича. Він ретельно занатовував вказівки "Баті", а також дзвінки до нього від впливових людей.
За інформацією джерел "Української правди", за дорученням господаря Кобзар навіть отримував величезні готівкові кошти, які передавалися Януковичу в якості хабарів. Вірна служба була високо оцінена "межигірським різником" - він просував свого слугу щаблями. На момент балотування Януковича в президенти, у 2009 році Кобзар був лейтенантом, а на свято незалежності 2013 року він отримав звання генерал-майора.
Перед нами - одна з найцікавіших сторінок з щоденника Кобзаря.
![]() |
На лівій сторінці охоронець Януковича ретельно перераховує людей - очевидно, це формується пул для святкування з Януковичем Нового року або Різдва.
"Артисты: Ваенга, Газманов"
Далі - записано прізвища запрошених осіб:
Екимов + 1
Головин + 1
Овчаренко + 1
НВЭР + 2
Лавринович + 1
Кулыняк
Моисеев + 1
Присяжнюк + 1
Розшифровка: Екимов - це позивний генпрокурора Віктора Пшонки в охорони Януковича, що підтверджується транскрипцією, знайденою в Межигір'ї та оприлюдненою на сайті"YanukovychLeaks".
Головін - це попередній керівник Конституційного суду України. Сам походить з Макіївки; очолював КС в період конституційного заколоту, коли Януковичу було повернуто повноваження Леоніда Кучми.
Овчаренко - останній голова Конституційного суду; до призначення в КС був головою Єнакіївського суду, де саме за його часів було виявлено зникнення документів про судимості Януковича. Овчаренко - давній спільник Януковича. У Межигір'ї було знайдено документи на спорудження підконтрольними Януковичу фірмами будинку для Овчаренка.
НВЭР - це може бути депутат-регіонал Нвєр Мхітарян. При обшуку Межигір'я активістами було виявлено плани величезної квартири в поки що незбудованому житлово-готельному комплексі "Кемпінськи". Цей проект реалізовує компанія Мхітаряна "Познякижитлобуд".
Лавринович - колишній міністр юстиції, нині - голова Вищої ради юстиції.
Кулиняк - екс-міністр культури, скрипаль на приватних заходах Януковича
Моисеев - не ідентифіковано
Присяжнюк - міністр аграрної політики, який іде з Януковичем пліч-о-пліч з часів роботи на "Орджонікідзевугулля" в 1980-их роках.
Права сторінка присвячена підготовці до таємної зустрічі Януковича з Путіним, що відбулася 8 січня в резиденції російського президента на Валдаї. Керівник охорони Януковича прораховує найзручніший маршрут перельоту на Валдай, який він в силу власної неграмотності називає "Алдай".
Так, точкою прильоту вказано військовий аеродром Хотілово у Новгородській області.
Далі - прорахунки, скільки займе переліт за маршрутами: Гостомель - Харьков - Хотілово; Жуляни - Брянськ - Хотілово; Жуляни - Донецьк - Хотілово.
Тут також стоїть позначка "прислать борт за нами" - очевидно, проговорюється варіант перельоту силами авіації Путіна.
Очевидно, зустріч на Валдаї була присвячена поведінці Януковича в умовах політичної кризи. Це стало ціною подальшої фінансової підтримки режиму Януковича коштом російського бюджету.
Змусивши Януковича рухатися в своєму фарватері антидемократичних законів, Путін значно ускладнив йому стосунки із Заходом, а також показав невдоволеним російським опозиціонерам, що його практики набувають нового поширення.
Як видно, зустріч на Валдаї ретельно готувалася і мала відбутися саме там - щоб не притягувати зайвої уваги. На іншій сторінці керівник охорони Януковича пише:
"Пилотов Фалькона (приватний реактивний літак, який адміністрація президента орендувала для обслуговування Януковича у його ж фірми "Центравіа" - УП) просят прилететь в Москву. Особенности аэродрома. Вернуться в этот же день. Без ночевки. Предлагает свой борт, есть сложности при посадке".
![]() |
Також в ці дні охоронцем Януковича було зроблено інші записи, які вказують про контакти диктатора: "Медведчук просит поздравить", "Герман просит установить 200-ку (спецзв'язок) в кабінет", "Флажки поставлены на въезд Шустеру". Таким чином, було підтверджено версію про заборону Шустеру заїжджати на територію України.
На іншій сторінці нотатника Кобзарь робить примітку: "Шустеру закрыть въезд в Украину. Якименко, СБУ?" Очевидно, що цей запис - занотована ним вказівка Януковича, яку треба було передати голові Служби безпеки Якименку.
На сусідній сторінці - позначки. "Лебедев - 08.01.14, Ларін - 13.01.14. "02" - после 03.01.14".
Очевидно, що це - дати. Ідеться про призначені зустрічі. Міністру оборони Лебедєву - на 8 січня, заступнику глави адміністрації президента Ларіну - на 13 січня. Позивний "02" належить голові Верховної Ради Володимиру Рибаку. Його чекали одразу після нового року.
![]() |
Показова нотатка поряд на цьому ж розвороті - "калитка, заклейка телефон, без рамки". Ідеться про те, що навіть високопосадовим гостям Януковича заклеювали камери на мобільних телефонах.
"Центр ФОК. 70, АПК. Все проходят через центр ФОК". Ідеться про доступ до Межигір’я для гостей - всі мають іти через центральний вхід Фізкультурно-оздоровчого комплексу. Навіть люди, які позначені шифрами "70" та "АПК". АПК розшифровується як "Андрій Петрович Клюєв". Хто такий "70", наразі встановити не вдалося. За однією з версій, цей позивний належить Рінату Ахметову.
Тут же вказано, що "от 70-го вино корзины" - ідеться про новорічний подарунок Януковичу.
"Сосед переговорил сегодня с Симоненко - до отъезда готовит всякую дурь". Сосед - це позивний Віктора Медведчука.
![]() |
Наступний запис - невдоволення Януковича відпусткою міністра внутрішніх справ в розпал подій на Майдані: "Захарченко чтобы не делал больше так, на отдых".
На сусідній сторінці - невдоволення Януковича публікацією "Української правди". Доводиться навіть підключати генпрокурора Пшонку. Ідеться про статтю, де були оприлюднені протоколи допитів екс-голови КМДА Попова та екс-заступника секретаря Радбезу Сівковича щодо подій 30 листопада. Як відомо, там були прямі свідчення Попова про причетність Андрія Клюєва до розгону ЄвроМайдану.
"Откуда на Украинской правде все документы по допросам. Разберитесь и мы перезвоним. Пшонка, после 14:00. Позвоним", - записує охоронець Януковича його доручення.
На іншій сторінці - перелік людей, які прагнули потрапити до Януковича в розпал кризи. Імена говорять самі за себе:
"Курченко просит встречи
Суркис просит встречи
Кауфман просится на доклад и поздравить с Новым годом"
![]() |
Курченко - це касир родини Януковича. Суркіс - колишній президент "Динамо" (Київ).Кауфман - одеський бізнесмен, якого називають управляючим партнером родини Януковича в аеропортах Бориспіль, Одеса та Сімферополь, а також у "Президент-готелі".
"Новинский на встречу.
Суркис просит переговорить.
Новинский в какое время"
Новинський - депутат та бізнесмен із Партії регіонів, який лише минулого року набув українського громадянства та оперативно обрався до парламенту за Севастополем.
Ще одна сторінка. Знову "Курченко просит встречі". Далі: "Демишкан важный вопрос".Демішкан - колишній керівник УкрАвтоДору, один із засновників мисливського клубу "Кедр", який в інтересах Януковича взяв у оренду мисливське господарство "Сухолуччя".
![]() |
Декілька разів Януковича набирав "Юра Єнакіївський", щоб повідомити, що він прибув до країни.
Иванющенко в Киеве. Просил сообщить.
Иванюшенко звонил. Он в Киеве.
Курченко наполегливо намагався потрапити до Януковича. В одній із нотаток керівник охорони зазначає, що питання навіть погоджено з першим віце-прем'єром Арбузовим.
Курченко просит встречи в любое время. Необходимо три часа и он у нас. Вопрос согласован с Арбузовым.
При цьому сам Арбузов ще рік тому казав, що "не знає, що робить Курченко".
![]() |
Цікаво, що на цій же сторінці вказано прізвище депутата від партії "Свобода" Юрія Бублика. При чому в двох місцях. Сам нардеп сказав, що приблизно в ці дні був під Межигір'ям разом з помічниками та знімав відео про резиденцію.
Наступна сторінка - витік із засідання Ради ЄвроМайдану. Хтось доповів охоронцю Януковича, про що ішлося на зустрічі.
Заседание комитета ЕвроМайдана в здании Федерации профсоюзов. Рассматривался вопрос, как красиво и правельно закончить с ЕвроМайданом. 1-е предложение 2-х - 3-х дневная акция, проход многотысячной толпой.
Наступний запис - "Екимову переговорить с 19-м по метрополитену директору". Тут же вказано прізвище керівника київського метро - Володимир Федоренко.
"Екимов" - генпрокурор Пшонка. Очевидно, ця розмова була також спричинена Майданом - у блокноті зафіксовано події грудня-січня, тоді ж сталося перше закриття станцій метро в центрі з метою недопущення нових протестувальників на Майдан.
Окремий розділ у нотатках охоронця Януковича - це кількість бійців спецпідрозділів, залучених до охорони "Межигір'я".
"Альфа", Булат", "Беркут", "Омега", вип-территория с оружием", - робить записи Кобзар. Було залучено два бронетранспортери.
![]() |
![]() |
Окрім таємних зустрічей Януковича та його сценаріїв придушення демократії, блокнот Кобзаря містить ще одну загадку - про контакти Януковича з Росії.
![]() |
На цій сторінці російський телефонний номер та лише ім'я по-батькові - "Евгений Викторович". Можливо, ідеться про заступника голови Ради Федерації Росії Євгена Вікторовича Бушміна, який представляє у сенаті Ростовську область. Місце, куди втік Янукович, рятуючись від трибуналу за вбивство власних громадян.
"Українська правда" зателефонувала за цим номером. Людина, яка взяла трубку, стверджувала, що "сталася помилка". "Мене звати не Євген Вікторович", - сказав голос та кинув слухавку.
За іншою інформацією, цей номер може належати давному другу Путіна Євгену Вікторовичу Пригожину. Він - бізнесмен із Санкт-Петербурга, а цифри 921969 вказують на пітерський номер Мегафону.
І ще один момент. Надпис праворуч на цій же сторінці містить ще один розрахунок бійців, залучених до охорони Межигір'я. Загалом - 700 спецпризначенців!
Побачене може шокувати співробітників спецслужб. На побігеньках біля "золотого унітазу" було навіть Головне управління розвідки Міністерства оборони, яке має збирати військові секрети за межами території України. Це - чергове, але, звичайно, не головне порушення закону режимом Януковича. Цього разу - задокументоване.
Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму
В дни, когда решается судьба Крыма и наших соотечественников, деятели культуры России не могут быть равнодушными наблюдателями с холодным сердцем.
Наша общая история и общие корни, наша культура и ее духовные истоки, наши фундаментальные ценности и язык объединили нас навсегда.
Мы хотим, чтобы общность наших народов и наших культур имела прочное будущее.
Вот почему мы твердо заявляем о поддержке позиции Президента Российской Федерации по Украине и Крыму.
1. Алимов С.А., народный художник России.
2. Антонова И.А., президент ГМИИ им. А.С.Пушкина.
3. Бабенко А.О., заслуженная артистка России.
4. Бабкина Н.М., народная артистка России.
5. Бак Д.П., директор Государственного литературного музея.
6. Баталов А.В., народный артист СССР.
7. Башмет Ю.А., народный артист СССР.
8. Безруков С.В., народный артист России.
9. Белонович Г.И., директор Государственного дома-музея П.И.Чайковского.
10. Бобков К.В., директор Государственного литературно-мемориального музея-заповедника А.П.Чехова.
11. Богачева И.П., народная артистка СССР.
12. Бондарчук Ф.С., режиссер.
13. Бондарчук Н.С., заслуженная артистка России.
14. Бортко В.В., народный артист России.
15. Боярский М.С., народный артист РСФСР.
16. Брызгалов М.А., директор Государственного центрального музея имени Глинки.
17. Булдаков А.И., народный артист России.
18. Бурляев Н.П., народный артист России.
19. Буров Н.В., народный артист России.
20. Бусыгин А.Е., директор Государственного музея-усадьбы «Архангельское».
21. Бутман И.М., народный артист России.
22. Веденяпина М.А., директор Российской государственной детской библиотеки.
23. Вислый А.И., генеральный директор Российской государственной библиотеки.
24. Гагарина Е.Ю., генеральный директор Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль».
25. Газманов О.М., народный артист России.
26. Гергиев В.А., художественный руководитель Государственного академического Мариинского театра.
27. Говорухин С.С., народный артист России.
28. Гордеев В.М., народный артист СССР.
29. Грачевский Б.Е., руководитель детского киножурнала «Ералаш».
30. Гусев В.А., директор Русского музея.
31. Дружинина С.С., заслуженный деятель искусств РСФСР.
32. Забаровский В.И., директор Музея ВОВ на Поклонной горе.
33. Запашный Э.В., директор Большого Московского государственного цирка на проспекте Вернадского.
34. Зенгин С.С., ректор Краснодарского государственного университета культуры.
35. Кальницкая Е.Я., генеральный директор ГМЗ «Петергоф».
36. Кара Ю.В., сценарист.
37. Клебанов И.С., народный артист России.
38. Князев Е.В., ректор Театрального института им. Б.Щукина.
39. Ковальчук А.Н., председатель Союза художников России.
40. Константинов А.Д., писатель.
41. Крок К.И., директор Государственного академического театра им. Е.Вахтангова.
42. Кролл А.А., народный артист России.
43. Лановой В.С., народный артист СССР.
44. Левыкин А.К., директор Государственного исторического музея.
45. Леонова М.К., ректор Московской государственной академии хореографии.
46. Лещенко Л.В., народный артист РСФСР.
47. Лесовой А.Н., генеральный директор ВХНРЦ им. И.Э.Грабаря.
48. Липс Ф.Р., профессор Российской академии музыки им. Гнесиных.
49. Лунгин П.С., народный артист России.
50. Малышев В.С., ректор Всероссийского государственного университета кинематографии имени С.А.Герасимова.
51. Маяровская Г.В., ректор Российской академии музыки имени Гнесиных.
52. Мацуев Д.Л., народный артист России.
53. Мелик-Пашаева К.Л., ректор Российской академии театрального искусства — ГИТИС.
54. Мельникова А.Р., заслуженная артистка России.
55. Мирошниченко С.В., режиссер.
56. Михайлов А.Я., народный артист России.
57. Михайловский С.И., ректор Санкт-Петербургского государственного академического института живописи, скульптуры и архитектуры им. И.Е.Репина.
58. Могучий А.А., художественный руководитель Большого драматического театра имени Товстоногова.
59. Морозов А.В., директор Московского государственного академического художественного училища памяти 1905 года.
60. Назаров Ю.В., народный артист России.
61. Пожигайло П.А., исполнительный директор Всероссийского хорового общества.
62. Пореченков М.Е., заслуженный артист России.
63. Расторгуев Н.В., народный артист России.
64. Розум Ю.А., народный артист России.
65. Сенчина Л.П., народная артистка России.
66. Соломин Ю.М., художественный руководитель Государственного академического малого театра России.
67. Соколов А.С., ректор Московской государственной консерватории имени П.И.Чайковского.
68. Спиваков В.Т., народный артист СССР.
69. Стадлер С.В., народный артист России.
70. Табаков О.П., художественный руководитель МХТ им. А.П.Чехова.
71. Талызина В.И., народная артистка России.
72. Таратынова О.В., директор ГМЗ «Царское Село».
73. Теличкина В.И., народная артистка России.
74. Трофимов С.В., заслуженный артист России.
75. Урин В.Г., генеральный директор Государственного академического Большого театра России.
76. Учитель А.Е., народный артист России.
77. Федоров В.В., президент Российской государственной библиотеки.
78. Фокин В.В., народный артист России, художественный руководитель Александринского театра.
79. Фурманов Р.Д., художественный руководитель Санкт-Петербургского театра «Русская антреприза» имени Андрея Миронова.
80. Хазанов Г.В., народный артист РСФСР.
81. Хомова О.С., директор Государственной академической капеллы Санкт-Петербурга.
82. Хотиненко В.И., режиссер.
83. Церетели З.К., президент Российской академии художеств.
84. Цискаридзе Н.М., народный артист России.
85. Чурсина Л.А., народная артистка СССР.
86. Шахназаров К.Г., генеральный директор киноконцерна «Мосфильм».
В Грузии отменили гастроли театра Безрукова из-за Крыма.Актуальный вопрос российского налогоплательщика: во сколько обойдется ему присоединение Крыма. Крым является дотационным регионом Украины и обходится примерно в 1,5–2 млрд. долларов в год. До референдума Крым все еще будет считаться украинской территорией, но вот после – власти Крыма намерены начать процесс присоединения к России. Спикер Верховного Совета Крыма Владимир Константинов заявил: «Наши бюджетники: учителя, директора школ, медработники, военнослужащие, милиция, служащие органов прокуратуры и так далее будут получать от 2,5 до 4 раз больше».
Судя по тому, что Крым хочет присоединиться к России, то, видимо, все расходы вроде пенсий, лягут на плечи российских налогоплательщиков. На что именно понадобятся деньги Крыму, рассказал заместитель директора Института мировой экономики и международных отношений Евгений Гонтмахер телеканалу ДОЖДЬ.
Евгений Гонтмахер, заместитель директора Института мировой экономики и международных отношений: Мы если возьмем ответственность за эту территорию, в широком смысле этого слова, во-первых, нам надо как-то поддерживать другое население, потому что хотя бы в этом году, я думаю, что, к сожалению, в следующем летний сезон сгорел. Я сильно уверен, что отдыхающие в Крым в ближайшие пару лет особо не поедут. Логистику посмотрим.
ДОЖДЬ: Лететь на Симферополь.
Евгений Гонтмахер, заместитель директора Института мировой экономики и международных отношений: Тогда нужно, чтобы каждые полчаса вылетал шаттл из Москвы или из других городов. Потому что сейчас основная масса российских отдыхающих, достаточно много людей из России, едет поездом. Уверен, что сообщение железнодорожное, если Крым реально отделится от Украины, будет парализовано. Переправа, которая из Тамани идет в Керчь, просто маломощная. Пока мост построят, понимаете, должно пройти несколько лет. Основа экономики Крыма, особенно для Южного берега, там люди живут во многом из-за этого. Сдают жилье, рестораны, всякие оздоровительные комплексы и так далее. Это тоже придется брать на наши кошты, если припрет совсем. Я не знаю как.
Крымские власти даже посчитали, сколько им нужно денег в начале для необходимых выплат. Крым ждет от России помощи в виде одного миллиарда долларов. Насколько это по силе бюджету Российской Федерации? Об этом рассказал телеканалу ДОЖДЬ экономист, в прошлом министр соцтруда и развития Александр Починок.
Александр Починок, экономист, экс-министр соцтруда и развития: Если бы дело было в миллиарде, ни у кого бы вопросов не возникало. Власти Крыма еще очень наивные, они не представляют, что это будет. Крым – это 2,7 миллионов человек примерно по населению. А каждые 100 тысяч пенсионеров – это 10 миллиардов рублей, а плюс военные пенсионеры и так далее. То есть на пенсии давайте готовим миллиардов 60-70. Бюджетная сфера. Раз Крым становиться частью Российской Федерации, действуют российские законы. Там больше 200 тысяч бюджетников. Как ни сокращай, им надо платить российскую зарплату, плюс расходы на содержание больниц, школ и так далее, и тому подобное. 40-50 миллиардов добавляйте. Вернули Крым – замечательно, только давайте думать, отчего придется отказываться. Потому что это колоссальные деньги. Это не миллиарды, это не десятки миллиардов, это не сотни миллиардов, это триллионы рублей.
Важный вопрос: будут ли возвращаться деньги из Крыма в российский бюджет? Бывший заместитель председателя Национального банка Украины говорит о том, что Крым является дотационным и возвращал денег всегда меньше, чем в него вкладывали. Он связывает это с черным налом, который является доминирующим в крымской экономике, так как основной бизнес Крыма – это сдача помещений и некоторые услуги в сфере туризма, которые осуществляют местные жители за наличный расчет.
Александр Савченко, бывший замглавы национального банка Украины: Ни Украина, ни Россия на Крыме не зарабатывает, потому что два региона дотационных – это Донецк и Крым. Связано это, скорее всего, с тем, что очень большие расчеты в наличной форме. Туризм, приблизительно 70% – это наличка. После референдума (оно и сейчас так), налоги никто платить не будет. Конечно, никакой выгоды нет для России. По моим расчетам, если Донбасс обходится Киеву по дотациям в пять миллиардов в год, но это немного. А Крым – 2-2,5 миллиарда, это по дотациям, но в силу того, что будет бизнес уничтожен, по сути, где-то 50% – на переходный период, на год – это надо еще миллиарда три, чтобы люди с голоду не умерли. По абсолютному выражению самый большой проигрыш России, думаю, под сто миллиардов. Проигрыш Украины будет под десять миллиардов, а Крыма – миллиарда три-четыре.
Как и на каком основании будет рассчитываться бюджетная помощь региону, пока тоже непонятно. Никто никаких пояснений на данном этапе не дает, что в 2014 году ничего не зарезервировано для Крыма в российском бюджете.
ДОЖДЬ 11.03.14.


Основываясь на том факте, что в 1993 году, Борис Ельцин, выдав незаконный Указ (что подтвердил Конституционный суд РФ), и подкрепив его танками и расстрелом Парламента, совершил в России государственный переворот.
Поэтому нынешняя власть Путина, как правоприемника Б. Ельцина - является нелегитимна. В связи с этим, прежде чем обвинять украинску власть нелегитимной - следовало бы самим востановить конституционный порядок, образца 1992 года
![]() |
«16 березня ми обираємо…»: Кримський півострів у червоно–чорних кольорах, заґратований, зі свастикою — або ж у складі Росії, світлий, під триколором. Так виглядає один із білбордів, що останніми днями у великій кількості з’явилися в автономії.
Із так званим «референдумом», що має пройти під дулами російських автоматів уже цієї неділі, кояться дивовижні, абсолютно незаконні речі. Голова Верховної Ради, в.о Президента України Олександр Турчинов підписав указ про призупинення рішення кримського парламенту про референдум щодо статусу АР Крим та звернувся до Конституційного Суду з питанням щодо конституційності того рішення. Центральна виборча комісія України заблокувала доступ до бази даних державного реєстру виборців у Криму й Севастополі. Однак так звана комісія з проведення референдуму працює.
Її голова Михайло Малишев перед вихідними повідомив РІА «Новості», що буде надруковано 2,2 мільйона бюлетенів, а позавчора вже називав цифру 1,55 млн. Кількість виборців, за його словами в різні дні, становить то 1,8, то 1,53 мільйона. Закону про місцевий референдум в Україні не існує — замість нього Верховна рада Криму взяла на озброєння так зване «Положення про референдум». Голова Комітету виборців України Олександр Черненко, який побував в АРК, назвав його «фільчиною грамотою», зазначивши, що «по цьому положенню можна результати т.зв. референдуму намалювати, не виходячи з совмінівської столовки».
«За 8–10 днів провести референдум у Криму неможливо, — додає заступник голови ЦВК Андрій Магера. — Це імітація референдуму. Можемо тільки уявити, які у них будуть списки виборців. Очевидно, що там буде відсутній будь–який контроль під час голосування та так званого процесу підрахунку».
Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників бойкотувати плебісцит. «В умовах, коли на вулицях — війська, в умовах, коли повна правова вакханалія, оголошення якогось референдуму, ще й за відсутності законодавства, є дією для подальшої дестабілізації ситуації у Криму», — заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Не визнають референдум глава Бахчисарайського району, мер Білогірська та ін. Але позавчора бюлетені форматом у половину аркуша А4 вже почала друкувати типографія «Таврида».
Текст бюлетеню дивним чином змінився порівняно з тим, що ВР АРК затверджувала першого разу. Тепер питання в ньому, подані трьома мовами (російською, українською, кримськотатарською), виглядають так: «1. Ви за возз’єднання Криму із Росією на правах суб’єкта Російської Федерації? 2. Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?»
За логікою організаторів «референдуму», супротивники російського статусу Криму мають обирати другий пункт. Однак «мєшковська» редакція Конституції АРК свого часу була зупинена Верховною Радою України саме як сепаратистська — згідно з нею, республіка входить до складу держави Україна, але має щонайширшу автономію й визначає свої відносини з Києвом на засадах договорів та угод. У будь–якому разі, якщо хтось бажає проголосувати за статус Криму у складі України, яким він залишався в 1998–2013 роках, — у бюлетені немає такої графи.
За результатами соціологічного дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології 8–18 лютого цього року, лише 41% мешканців Криму бажав об’єднання в єдину державу з Росією (загалом по Україні — 12%). Проте нова проросійська маріонеткова влада півострова наперед рапортує про більш ніж 80% охочих возз’єднатися з РФ. Результат незаконного «референдуму» визначений наперед.
Але маріонеткам і цього мало. За повідомленням інтернет–спільноти «Крим SOS», так звані «дружинники» Аксьонова ходять по будинках і квартирах під виглядом внесення громадян у списки на видачу бюлетенів, просять надати українські паспорти, деякі рвуть на місці, а деякі — просто забирають і кажуть, що повернуть 16–го числа на референдумі.
Підсумки фальшивого, неправового плебісциту заздалегідь відмовилися визнавати США і Євросоюз, проте саме на них офіційний Кремль базує свої плани щодо прийняття Криму до складу Російської Федерації. Своїх спостерігачів на так званий «референдум» не пришле жодна авторитетна міжнародна організація. Щоб хоч якось легітимізувати фіктивне дійство 16 березня, московські покровителі через «Фейсбук» набирають як спостерігачів у Криму «співвітчизників за кордоном». Причому перевага надається особам із громадянством країн ЄС.
Такі запрошення отримали, зокрема, й українці у Фінляндії. За даними «УМ», пропонується дводенна поїздка в Крим — 16–17 березня. Проїзд, проживання та всі інші витрати покриваються організаторами. Електронні авіаквитки централізовано купуються через Москву. «Значить, росіяни займатимуться в Криму підтасовками, прикриють це схваленням «співвітчизників», але казатимуть, що спостерігачами були європейці», — такий висновок поширює у «Фейсбуці» Igor Frei.
А ТИМ ЧАСОМ...Слідом за ВР Криму міськрада Севастополя на позачерговій сесії 6 березня також ухвалила рішення про те, що «місто Севастополь увійде до складу Російської Федерації як суб’єкт РФ». Севастопольці також винесли це питання на затвердження референдумом 16 березня. У п’ятницю Окружний адміністративний суд Києва призупинив дію цього рішення Севастопольської міської ради. Цей самий суд призупинив і низку сепаратистських рішень ВР АРК.