Если у вас возникли проблемы с Firefox, вам может помочь его сброс. Функция сброса Firefox исправляет многие проблемы путем сброса настроек Firefox на настройки по умолчанию, сохраняя при этом важную для вас информацию, такую как закладки и открытые вкладки.

Все ваши персональные данные и настройки Firefox хранятся в папке профиля. Функция сброса работает путем создания для вас новой папки профиля и сохранения наиболее важных для вас данных:

Firefox сохранит следующие данные:

Следующие функции и параметры будут удалены:

Днями на «Фейсбуці» жителька Горлівки Тетяна Чуракова опублікувала думки маленьких дітей-переселенців про те, що їх найбільше хвилює. І від цих дитячих одкровень стає моторошно. «Більше за все я боюся, щоб не вбили маму і татка. А то я не зможу врятувати молодшого братика, якому 6 місяців. Краще нехай вб’ють мене», — пише шестирічна луганчанка Ксеня Яковлєва. «Я не боюся, що мене вб’ють. Але якщо вб’ють маму, тата чи бабусю, я цього не переживу», — каже восьмирічний Женя Феоктистов. «Війна — це коли навколо тебе саме зло, а добро вбите і поховане десь далеко», — вважає шестирічна біженка із Слов’янська Тамара Овдєєнко.

І все ж війна як ніколи загострює відчуття дива і бажання творити добро. Саме тому нині багато хто з волонтерів переключився на збір подарунків для малюків, які залишилися в зоні бойових дій або змушені були покинули рідну домівку. Серед них — і Анжела Тимченко з Маріуполя, яка взяла під свою опіку вихованців Краматорського дитячого будинку, дитячого будинку «Сонечко», а також сиріт, які залишилися в Донецьку, Новоазовську — всього більше 400 дітлахів. Багато з цих дітей мають різні види захворювань, від ДЦП до ВІЛ, тому серед подарунків велику частину займають різноманітні ліки. Для Анжели та її однодумців, які відгукуються з різних куточків України, усі ці діти — як рідні. І вона для них стала доброю феєю. «Всі, хто сидить біля моніторів і розмірковує про владу, про політику, засуджує всіх... Підніміть свої сідала, просто зайдіть до цих сонечок, просто обніміть їх, почуйте, як б’ються їхні сердечка, як їм не вистачає любові», — написала вона у соцмережах після візиту до дитбудинку «Сонечко».

Своє свято влаштували волонтери у столиці на Фролівській, де розташований центр допомоги переселенцям зі сходу. У неділю та понеділок вони запросили дітлахів на театралізоване свято. Сюрприз готували всім миром — робили декорації, прикрашали 5-метрову ялинку, сортували подарунки, щоб ніхто не залишився без уваги. А ще були театр на ходулях і ляльковий театр, майстер-класи з мотанки та виготовлення листівок, аквагрим, а головне — відчуття справжнього щирого щастя. «Спочатку було якесь насторожене ставлення до того, що відбувається. Але через 15—20 хвилин дітвору було не впізнати. Задоволені личка, дитячий писк і щасливий сміх. Це було свято. Так мало треба для дитячої радості. Давайте дарувати одне одному радість!» — поділилася враженнями одна з учасників свята волонтерка Оксана Сухорукова. До речі, ще два свята на Фролівській відбудуться 3 і 4 січня.

Не забувають про дітей і в зоні бойових дій. У серпні цього року обстрілами було зруйновано донецький Палац молоді «Юність», де зазвичай відбувалися новорічні ялинки. Зрозумівши, що цього року запросити дітей до палацу неможливо, його співробітники прийняли рішення самим із виставами пройтися по школах та дитячих садках, повертаючи дітям віру в дива.

А загалом у ці дні соцмережі переповнені проханнями про підтримку дітей, яких так чи інакше торкнулися бойові дії. Бо війна війною, а віра в диво має бути завжди. І найбільше диво, про яке мріють усі діти в Україні, — щоб ця війна закінчилася. Хочеться вірити, що в наступному році ця дитяча мрія здійсниться.

УМ

Помер лідер донецької організації ВО "Свобода" Ігор Славгородський

Вчора, 17:27

  На 52-му році життя помер лідер Донецької обласної організації ВО "Свобода" Ігор Славгородський. Про це повідомляє прес-служба партії.  Ігор Славгородський народився 3 червня 1963 р. у Горлівці Донецької обл. На виборах у Верховну Раду 2012 року балотувався як єдиний кандидат від опозиції в одномандатному виборчому окрузі №53 (Єнакієве). З 2013 р. був помічником народного депутата України "свободівця" Михайла Блавацького. Під час Євромайдану Славгородський став одним з координаторів протестів у Донецькій обл. Після початку АТО на Донбасі під керівництвом "свободівця" була створена широка волонтерська мережа допомоги українській армії.
Більше читайте тут: http://ua.112.ua/suspilstvo/na-52-mu-roci-zhittya-pomer-lider-doneckoyi-organizaciyi-vo-svoboda-igor-slavgorodskiy-166086.html

Учора харківських активістів, які безуспішно намагалися потрапити на засідання міської ради, біля парадного під’їзду мерії зустріли три кордони екіпірованих міліціонерів. Відчуття дежавю з недавніх часів ще більше посилилося всередині управлінської будівлі, яку чиновники буквально наводнили хлопцями спортивної статури, зовні подібними до горезвісних «тітушок». Компанію їм склали бійці у формі муніципальної охорони, які категорично відмовлялися показати свої посвідчення.

Цікаво, що усе це численне «військо» було кинуте всього лише на дві сотні активістів, які відреагували на чутки про намір депутатів «протягти» через процедуру голосування кілька неприйнятних для розвитку місцевої громади рішень. Зокрема, за словами депутата Дмитра Мариніна, міськрада могла дати дозвіл на отримання великого кредиту комунальним підприємством «Харківводоканал», який разом iз КП «Житлокомунсервіс» підозрюється у розкраданні державних коштів. Проти останнього слідчий відділ обласного управління міліції вже навіть порушив кримінальну справу.

Чимало запитань було в активістів і до міського голови Геннадія Кернеса, адже містом уперто ходять чутки, що він ось-ось виїде за кордон, прихопивши з собою чимало коштів iз місцевого бюджету. Занепокоєні патріоти Харкова і низьким рівнем обороноздатності міста. На їхню думку, чиновники мерії спеціально не укріплюють мегаполіс з усіх боків, бо не проти віддати ключ від нього проросійським бойовикам. Підігріті такими чутками, патріотичні громадські організації паралельно з мітингом біля мерії влаштували вчора ще й пікет біля одного з в’їздів до Харкова, вимагаючи облаштування в цьому місці надійного блокпоста.

Утiм думка громади очільників міста, очевидно, не цікавила, тому пікетників до мерії ніхто пускати не став. Між активістами та міліціонерами виникла жорстка штовханина, в результаті якої кілька людей отримали легкі поранення. «Поспілкуватися» активістам вдалося лише з депутатом Володимиром Скоробагачем, але недовго: той так злякався представників громади, що зник за дверима однієї з аптек і викликав для охорони дверей зо три десятки міліціонерів. Зрештою, протестувальники таки вивели його з аптеки, обливши зеленкою і закидавши яйцями, і вкинули до сміттєвого бака, спеціально підігнаного сюди.

Сам Геннадій Кернес звернувся до харків’ян із заявою. Щоправда, не віч-на-віч із пікетниками, а через ЗМІ. «Я ніколи не виїду з Харкова до жодного іншого міста світу, — сказав він. — Харків — моє улюблене місто. Я буду жити і працювати тут. Нехай ці довільні чутки пускають куди-небудь в річку», — пообіцяв він.