Фото: Facebook

В окупованому м. Антрацит до Дня захисника України партизани написали в людних місцях патріотичні лозунги.

"Прокинувшись вранці 14 жовтня, жителі окупованого Антрацита в черговий раз були вражені підступністю хунти. Не встигли ще охолонути вугілля згорілих мобілізаційних документів місцевого військкомату, як укродиверсанти вже підготували нову капость: у місцях масового скупчення людей (на будинках уздовж дороги на Центральний ринок, зупинках громадського транспорту, так званих "об'єктах муніципальної власності", біля військових об'єктів) красувалися невідомо звідки з'явилися написи. У них місцеві патріоти висловили щире відношення жителів до України, окупантів, а також ідеологів і провідникам "русского мира", - пишуть у спільноті "Луганщина Украина".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бойовиків виганяють із окупованого села

Окупанти зранку почали написи зафарбовувати.

Соціальна сторона життя у жителів окупованого Донбасу продовжує погіршуватися.

Про ситуацію на територіях, підконтрольних бойовикам, розповів український журналіст Роман Бочкала в інтерв'ю для сайту "Апостроф".

За словами журналіста, складно зробити глобальні висновки про настрої жителів Донбасу.

"Я спілкуюся з тими, хто займає проукраїнську позицію, і вони хочуть повернутися під контроль України. Але, думаю, що тих, хто займає не проукраїнську позицію, як і раніше, багато. Якщо говорити про патріотів, вони продовжують спілкуватися і ще не втратили надію, оскільки виходять на зв'язок з українськими журналістами. Але цих людей стало менше, багато хто на зв'язок виходити вже перестав. Якщо порівнювати, наприклад, з 2014-2015 роками, зараз вже менше людей пише", - розповів Бочкала.

На думку журналіста, багато людей бояться, або почали звикати до нових умов життя. Хоча є і приємна для українців новина з окупованих територій.

"Що мене приємно здивувало, так це те, що там вивчають українську мову. Нещодавно з Алчевська прислали фотографію підручника з української мови для 1-го класу. І там прямо в ньому написано: "Луганська народна республіка", "міністерство освіти ЛНР" і т. д. Приємно здивувало, що все-таки мову вчать. Але коли я почав ставити питання щодо того, що відбувається і так далі, каже: "Всюди росіяни, ми їх бачимо, впізнаємо їх, чуємо за голосом, вони відрізняються, їх багато". Росія там все контролює", - наголосив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ відправили на той світ чортову дюжину бойовиків

Крім того, журналіст розповів, що там залишається частина проукраїнськи налаштованих громадян. Але за відкриті погляди можуть розстріляти.

"У мене була історія: в одного з моїх фоловерів, який живе на окупованій території, виникли питання щодо того, що він передає інформацію мені. До нього конкретно прийшли з питанням. Його врятувало те, що він всю цю інформацію видаляв. Якщо б знайшли листування – розстріляли б. Тому багато хто і боїться", - зауважив Бочкала.

Також журналіст відзначив, що багато тих, хто був сепаратистом на початку, насправді не про таке життя мріяли.

"Ті, хто спочатку підтримував всі ці сепаратистські режими, не хотіли жити в ДНР і ЛНР. Вони хотіли жити в Росії, вони розраховували, що Донбас за прикладом Криму стане частиною Росії, а, можливо, навіть мріяли, що вся Україна стане частиною Росії, від Будапешта і до Парижа – одна велика Росія на весь світ. Можливо, про це вони мріяли. А в підсумку опинилися в ОРДЛО, тобто незрозуміло де", - підкреслив журналіст.

За словами журналіста, жителі окупованих територій не підтримують "владу" терористів. Про неї негативно відгукуються та не довіряють їй.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Будувати "Новоросію" на Донбасі приїхали 300 сербських найманців

"У них були якісь смішні "вибори", які й виборами назвати не можна. Просто помічник президента Росії Владислав Сурков викликав їх до Москви і сказав: "Ви будете ватажком ЛНР, а ви будете ватажком ДНР". Усе. Вони ж розуміють, що в будь-який момент їх можуть відкликати, вбити або засудити. В принципі, усе це на них і так чекає. Я взагалі дивуюся тим, хто погоджується йти на ці розстрільні посади", - розповів він.

Крім того, журналіст відзначив, що ватажками терористів можуть рухати жадібність та марнославство.

"Як цей Моторола, який раніше був заправником на АЗС. При всій повазі до цієї професії, але такий різкий кар'єрний стрибок стався. А потім в ліфт – і все", - наголосив Бочкала.

УНІАН

Базові критерії залишилися ті самі. Субсидія призначається, якщо витрати сім'ї на комунальні платежі перевищують 15%.

Кожна заява, подана в органи соціального захисту населення, буде розглянута, і на основі двох критеріїв — рівня доходів та суми витрат на оплату житлово-комунальних послуг — буде ухвалене рішення щодо призначення субсидії.

По-перше — автоматичне продовження статусу отримувача субсидії на наступний період. Якщо сім'я уже подавала заяву на отримання допомоги, субсидія на новий сезон буде нарахована автоматично.

Винятки стосуються людей, які хочуть оформити субсидію на використання твердого палива, і тих, у кого змінився склад сім'ї. Вони повинні подати заяву і заповнити декларацію про доходи.

По-друге — можливість отримувати субсидію навіть з боргом за оплату послуг понад два місяці, якщо є документальне підтвердження недавньої оплати або угоди про реструктуризацію боргу.

По-третє, громадяни, які раніше не могли оформити субсидію через відсутність реєстрації, мають можливість повторно звернутися до органів соціального захисту на підставі договору оренди житла, оформленого у довільній формі.

По-четверте, тепер покривати субсидіями будуть період з 15 жовтня по 15 квітня. Це нововведення не стосується мешканців багатоповерхівок, а ось у жителів приватних будинків держава забрала місяць опалювального сезону. Раніше субсидія на опалення поширювалася на період з 1 жовтня по 30 квітня.

По-п'яте, якщо сім'я живе у дачному кооперативі, але там не зареєстрована, вона може претендувати на субсидію, яку будуть платити з місцевих бюджетів.

Також дещо знизилися соціальні нормативи, що призведе до незначного зменшення сум платежів для споживачів без засобів обліку.

Крім того, пропонується запровадити систему верифікації, тобто перевірку відповідності життя поданим документам. На поточний опалювальний сезон це правило не поширюватиметься. До того ж, уряду буде складно розробити такий механізм перевірки, який би не спричинив масового невдоволення людей.

Зараз компенсацію від держави отримують 60% населення. Якщо ціна на газ зросте, кількість отримувачів субсидій може збільшитися до 90%.

На засіданні уряду 18 жовтня прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримають 6,53 млн сімей.

У квітні міністр соціальної політики Андрій Рева назвав кількість отримувачів субсидій у січні 2017 року. Таких сімей було 7,5 млн — понад 50% населення країни. Ще 1,5 млн сімей, за розрахунками міністерства, мали право на оформлення "невеликої субсидії", але не скористалися ним.

Міністр прогнозував, що у зв'язку із "зростанням доходів людей" кількість отримувачів субсидії скоротиться до 5 млн. Такого різкого скорочення не відбулося, але близько мільйона сімей таки втратили право на допомогу.

До цього кількість реципієнтів тільки зростала. У 2014 році субсидії отримували 1,2 млн сімей, у 2015 році показник зріс у 4,5 разу — до 5,4 млн сімей. У 2016 році відбулося зростання ще на 42% — до 7,5 млн сімей.

У серпні Кабмін змінив методику підрахунку доходів сімей для нарахування розміру субсидії. На опалювальний сезон 2017-2018 років будуть враховуватися доходи громадян за перший і другий квартали 2017 року. Раніше для процедури нарахування використовувалися дані про доходи за цілий рік.

Таким чином, рішення про нарахування субсидії ухвалюється, виходячи із середньомісячного рівня доходів сім'ї за період із січня 2017 року до червня 2017 року. В уряді кажуть, що така методика "більш справедлива".

Відповідно, після закінчення опалювального сезону розмір субсидії порахують знову. Для цього періоду, травень 2018 року — вересень 2018 року, до уваги візьмуть доходи сім'ї за третій і четвертий квартали 2017 року.

Ці зміни не стосуються тих, хто отримує субсидію на придбання газу в балонах, вугілля та дров. Субсидію їм рахуватимуть за доходами за 2016 рік.

Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3 200 грн спричинило зростання доходів інших громадян, навіть тих, хто її не отримував. За даними Держстату, у січні 2017 року розмір середньої зарплати в Україні становив 6 008 грн, а вже у серпні 2017 року зріс до 7 114 грн.

Однак слід врахувати, що Кабмін змінив процедуру підрахунку доходів сімей для визначення розміру субсидії. Для попереднього опалювального сезону розмір субсидії вираховувався з доходів за весь 2015 рік, тепер для розрахунку розміру субсидії використовуватимуться дані за січень-червень 2016 року.

За даними Держстату, розмір середньої зарплати за 2015 рік збільшився з 3 455 грн у січні до 5 230 грн у грудні. Тож кількість отримувачів субсидій справді скоротиться, знизиться також розмір середньої нарахованої субсидії.

Підвищення пенсій в рамках пенсійної реформи не вплине на розмір субсидії у цьому опалювальному сезоні, оскільки до уваги будуть братися доходи пенсіонерів за перший та другий квартали 2017 року.

Принципову позицію уряд має щодо безробітних. Якщо людина працездатного віку не працює, не служить в армії і не вчиться, їй при оформленні субсидії зараховується не більше двох прожиткових мінімумів — 3 248 грн.

На думку урядовців, так держава вирівнює соціальну справедливість між тими, хто справді потребує підтримки, і тими, хто начебто не працює.

Одне з найбільших очікувань року — обіцяна прем'єром монетизація. Людям, які економили і в попередньому опалювальному сезоні використали менше газу, що покривається субсидією, цієї осені виплатять до 700 грн компенсації. Монетизація стосується жителів будинків та квартир з автономним опаленням.

"За цими коштами звернулися понад 1,7 млн українців. За невикористані кошти на субсидії буде виплачено 1,1 млрд грн", — повідомив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Подати заяву на монетизацію зекономленого можна до 1 листопада.

У 2014 році на субсидії було витрачено 18 млрд грн. За чотири роки ця сума зросла майже вчетверо. У держбюджеті на 2017 рік на субсидії передбачено 61,173 млрд грн, якщо враховувати тверде паливо.

Експерт з енергозбереження Святослав Павлюк повідомив, що майже вся ця сума була використана: "На кінець вересня вибрано 59 млрд грн. Тобто субсидії вибрані за три місяці до кінця опалювального сезону".

Павлюк зазначив, що проблем з нарахуванням компенсацій населенню не буде — борг через перевищення ліміту перейде на 2018 рік.

"Щороку між закупівлею газу, постачанням тепла і виставленням рахунків проходить десь півтора місяця. Спільні протоколи підписуються через місяць-два після того, як тепло поставлене. Таким чином, борги за два місяці попереднього року ми втягуємо у бюджет наступного року", — пояснив він.

Це означає, що видатки на субсидії збільшаться на 20 млрд грн, і цю суму включать у видаткову частину державного бюджету на 2018 рік.

У проекті держбюджету на 2018 рік на субсидії передбачено 55 млрд грн. Якщо від цієї суми відняти 20 млрд грн боргу, вийде 35 млрд грн. Чи вистачить цієї суми на покриття потреб наступного опалювального сезону?

Можливо, саме тому Кабмін не хоче піднімати ціну на газ до ринкової? Можливо, саме з цієї причини уряд може попрощатися з МВФ?