Як навчитися розбиратися в мистецтві.

"Зоряна ніч" Ван Гога

Ваша оцінка виставки або творчості художника повинна мати дві складові: думка експерта і ваша з нею згода чи незгода.

Я працюю в сфері сучасного мистецтва ось вже десять років. Протягом усього цього часу до мене звертаються за допомогою багато відвідувачів виставок, часто - навіть озброєні знаннями. Вони задають питання про критерії оцінки сучасного мистецтва: чому саме ця робота обрана куратором для проекту, чому на роботи саме цього художника рекомендується звернути увагу, чому цей художник сьогодні так популярний?

Чому?

Звичка сліпо орієнтуватися на популярні рейтинги в ЗМІ і на практику класифікації мистецтва (це «contemporary», а це - «modern»; це «салон», а ось це - «концептуальне», «соціально-критичне», «молоде», «нове» і т. д. і т. д.) ще більше заплутає вас і поведе далеко від уміння визначати/бачити якість. А бажання швидко отримати правильні і просто викладені відповіді, прагнення до грубої систематизації призведе до масштабних помилок, які здійснюють і повторюють як споживачі мистецтва, так і його творці.

Ми все частіше чуємо фразу: «Час розставить все на свої місця». Так, багато відомих і комерційно успішних за життя художників були забуті. А імена тих, хто колись був у тіні і бідності, сьогодні становлять основу історії мистецтва. Є яскраві приклади сумних доль бідних художників «невдах», чиї роботи сьогодні є одними з найбільш дорогих на світовому арт-ринку і одними з найбільш цінних в музейних та приватних колекціях: Ель Греко, Ян Вермеєр, Поль Гоген і, звичайно, всім відомий Вінсент Ван Гог.

І зворотний приклад: французькі художники-академісти Іполит Деларош, Ернест Месонье, Вільям Бугеро (Бугро) і Франсуа Гране. Чи знайомі вам ці імена? Протягом майже півстоліття (кінця XIX - початку XX століття) їх вважали метрами. Найбагатші і впливові клієнти купували їх роботи для музеїв, міністерств і палаців. Але ця популярність виявилася недовгою, і сьогодні їх імена цікаві лише в контексті дослідження розвитку культури суспільства, залежного від консервативності і невибагливості смаків можновладців. Продовжу цю думку словами українського художника Василя Бажая: «Мистецтво смаку не має, а ось людина, яка сприймає його, зобов'язана. Тому що будь-яка річ, навіть потворна, має свою культуру».

Розумію, подібні історичні факти можуть викликати ще більші сумніви. Тож не дивно, що на питання, як відрізнити хороше мистецтво від поганого, справжній професіонал не дасть вам об'єктивної відповіді. Адже його судження будуть спиратися не тільки на ерудицію і досвід, але і на смакові переваги. Тому хочу звернути вашу увагу на роль естетичного смаку в сприйнятті мистецтва і силу його впливу на вибір, на прийняття вами рішення, наприклад, при придбанні витвору мистецтва.

Смак пов'язаний з внутрішньою реакцією, з самовідчуттям. Це чуттєве прийняття мистецтва, на підставі якого формується оцінка. Він не залежить від пори року, від періоду, від роду і виду, бренду, ціни та іншого. Смак поза модою. «Коливання смаку - це щось ненормальне. Істинний, справжній смак розвивається, розширюється, зростає. Він змінюється тільки в тій мірі, в якій коригує сам себе. І це не відбувається довільно, а є частиною процесу його розвитку», - зазначає Клемент Грінберг, американський арт-критик, що зробив великий вплив на розвиток сучасного мистецтва.

Будучи куратором і арт-консультантом, я засвоїла одне важливе правило: якщо потрібно дати оцінку твору мистецтва, виставці або проекту, варто прислухатися до своєї інтуїції. Я, звичайно, спираюся і на знання, і на досвід. (Бувають навіть випадки, коли потрібна додаткова підготовка.) Але інтуїція ніколи мені не зраджує.

Сам по собі смак вдосконалюватися не буде, скоріше - деградувати. Як же можна зробити свій смак більш витонченим:

1. Повертайтеся до сильних робіт великих художників знову і знову.

2. Відвідуйте музеї та галереї. Якщо ніколи, перегортайте альбоми з репродукціями, дивіться історичні стрічки і серіали, фільми BBC про життя художників.

3. Спілкуйтеся з людьми, які працюють в сфері мистецтва або дизайну і не бійтеся задавати питання. До речі, найпростіше познайомитися з ними якраз на відкритті виставки в одній з галерей.

4. Більше гуляйте, піднімайте голову і дивіться по сторонам на архітектуру. Цікавтеся, який перед вами стиль, і обов'язково складайте власне враження.

5. Зрештою, за вас уже багато зробили професіонали! Тому варто довіряти історичним висновками експертів-мистецтвознавців, читати книги з історії мистецтва, біографії художників і так далі.

6. Але головне - бути чесним із самим собою і не «вестися» на висновки експертів сучасного мистецтва, якщо їх затвердження про рівень роботи ви вважаєте сумнівними в силу вже придбаних вами знань. Пам'ятайте, що в світі сучасного мистецтва більше сміття і обману, ніж може здатися на перший погляд.

Отже, ваша остаточна думка про виставку або творчість художника матиме дві складові: думка експерта і ваша з нею згода або незгода, заснована на особистих переживаннях, враженні і досвіду. Може виникнути питання: кого ж вибрати на відповідальну роль експерта? Відразу відповім: орієнтуйтеся на музеї, арт-центри і галереї, які існують на ринку України вже давно, стабільно розвиваються і розвивають сучасне українське мистецтво, виставляючи роботи кращих сучасних українських художників. Насправді, їх не так вже й багато, їх можна обійти за один вікенд і в результаті скласти об'ємне, цілісне враження про те, що ж таке сучасне українське мистецтво і що воно може вам дати.

Більше блогів тут