Жахи руССкого шМІРА.

Depo.ua продовжує спецпроект про те, як Росія, "встаючи з колін", перетворюється на загрозу всьому людству.

Першого березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення Володимира Путіна про дозвіл на застосування Збройних сил Російської Федерації за кордоном.

Вже через місяць, у період з 12 по 14 квітня терористами було захоплено ряд адміністративних будівель у містах Донецької області: Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Красний Лиман, Дружківка, Єнакієво, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Харцизьк, Жданівка і Кіровське.

З 16 квітня по 1 травня терористами "ДНР" були захоплені адмінбудівлі міст Новоазовськ, Сіверськ, Комсомольське, Червоноармійськ, Родинське. 28 квітня в Луганську сепаратисти оголосили про створення "ЛНР", і почали захоплювати адміністративні будівлі Луганської області.

Почалась окупація Донбасу. За час цього пекла більше шести тисяч людей загинуло від рук та зброї російського агресора та його місцевих посіпак. З них — понад 600 жінок та дівчат. Тисячі замордованих, закатованих, вбитих під час обстрілів.

За даними ООН, загалом від воєнного конфлікту постраждали вже 5 мільйонів людей, а понад 1 мільйон людей переїхали до інших регіонів України

Ось далеко не повний перелік злочинів Росії на Донбасі.

Вбивці українських бійців - російські солдати, хизуються на фоні їхніх тіл.

Наприклад в Шахтарську бойовики фотографувалися на фоні мертвих українських військових. 

Військові злочинці відрубають голови загиблих та надсилають їхнім родичам.

В середині лютого 2016 року росіяни надіслали жительці Краматорська голову її по-звірячому вбитого сина, 17-річного голкіпера краматорської футбольної команди Степана Чубенка

Похорон Степана Чубенка

"Жив собі у Краматорську звичайний хлопець Степан Чубенко. Захоплювався футболом, був воротарем молодіжної команди "Авангард". Влітку 2014 року, його зняли з поїзда в передмісті Донецька. Хлопець стояв на позиціях єдиної і неподільної України, вступив у суперечку з "днрівцями" і зазнав мученицької смерті. Мама довго поневірялася аж поки не отримала тіло сина але... без голови. "Днрівці" сказали їй, що голову відправили на експертизу до Ростова. Поховали його без голови в закритій труні. Проводжали усім містом. А нещодавно мама отримала голову сина і найближчим часом відбудеться допоховання"- повідомив нзаступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Ігор Стокоз.

А ось хоронять бійця у відкритій труні. Це боєць “Азову” Олександр Кутузакій (“Кутуз”). На прохання матері його ховали не в закритій труні, щоб всі бачили, що роблять тварини, які напали на Донбас. 

19-річному айдарівцю Василю Пелишу бойовики відрубали руку через патріотичне татуювання у вигляді тризубу. Його підрозділ потрапив під обстріл. Напівмертвого Василя знайшли бойовики. Спершу били і знущалися. А коли побачили на руці татуювання з написом "Слава Україні" - зовсім озвіріли.

"Один вискочив на танк, дістав сокиру, зіскочив, і розтягнули руки - ноги і відрубали", - згадує Василь Пелиш.

Волонтери допомогли хлопцю отримати протез руки, завдяки якому він зможе ворушити пальцями. Цікаво, що на протезі зображено тризуб - таке ж татуювання в Василя було, коли йому відрубали руку окупанти-нелюди.

На всю Україну відомий випадок із бійцем 28 бригади Романом Капацієм. Влітку минулого року про нього дізналася вся країна, коли чоловік випадково знайшовся в донецькому моргу. Він справді вже був майже мертвий після звірячих катувань.

Роман Капацій у лікарні

Прострілені ноги, в трьох місцях зламана рука, порізаний, із поколотим животом. Різали-кололи так, що ушкодили внутрішні органи. Пневмонія, менінгоенцифаліт, численні гематоми. А ще, за словами волонтерів, в нього з плеча зрізали татуювання: "Львів. Яворів", яке Роман зробив ще під час строкової служби.

Майже півроку Роман боровся за життя, але так і не зміг одужати після отриманих травм. В Романа залишилося п'ятеро синів та 10-місячна донька.