За що гинули люди на Майдані, а зараз гинуть на війні?

Дедалі потужнішим стає голос протесту проти кадрових призначень Президента Сергій ДОВГАЛЬ   

«Тиха контрреволюція»?

До редакції нашої газети надійшов тривожний лист з Магдалинівського району, що на Дніпропетровщині. Керівники місцевих осередків політичних партій («Рух», «УДАР», «Наша Україна») та громадських організацій («Союз Чорнобиль України», «Спілка ветеранів Афганістану») називають його відкритим зверненням до Президента України Петра Порошенка.

«Доводимо до Вашого відома, що в нашому районі склалася абсурдна ситуація щодо призначення на посаду голови райдержадміністрації Мостового Юрія Івановича, запеклого «регіонала», — інформують активісти главу української держави. — «Заслуг» у нього ще чимало, а найголовніша — перебуваючи на посаді заступника голови Магдалинівської райдержадміністрації, він, погрожуючи людям звільненням з роботи, зігнав близько 100 працівників бюджетної сфери (вчителі, працівники державних установ) та особисто возив їх до Києва на «антимайдан» у лютому 2014 року».

Тож активісти роблять висновок про «вибіркову» люстрацію і запитують недвозначно: «За що гинули люди на Майдані, а зараз гинуть на війні?».

Аналогічне звернення наша редакція отримала і з Царичанського району.

«Широкі консультації» з вузьким отвором

А представники громади Новомосковського району звернулися з відкритим листом до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка, який так і назвали «Ми не допустимо реваншу!». Люди протестували проти перебування на посаді на той час виконувача обов’язків голови райдержадміністрації Олександра Чечеленка. «Ми не можемо стояти осторонь і дивитися, як до влади у районі йдуть «регіонали», — категорично оцінюють такий факт підписанти.

Отож інкримінують панові Чечеленку, який з вересня 2013 року очолює місцевий осередок Партії регіонів, організацію та координацію рейдерських захоплень сільгосппідприємств та їхніх земель, а з тим і вироблюваної продукції.

«З січня 2014 року Чечеленко О. Ю. займався розміщенням та організацією проживання найманців — «тітушок» на території Новомосковського району, зокрема на базі відпочинку «Прем’єр»... Ці найманці у подальшому брали активну участь у боротьбі проти вільного волевиявлення громадян, у так званих «антимайданах», як у м. Києві, так і біля Дніпропетровської обласної державної адміністрації», — пишуть люди.

Щоправда, тут до призначення пана Чечеленка головою РДА все ж не дійшло. Проте він спокійно продовжує працювати на посаді заступника.

«На нашу думку, Революція гідності не повинна сприйматися народом як простий перерозподіл влади, зміна одних прізвищ на інші, бо у такий спосіб державу не зміниш. Влада повинна, зрештою, зрозуміти, що вона — тільки виконавець, слуга народу, а не господар, і за свої діяння має відповідати перед українцями», — наголошують у своєму відкритому листі представники громади Новомосковщини, але голову облдержадміністрації такі слова ніскільки не зворушили. Адже призначення отримав Павло Селіхов, особа теж, як запевняють люди, з колоди Партії регіонів. Тут навіть не допомогло втручання «важковаговиків». Колишній заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського Геннадій Корбан разом з нардепом Андрієм Денисенком особисто завітали до Новомосковська з вимогою до цього пана написати заяву про відставку. Але це їм не вдалося. А Павло Селіхов навіть написав заяви до МВС та СБУ з приводу протиправних дій Корбана.

«Павло Іванович Селіхов був призначений Президентом України на посаду голови Новомосковського району після широких консультацій з місцевою громадськістю», — прокоментував таке призначення радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Гліб Пригунов.

Саме Глібу Пригунову, донедавна одному з лідерів обласного осередку «Фронту змін», а тепер — фактично першій особі в ієрархії Блоку Петра Порошенка на Дніпропетровщині, людський поголос приписує ключову роль у такій хвилі щонайменше малозрозумілих кадрових призначень.

А наскільки «широкі консультації» ведуться щодо цього, наочно спростовується в інших районах.

Свояк — він і в Синельниковому свояк

У Синельниковому, наприклад, ні сіло ні впало на посаді голови райдержадміністрації було представлено Олександра Шабанова, який дотепер жодного управлінського досвіду не мав. Не встиг чоловік більш-менш у своєму новому кріслі вмоститися, як знакові люди району влаштували прибульцю публічну «порку» з відеозаписом, який вмить сколихнув місцевий медіа-простір. Так ось, невдоволення поважних персон Синельниківщини якраз і викликало те, що у них справді проводилися щодо цього призначення широкі консультації, проте пан Шабанов, який до цих країв ніякого відношення не має, у них жодним чином не фігурував. Однак новоспечений чиновник відразу став активно цікавитися земельними питаннями. Отож знакові люди, відповідаючи за свої слова під відеозапис, чемно попросили прибульця забиратися геть...

Згодом усе стало зрозумілим, як божий день, адже Олександр Шабанов виявився свояком ... Гліба Пригунова.

Ненажерливі «інваліди»

На Дніпропетровщині вже утвердилася переконаність, що відповідальні кадрові призначення є справою рук навіть не новоспеченого голови ОДА, який хоч і є уродженцем Дніпропетровська, однак людиною в управлінській ієрархії новою, а такого собі «сірого кардинала».

Ще яскравіший приклад цього можна почерпнути у Софіївському районі. На відміну від інших регіонів області, де громадськість зазвичай згуртовувалася «проти» когось, а не «за», але після «широких консультацій» на ключовій посаді опинявся саме цей «проти», то тут усе сталося навпаки. А тому ще показовіше стосовно лицемірства нинішньої обласної влади.

Адже Софіївський район, без перебільшень, став стіною на захист свого 26-річного голови райдержадміністрації Віталія Ащаулова. І настільки згуртувався, що це сприйнялося за щось більше, аніж «широкі консультації». Роботодавці, політичні партії, парафіяни, працівники органів місцевого самоврядування, депутати рад різних рівнів, громадські організації, керівники і працівники агроформувань зібрали на підтримку молодого керівника незліченну кількість підписів, розділивши їх на зазначені категорії, аби наочно підтвердити свою єдність у цьому.

Спершу люди хотіли вірити, що Президент звільнив Ащаулова з міркувань суто формальних, адже його призначав на посаду Олександр Турчинов як «в. о.». А тому доводилося сподіватися на перепризначення. Потім стало зрозумілим, що саме у цьому районі найшла коса на камінь принципово.

Визначальним фактором стала зовсім не молодість Віталія Ащаулова, а саме його рішучість у втіленні в життя того, за «що гинули люди на Майдані і зараз — на війні».

У часи всевладдя Партії регіонів, особливо у районах, що прилягають до Кривого Рогу, звідки походять всі ключові фігури цієї політичної сили на Дніпропетровщині, величезні земельні площі стали незбагненним чином потрапляти до рук ... інвалідів. Чи, точніше, — обласної громадської організації «Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України «Добробут». Дніпропетровські журналісти з ніг збилися у пошуках доказів її фактичного існування. Тим паче — конкретних дій щодо такого «захисту». Проте їм щось виявити так і не вдалося...

Проте, незважаючи на це, попередник Віталія Ащаулова на посаді голови Софіївської райдержадміністрації Сергій Рижков 9 вересня 2011 року одним розчерком пера підписав відразу 34 (!) розпорядження «щодо відведення земельних ділянок об’єднанню громадян «Добробут». Це загалом склало площу 2,5 тисячі гектарів оціночною вартістю 50 мільйонів гривень.

Раніше землі належали агроцеху «Саксаганський» Східного гірничозбагачувального комбінату. Сотні селянських родин, які завдяки цьому мали стабільний доход, стали плекати надії на роздержавлення підприємства, щоб отримати право на приватизацію годувальниці, на якій вони живуть. Але звідки не візьмися, з’явилися «інваліди». Хоча громадська організація, згідно з чинним законодавством, може претендувати хіба що на підсобну земельну ділянку. Тут же «інваліди» розгорнули справжнє товарне виробництво.

Васько слухає та їсть...

Коли ж в Україні повіяло вітром перемін, органи прокуратури звернулися до суду в інтересах держави з позовом про скасування зазначених розпоряджень пана Рижкова і повернення землі від «інвалідів» державі. Одним з відповідачів, звісно ж, стала Софіївська РДА на чолі з її тодішнім головою Віталієм Ащауловим.

Проте виникла ситуація справді нестандартна. Ащаулов став категорично заявляти, що проти такого позову не заперечує, і засвідчувати свою солідарність з селянами.

І, здавалося б, справедливість вже восторжествувала. Дніпропетровський господарський апеляційний суд задовольнив позовні вимоги прокуратури повністю. Селяни зітхнули полегшено. Але виявилося, що все це до пори до часу... Всі надії за одну мить зруйнував Вищий господарський суд України, що визнав правоту за «інвалідами», які навіть у своїй касаційній скарзі не спромоглися вказати власні контактні дані, сховавшись за тривіальним «засоби зв’язку відсутні». Селяни переконані, що саме у вищій судовій інстанції продовжують контролювати всі процеси «вчорашні». Бо як інакше можна пояснити, що Феміда може ухвалювати рішення на користь тих, у кого навіть «засоби зв’язку відсутні»? Та й ситуація з «Саксаганським» далеко не єдиний приклад ненажерливості таємничих «інвалідів». За таким же сценарієм їм дісталися землі і в інших районах Дніпропетровщини, насамперед тих, що прилягають до Криворізького, де колись голова дніпропетровської обласної організації Партії регіонів, а нині нардеп Олександр Вілкул на виборах до облради набирав до 90 відсотків голосів виборців.

Хоча, здавалося б, ніщо не може завадити перепризначенню Віталія Ащаулова на посаді, бо ніде на Дніпропетровщині люди, незалежно від політичних уподобань чи роду занять, настільки не згуртувалися навколо свого молодого уродженця, який за короткий час устиг завоювати загальну повагу і бажання працювати на благо саме Софіївського району, а не власної кишені. Однак усе вийшло за принципом «Васько слухає та їсть». На посаду голови РДА призначили «сіру кардиналку», яка й на Софіївщині пропрацювала років зо два, зате є вихідцем, звісно ж, з району Криворізького. Про «широкі консультації» дніпропетровська влада у цьому випадку згадувати не наважується...

УМ