Готуй гринджоли влітку.

Як не замерзнути взимку?
Вижити без російського газу — завдання не на опалювальний сезон, а на сьогодні Алла ФЕДОРИНА   

Нас зіпсувала цивілізація. Власне, не те щоб зіпсувала, але зробила слабшими, менш витривалими, балуванішими. Ще й сьогодні, чуючи зведення зі сходу України, де люди залишилися без води та газу, далеко не кожен проектує цю проблему на себе особисто. Ми забуваємо закрутити кухонний кран, захопившись якоюсь розмовою, і на миття однієї чашки витрачаємо піввідра води. Ми не вимикаємо світла, бо «скільки там нагорить»... А пригадаймо щорічне зігрівання газом, коли ще не підключене опалення! Так-так, треба запалити всі конфорки газової плити і незабаром у квартирі потеплішає. Дарма, що душно. Зате потім, коли почнеться опалювальний сезон і теплопостачальні підприємства без жодного регулювання натоплять «на всю», ми відкриємо кватирки чи й вікна... Проте час, коли гаряча вода й звичне тепло стануть еквівалентом щастя, схоже, недалеко. Росія вимкнула газ. І не варто сподіватися, що ввімкне його найближчим часом. Сумчани переважно ще не думають про це. І не лише ті, хто має свої будинки. Чимало керівників різних рівнів, яким варто було про це подумати негайно, — також. На колегії обласної адміністрації, присвяченій цьому питанню, голова ОДА Володимир Шульга зауважив: ще на початку квітня Арсеній Яценюк наголосив на екстремальних умовах проведення опалювального сезону, але більшість не замислилася про це реально. Щоб не клюнув морожений півень

«Ситуація в нас не «тонемо!», а така, що треба засукати рукави і наполегливо працювати», — говорить експерт із питань енергозбереження, радник голови ОДА, а віднедавна й член кризового енергетичного штабу з питань забезпечення стабільного проходження в Сумській області опалювального сезону 2014-2015 років Марк Берфман.

Він наголошує: нині на першому плані — уникнути аварійних ситуацій. Для цього слід спланувати всю роботу, передбачивши можливі ризики. Скласти детальні інструкції для кризових ситуацій. Скажімо, у такій ось котельній при такому ось тискові, такій-от температурі на вулиці і за таких обставин треба діяти ось так. Чи ось так здійснити консервацію виробництва на випадок обмеження постачання природного газу та тепла. Все має бути вивіреним, аби у складну хвилину не було зволікань від нездатності прийняти рішення.

Повинно бути чітке розуміння того, як забезпечити стабільну роботу аварійних служб управління державної служби з надзвичайних ситуацій і ПАТ «Сумигаз», обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Створений обласною владою кризовий штаб передбачає, що можуть залишитися без тепла або ж із мінімальним опаленням навчальні заклади. Тому вже сьогодні управління освіти і науки має розробити схеми використання методів дистанційного навчання учнів та студентів у осінньо-зимовому періоді 2014—2015 років...

І, звичайно, перед кожним стоїть найскладніша проблема — економія.

Скажімо, комунальна теплоенергетика області минулого року використала 230 мільйонів кубометрів газу. 211 з них — міста Суми, Шостка, Конотоп і Охтирка. 130 мільйонів у цій масі — частка обласного центру. Отже, сьогодні Суми мають вирішити, як вони «затягнуть пасок». Для цього, зокрема, потрібно напрацювати можливість використання твердого палива. Відповідно — перевірити потужність шламонакопичувачів, потужність котелень. Врахувати, що у значній частині останніх використовують котли «НДІСТУ-5», які мають регламент переходу на тверде паливо.

Тобто ситуацію можна взяти під контроль і перезимувати некатастрофічно. І працювати над цим потрібно саме зараз, переконаний Марк Берфман. «Мені кажуть, що я сію паніку. Ні! Кожна людина має знати, що її чекає».

На траві — дрова

Марк Берфман пригадує кризу 1997 року в Єревані, де йому довелося тоді бути. «Чудове місто. Але з кожного вікна стриміли труби «буржуйок» і на вулицях не залишилося жодного дерева... Не думаю, що у нас до цього дійде. Просто буде холодніше».

Споживання газу населенням — одна з больових точок. І тут людям слід надіятися передусім на самих себе. Експерт наголошує: владі потрібно називати речі своїми іменами і пояснювати, що очікує кожного з нас узимку. Передусім наголошувати, що газ дорожчає і його споживання вимагатиме великої оплати. Цей резон люди розуміють найшвидше, і практика засвідчує, що населення продемонструвало останніми роками хороші показники щодо економії газу.

Якщо у домівках збереглися пічки, потрібно привести їх до ладу, почистити димоходи, де, може, птахи вже гнізда звили. Хто має можливість, варто поставити твердопаливні котли. У кожному дворі має лежати запас дров, вугілля, торфу...

А влада вже зараз, терміново, має визначити потреби населення й забезпечити його твердим паливом. Кожен сільський голова має обійти село і з’ясувати, що треба зробити у кожному домі, скільки палива потрібно, аби забезпечити людей. Усі ці дані мають бути підсумовані, а відтак — накреслені чіткі подальші дії для визначення джерел постачання та своєчасного забезпечення паливом.

Підготовка до опалювального сезону буде одним із основних критеріїв у оцінці роботи районної влади, наголошує заступник голови ОДА Андрій Крамченков. «Бо якщо населення залишиться без тепла, почнуть топити не газом і не дровами, а чиновниками», — сумно жартує він.

Енергозбереження

Свого часу Сумщина стала ініціатором проекту з енергозбереження. 2009 року його схвалював Кабмін. 2010-го він продовжувався за інерцією: «Говорили про це ще гарно, але літак уже летів не туди», — каже Марк Берфман. Тим часом, якби задумане було втілене, сьогодні область мала б певний рівень енергетичного самозабезпечення. Судити можна, зокрема, з таких цифр. Якби зараз користувалися газом у соціальній сфері, як у 2007 році, то мали б витрачати за рік 861 мільйон кубометрів. Натомість регіон витрачає 737 мільйонів — має близько 124 мільйонів річної економії. Тобто, якби програма була реалізована тоді, не стояло б питання про потребу 50-відсоткового скорочення споживання газу тепер. Проте, повернувшись до старого курсу, область знову продовжила йти шляхом збільшення кількості газопроводів і споживачів газу.

У Середино-Буді, яка нібито відставала від цього процесу, сьогодні ситуація виявилася виграшною. Директор ДП «Середино-Будський лісгосп» Олександр Плужников каже: «І в проекті не було підключати підприємство до газової мережі — дорого!» Останнім часом лісгоспівці вже відмовилися і від дров, економлячи ще сотні тисяч гривень. Все господарство — і адмінбудинок, і гаражі, і цех — опалюються цілком безкоштовною тирсою, що є відходом лісгоспівського виробництва. Схожий котел-автомат недавно встановили й у великому відділенні — Зноб-Новгородському лісництві.

Що ж до дров для бюджетної сфери, то Олександр Плужников повідомляє: освітні заклади забезпечені вже на сто відсотків, значною мірою виконано потреби медичних закладів. Продають топливні дрова й для населення. Причому, наголошує директор, дали оголошення в газеті, що до першого серпня збуватимуть їх за старою ціною.

Загалом усе лісове господарство області практично відмовилося від газу. Тепер присутність чи відсутність російського палива лісівників не особливо переймає.

На жаль, аграрії подібні можливості використовують мало. Звичайно, каже Марк Берфман, ілюзіями втішатися не треба: газ соломою не заміниш. Але використання її могло б значно підвищити цифри економії. Так, у області близько 270 установок для сушки зерна. І лише 37 із них працюють на тюкованій соломі. «І семінари проводили, й показували, як усе це діє, — розповідає експерт. — Доводили, що це в чотири-п’ять разів дешевше. Але... Звикли, що солома — це ніщо...»

Тим часом представники ТОВ «Агрофірма «Хоружівка», що в Недригайлівському районі, розповідають: контора агрофірми, будинок ветеранів, місцева поліклініка, харчоблок товариства за три роки не використали жодного кубометра газу. Вони опалюють пілетами з соломи, які виготовляють на пілетній фабриці сусіднього села Гринівка. Побудована ще років сім тому з ініціативи Петра Ющенка, фабрика працює далеко не на повну потужність. А сировина для неї є. «З кожної тисячі тонн соломи, — аргументує керiвник агрофiрми Володимир Сапсай, — відсотків п’ять у господарствах іде на корми, на підстилку, щось на удобрення, а решта практично пропадає. Хоча це назагал сотні тонн. Тим часом із однієї тонни соломи отримують 800-900 кілограмів пілетів. А за калорійністю, як підраховували фахівці, дві тонни пілетів дорівнюють тисячі кубометрів газу».

Що ж потрібно для того, аби використовувати цей ресурс? Перепрофілювати котельні, — кажуть у Хоружiвцi.

Якби було здійснено проект із енергозбереження, на Сумщині, ймовірно, вже діяв би видобуток торфу, запас якого є в регіоні. Проте...

Проте перераховувати, що не зроблено чи що не вдалося, навряд чи на часі. Так можна дійти й до часів Радянського Союзу, коли в Україні на загальні потреби фактично спустошили надра!.. І якби того не сталося, нині ми не мали б ніяких енергетичних проблем. Утім, це було. А наступної зими потрібно буде використовувати сьогоднішні методи виживання без російського газу. Й вони цілком реальні. Треба лише засукати рукави, задіяти ці методи й забезпечувати їм сприяння. Не взимку й навіть не восени — сьогодні.

УМ