Наймити для масовки.

Ця історія розпочалася 3 вересня цього року в Луганську. Близько п’яти тисяч учнів середніх шкіл та професійно–технічних училищ, студентів вищих навчальних закладів та працівників бюджетних установ організатори з відомої політичної сили вивели на мітинг, присвячений 70–й річниці визволення Луганщини від німецько–фашистських загарбників.

Дітей незаконно зняли з уроків, щоб вони стали масовкою в заході, проведеному для підвищення рейтингу Партії регіонів. У цьому переконаний позивач — Костянтин Реуцький, голова правління Правозахисного центру «Поступ».

Водночас луганський осередок Партії регіонів вважає позов до суду провокацією. І аргументує: мовляв, акція, до якої залучили студентів та школярів, була «відкритим уроком мужності», на якому йшлося про подвиг героїв Другої Світової війни.

Позов проти «регіоналів» у Луганський окружний адміністративний суд було подано в інший знаковий день — 7 листопада. Дату слухання ще не призначили.

На «добровільних» засадах

Наприкінці літа Луганська обласна рада, обласна держадміністрація, міська рада та Рада луганської обласної організації ветеранів України прийняли спільний робочий план підготовки та проведення заходів з нагоди 70–ї річниці визволення Луганщини від фашистських загарбників. 30 серпня департамент освіти та науки ОДА надсилає у всі навчальні заклади наказ «забезпечити участь учнів у проведенні урочистої ходи–параду «Шляхом слави». До листа додавалася план–схема, як розміщувати на території учасників параду, а також імена відповідальних за збір цих людей.

Тож близько 2,5 тисячi студентів та школярів, привезених на шкільних автобусах, були змушені перебувати на площі й «створювати масовку Партії регіонів», зауважує Костянтин Реуцький. Його 13–річний син, як й інші старшокласники гімназії № 30, став частиною цієї акції.

«Провладні партії — я не кажу тільки про Партію регіонів — «грішили» тим, що виводили на мітинги «бюджетників». Однак експлуатація дітей під час політичних акцій — такого масштабу раніше в Луганську не було. Я не пригадую, щоб використовували так цинічно й неприховано... Це прямо порушує стандарти права на свободу мирних зібрань. Яке включає не тільки вільно брати участь у мирному зібранні, ідеологію якого я як учасник розділяю, а й утриматися від участі в тому зібранні, ідеологію якого я не поділяю», — заявляє Реуцький.

Правозахисник стверджує, що на параді домінували символіка та знамена Партії регіонів. Олександра Дворецька, керівник Кримського правозахисного центру «Дія», яка представляє інтереси батьків в українських судах, відзначає: естафета воїнської слави, яка розпочалася 23 серпня у Харкові, потім через Суми дійшла 3 вересня до Луганська — проходила під егідою Партії регіонів, власне, як проект партії. «Цікаво було дізнатися, що проект партії чомусь реалізують за бюджетні кошти», — каже Дворецька.

Обурений батько оскаржив неправомірні дії тих, хто видає документи, і тих, хто реалізує такі накази. Пан Реуцький вимагає притягнути до відповідальності міське та обласне управління освіти міста Луганська, Луганської міськради та, власне, школи № 30, які стали посередниками у цій історії.

«Ми вважаємо, що до порушення права причетна не тільки школа, адміністрація якої не встигла попередити учнів про захід. Це вже система, коли накази спускаються згори донизу, — так швиденько, що вчителям навіть не залишають часу, як слід підготуватися. Дітям не пояснили, куди вони йдуть, яка мета цього заходу, що вони отримають. Більше того — в дітей не було жодної альтернативи. У школі не залишився педагог, який би був відповідальний за учнів, якщо хтось із них відмовився долучитися до акції. Для нас важливо говорити не тільки про те, що дітей не встигли попередити, а й про те, що їх примусили до участі в політичній акції», — наголошує Олександра Дворецька.

У міжнародному праві описано таке поняття, як «учасник мирних зібрань». Учасник — це особа, яка свідомо й добровільно бере участь в акції. Якщо немає цієї добровільності — це порушує свободу на мирні зібрання. У конкретному випадку учні не мали можливості не відвідати цей захід, бо повинні були слідувати вказівкам учителів.

«Їх так привчають і батьки, і школа. По суті, вони не могли оцінити дії вчителя, чи були ті законні, чи ні, — підкреслює юристка Дворецька. — З огляду на це, школярі були примушені до цього мітингу і не могли за власним бажанням покинути його: їм сказали стояти тут, «і потім ми повертаємося до школи». У цей час вони утримувалися на мирному зібранні».

За словами правозахисниці, зокрема, були порушені стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та стаття 15 Конвенції про права дитини, якими гарантована свобода мирних зібрань.

«Свобода мирних зібрань дуже тісно пов’язана зі свободою вираження поглядів. І це право було також порушено. Крім того, відбулося втручання у виховний процес», — додає пан Реуцький. Так, під час навчально–виховного процесу не допускається залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах — ідеться в статті 8 Закону України «Про освіту».

«Наша мета — об’єднати 
проти неонацистів»

Прес–служба Луганської обласної організації Партії регіонів на такі заяви відреагувала досить швидко, назвавши їх провокацією. Свої дії — залучення дітей до мітингу — «регіонали» пояснюють «об’єднанням країни».

«На Луганщині проживають представники багатьох національностей, і всіх нас об’єднує почуття глибокої поваги до спільної історії і до наших героїв–визволителів. Тому ми проводили й будемо проводити заходи, присвячені подвигу героїв Великої Вітчизняної війни», — пояснюють у прес–службі луганського обкому ПР.

Представники Партії регіонів стверджують, що такі заходи консолідують жителів області. І той факт, що на параді, присвяченому 70–річчю визволення Луганщини від загарбників, були присутні як дорослі, так і діти, «підтверджує непохитність переконань» мешканців області.

«Для школярів і студентів ця акція стала відкритим «Уроком мужності» про боротьбу й перемогу дідів та прадідів», — переконана місцева влада, основу якої складає ПР. Водночас представники «Регіонів» наголошують, якщо хтось не хоче вшановувати ветеранів війни — це їхня свобода вибору, але завдяки їй «неонацисти сьогодні крокують не тільки вулицями Західної України, а й центром нашої столиці».

Або здоровий глузд,
або Європейський суд

Ця справа є унікальною не тільки для України, а й для Європейського Союзу, переконаний Михайло Тарахкало, директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). Зазвичай у таких випадках люди не хочуть скаржитися, оскільки бояться негативної реакції. Однак батько–заявник готовий іти до кінця.

В УГСПЛ сподіваються, що національні суди стануть на бік Костянтина Реуцького і визнають протиправними дії, які порушують національне законодавство. Якщо ж цього не станеться, готові звертатися до Європейського суду з прав людини і вірять у перспективність цієї справи.

«Тут дуже серйозна доказова база, яка підтверджує правоту Костянтина», — стверджує Тарахкало. І додає, що проти України на сьогоднішній день майже не існує справ, які регулювали б питання ведення мирних зібрань.

Єдиною значущою можна назвати справу «Вєренцов проти України» (рішення ЄСПЛ від 11 вересня 2013 року), яка кардинально змінила застосовну практику і зобов’язала нашу державу розробити й прийняти законодавство щодо свободи мирних зібрань.

«Діти є найбільш незахищеними, їм складно сказати вчителю, що «я не піду на мітинг». Навіть дорослі не завжди можуть відмовитися. Можлива перемога в цій справі допоможе розробити ефективний механізм, який у майбутньому не дозволить використовувати дітей у подібних заходах», — наголошує юрист.

«Ми сподіваємося на здоровий глузд українських суддів. Інакше це буде довгий і цікавий судовий процес», — додає позивач Реуцький.