Хвилюючий момент очікування.

За два перші дні після літніх вакацій народні депутати не спромоглися проголосувати за жоден із семи «єврозаконів». Шість з них мають розглянути саме цього тижня. 

Вимоги, які Євросоюз виставляє Україні, зрозумілі навіть дітям 

Головною подією осені-2013 для України має стати саміт Східного партнерства у Вільнюсі. В листопаді керівництво Євросоюзу або скаже Україні «так» і підпише угоду про асоціацію, або дипломатично пошле українських посадовців додому ні з чим, хіба що з закликом краще працювати над демократизацією процесів у країні.

Попри те європейські чиновники та політики двозначно коментують ймовірність підписання угоди: раз вітають наш поступ у напрямку до ратифікації асоціації, раз вказують на цілу купу невирішених питань. Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле ще у травні запевнив, що поблажок не буде і віддавнення у виконанні необхідних умов Київ не отримає, але наприкінці серпня, за даними видання «Комерсант», представники Європарламенту висловили готовість до компромісів, зокрема щодо термінів виконання Україною вимог.

В Євросоюзі від України чекають позитивних зрушень у трьох проблемних напрямках: вибіркове судочинство, програма реформ і недосконале виборче законодавство. У лютому Фюле конкретизував вимоги до Києва, які вмістилися аж в одинадцять пунктів. Водночас міністр закордонних справ України Леонід Кожара уточнив, що це не вимоги, а «побажання» (тобто не обов'язкові для виконання?). Натомість в Євросоюзі одинадцять пунктів Фюле називають «індикаторами», себто за динамікою і якістю їх виконання єврочиновники будуть вирішувати, чи гідна Україна отримати асоціацію.

Серед цих критеріїв — ухвалення низки законів щодо функціонування прокуратури, кримінального кодексу, судової системи, статусу суддів, боротьби з корупцією та виборчого законодавства. Частину з них Верховна Рада не без проблем, та все ж ухвалила перед парламентськими канікулами. Ухвалення решти запланували на початок вересня. І тут вже багато залежить від опозиції — чи допоможе вона голосами і чи взагалі не заблокує трибуну. 

На зустрічі у Брюсселі 29 серпня з єврокомісаром Фюле троє опозиційних лідерів (Тягнибок, Кличко та Яценюк) нібито пообіцяли, що підтримають необхідні законопроекти. «Я попросив трьох лідерів опозиції про їхню конструктивну участь в порядку денному і радий, що вони виявили готовість підтримати необхідне законодавство для підписання Угоди про асоціацію», — зауважив єврочиновник.    

Але вчора, у перший день роботи Ради по вакаціях, коли на розгляд поставили законопроект про митний тариф, опозиціонери його забракували і документ скерували на доопрацювання в комітети. Мовляв, прикриваючись євроінтеґрацією, реґіонали намагаються протягнути збільшення мита на євротовари.

Президент Янукович, звертаючись до парламенту, завзято натискав думкою, що головна роль у наближенні України до асоціації з ЄС належить депутатам. Однак він жодним словом не обмовився про справу Тимошенко, яка, на думку опозиції, якраз і буде визначальною у рішенні єврокомісарів.

Штефан Фюле на зустрічі з головою РНБО Андрієм Клюєвим, що відбулася наприкінці серпня, нагадав, що залишається невирішеним питання вибіркового правосуддя. 

Деякі опозиціонери переконують: хоч які закони ухвалять, але якщо Юлія Тимошенко залишатиметься за ґратами, угоди не буде. При тому питання колишнього прем'єра має бути вирішене не пізніше, як у вересні. Бо саме наприкінці першого місяця осені буде оприлюднено рекомендації місії Європарламенту, яка за участі екс-президента Польщі Александра Кваснєвського та екс-президента європарламенту Пета Кокса працювала в Україні. Саме ці рекомендації мають стати основними для ухвалення рішення про асоціацію.

Крім того, як стверджує нардеп з «Батьківщини» Сергій Соболєв, через ув'язнену Тимошенко не допустить асоціацію з Україною і Анґела Меркель. «Позиція Німеччини чітка: це питання звільнення або лікування в Берліні — має бути вирішене до 20 вересня. Якщо цього не станеться, Єврокомісія, в якій Німеччина має великий вплив, у листопаді скаже угоді "ні"», —  переконаний Соболєв. 

Про те, як оцінюють можливість підписання угоди про асоціацію в Міністерстві закордонних справ України, «Z» запитав у Всеволода Ченцова, директора департаменту Європейського Союзу цього міністерства.

Всеволод ЧЕНЦОВ: 

МИ ДІЄМО З ВИПЕРЕДЖЕННЯМ ГРАФІКУ 

– Голова МЗС Леонід Кожара ще в липні заявив, що план дій щодо підписання угоди з ЄС фактично реалізовано на 95%. Мовляв, залишилося лише кілька законів. 95% — це не надто оптимістична цифра? 

– Я би не хотів спекулювати щодо підрахунку відсотків. Технічно ми зараз перебуваємо на фінішній прямій. Проект угоди вже узгоджений зі всіма органами державної влади і найближчим часом буде схвалений на рівні Кабінету Міністрів. Далі відповідні пропозиції щодо її підписання ми збираємося передати на розгляд президента. Тож ми рухаємося в рамках графіку і очікуємо, що у вересні-жовтні президент ухвалить офіційне формальне рішення щодо підписання угоди.

– А з боку ЄС — така сама фінішна пряма?

– В Євросоюзі зараз відбуваються аналогічні процедури, завершується переклад, ухвалюються відповідні рішення на рівні органів ЄС. У разі потреби також проводяться консультації на рівні національних урядів і парламентів.

Що ж до так званих критеріїв, які стосуються рекомендацій з боку ЄС (11 пунктів Фюле — «Z»), то ми здійснюємо щільний моніторинґ разом з колеґами з Брюсселю щодо виконання Україною тих рекомендацій. Власне, їх цінність полягає в тому, що вже сьогодні ми можемо відчути специфіку роботи з Євросоюзом в рамках угоди про асоціацію. Тобто оці напрямки реформи судочинства, реформи виборчого законодавства, економічний блок питань — всі вони є в угоді. Тобто ці вимоги чи рекомендації не є для нас новими. Нюанс полягає в тому, що ми трохи, скажімо, з випередженням починаємо виконувати ті речі, які, по суті, будуть мати зобов'язуючий характер після підписання і ратифікації угоди. 

– МЗС сьогодні враховує ризик того, що не всі законопроекти, про які йдеться у критеріях ЄС,  буде ухвалено в парламенті?

– Я тут проти формального підходу, що якщо не вистачає якогось законопроекту, значить немає підписання. Цей підхід не є прийнятним. Підготовка та схвалення проектів — це є внутрішній процес, і ті проекти будуть ухвалені. Звичайно, ми розробляємо ці акти (законопроекти — «Z») в координації з ЄС, в консультаціях з фахівцями Венеційської комісії в тих чи інших сферах. Тобто мета ставиться така, щоб, з одного боку, ми відображали потреби суспільства в тих чи інших сферах, а з іншого — щоб тексти відповідали вимогам ЄС та інших структур. Ось так відбувається ця співпраця.

– Все-таки, якщо не буде ухвалено хоч один законопроект, ця формальність може спрацювати і стати причиною непідписання угоди? 

– Я вважаю, що для ЄС важливо відчути здатність української влади рухатися шляхом реформ. На сьогодні ми створили необхідну динаміку, і ці процеси знаходяться серед пріоритетних на порядку денному в уряді та причетних міністерствах і відомствах. Тобто нашим колеґам ні в Брюсселі, ні в столицях країн ЄС немає підстав звинувачувати українські уряд і парламент у бездіяльності. Ми здійснюємо свою роботу, вона має бути адекватно оцінена, і ми маємо довести, що Україна буде здатна виконати цю угоду, яка буде підписана у Вільнюсі.

– Тобто можливий такий варіант, що угоду буде підписано навіть якщо не всі вимоги будуть виконані, точніше не всі закони будуть ухвалені до саміту у Вільнюсі?  

– Логіка процесу якраз і полягала в тому, що Україна бере певні зобов'язання і їх виконує в процесі імплементації. В даному випадку ми діємо з випередженням цього графіку.

– 20 вересня називають дед-лайном щодо питання Тимошенко, а отже, щодо виконання усіх вимог ЄС. Якщо Тимошенко не відішлють на лікування в Німеччину, висновки Кваснєвського-Кокса можуть бути категоричні щодо підписання угоди?

– Александр Кваснєвський разом з Петом Коксом здійснюють велику справу як члени місії Європарламенту. Крім моніторинґу розгляду резонансних судових справ, вони також активно взаємодіють і з владою, і з опозицією з досить широкого кола питань, пов'язаних з підготовкою угоди.

Якщо повертатися до так званих критеріїв, то тут найбільш коректно оперувати висновками саміту «Україна – ЄС», який відбувся у лютому. Там є таке формулювання: приділити належну увагу питанням, пов'язаним з судовими процесами проти колишніх урядовців. На сьогодні уряд приділяє належну увагу. І, власне, місія (Європарламенту — Авт.) та  мандат полягає в тому, щоб здійснювати моніторинґ цього процесу і доповідати адекватно Європарламенту. Ця інформація також поширюється серед країн-членів ЄС. Оцінити, наскільки місія була ефективною, зможе Європарламент, коли звіт буде представлений.

– І останнє питання — з приводу торговельних проблем з Росією. Чи зможе підписання угоди вплинути на уникнення аналогічних проблем? 

– Україна з підписанням угоди про Асоціацію зміцнює свої позиції як торговельний партнер. Водночас у нас вже на сьогодні є достатня правова база, щоб захищати свої інтереси, в т.ч. з Російською Федерацією, — це наша участь у Світовій організації торгівлі. І за потреби такі важелі можуть бути застосовані. 

Розмовляла Мар'яна П'ЄЦУХ