Справа на мільярд.Як купити податкову?

Крадеш трохи — сядеш за грати й будеш бiдним. Крадеш багато —будеш паном, а може, й депутатом. Журналiстське розслiдування “Справа на мiльярд” засвiдчує: у нашiй країнi ця приказка перестала бути приказкою. Вона стала фактом. 
Ось один iз прикладiв. Мiлiцiя недавно офiцiйно поширила заяву про затримання сiльського жителя. Чоловiк скосив на полi конюшину для кролiв. Як з’ясувалося, поле, де селянин вкосив ряднину зеленцю, було приватним. Експерти порахували, що збиток вiд того косiння — 486 гривень. Мiлiцiя помпезно запевнила — справа честi: вона доведе цю кримiнальну справу до кiнця, селяниновi загрожує в’язниця.
Зовсiм iнакше дiє мiлiцiя, коли справа торкається крадiжки великих грошей iз держбюджету. Як у “Справi на мiльярд”. Тут мiлiцiя не робить гучних заяв i не обiцяє посадити злодiїв.
На офiцiйнiй прес-конференцiї перед телекамерами та за аудiозаписiв, що їх вели журналiсти, питаємо новоспеченого генерала податкової мiлiцiї пана Плюща, родича вiдомого полiтика з Києва, чому заблоковане слiдство у “Справi на мiльярд”?
Спершу пан Плющ вдає, що не чує. Терпляче перепитуємо. Головний податкiвець Плющ сором’язливо опускає очi. А даремно.
Адже саме нинiшнi пiдлеглi податкiвця Плюща — податковi мiлiцiонери — неабияк доклалися до того, щоб члени таємної мафiозної групи, якi органiзували одну з наймасштабнiших за часiв незалежностi фiнансових махiнацiй, спробували уникнути вiдповiдальностi за скоєне. Чи не знає про це генерал Плющ? Знає.

Це — тепер вже генерал Плющ. Вiн, схоже, теж знає, що мовчання — золото. Особисто курував “справу на мiльярд”, працюючи в головному управлiннi ДПСУ.

Отже, у рамках нашого журналiстського розслiдування ми вже з’ясували чимало. За допомогою свiдчень свiдкiв у кримiнальних справах нам вдалося реконструювати ряд подiй, що допомагають зрозумiти, на чому i як саме ця мафiозна група “заробляла”, а точнiше — як саме обкрадала нас iз вами. Цинiчно i нахабно. 
Ми встановили, що група людей, серед яких два колишнi зеки — Онищенко та Дубневич, пiд прикриттям високопоставлених осiб у Генеральнiй прокуратурi органiзували такий собi “пилосос”, що висмоктував грошi з бюджетiв державних пiдприємств Мiнiстерства транспорту.
Ми розповiли, як десятки фiктивних пiдприємств — фiрм-привидiв — начебто постачали матерiали для Укрзалiзницi. Розповiли, опираючись на неспростовнi свiдчення й про те, що насправдi нiхто нiчого й нiкуди не постачав i не збирався постачати. Усе було тiльки на бухгалтерських паперах. Кошти знiмали готiвкою, за яку мафiя купувала мiлiцiонерiв, суддiв, прокурорiв, а головне — розкiшну нерухомiсть у рiзних куточках України.
Як пiдрахували журналiсти авторитетного журналу “Forbes”, котрi проводять паралельне з нами розслiдування, лише через рахунки такого собi ТзОВ “Корпорацiя “КРТ”, що належить одiозним депутатам Дубневичам, за кiлька мiсяцiв пройшло понад 2,75 мiльярда коштiв залiзницi.
Що ж вiдбувалося iз грошима, якi потрапляли на рахунки корпорацiї “КРТ”? Зрозумiти це досить просто, ознайомившись iз матерiалами кримiнальної справи, що в березнi цього року потрапили до Святошинського суду м. Києва.
Тут детально описана схема за участю такого собi ТОВ “Желмашiнвест”, одного з фiктивних пiдприємств — фiрми-привида, оформленої на чоловiка з Днiпродзержинська, що живе, як i iншi пiдставнi фiгуранти цiєї справи, у злиднях, на одне з яких, власне, ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” Дубневичiв й перераховувало кошти.
Отже, суд встановив: “Реєстрацiя ТОВ “Желмашiнвест” в органах державної влади, отримання необхiдних реквiзитiв юридичної особи... надали можливiсть пiд виглядом зовнi законної дiяльностi здiйснювати незаконнi фiнансовi операцiї шляхом здiйснення безтоварних господарських операцiй. Тим самим сприяти службовим особам ТзОВ “Корпорацiя “Колiйнi ремонтнi технологiї” в ухиляннi вiд сплати податкiв в особливо великих розмiрах вказаного товариства”.
Ухиляння вiд сплати податкiв — це, варто визнати, лише вершина айсберга. Адже суд дiйшов тiльки до такого висновку тому, що судове слiдство в цiй справi так i не розпочали, походження грошей, якими оперували пiдприємства, нiхто не дослiджував.

Утiм, як свiдчать матерiали кримiнальної справи №78-00164, суду не потрiбно було б щось дослiджувати. Усе вже встановили навеснi 2011 року слiдчi, якi, власне, починали розслiдування справи. Їм вдалося довести, що кошти на рахунки пiдприємств-привидiв надходили з рахункiв державних пiдприємств Мiнiстерства транспорту. Все те у справi мало документальне пiдтвердження.
Зокрема, про це певним чином свiдчать i щонайменше три акти позапланових податкових перевiрок. Вони прямо вказують на те, яким був характер операцiй. 
Отож, 11.05.2011 року податковий ревiзор Наталя Думнич зайде в офiснi примiщення корпорацiї “КРТ” з постановою слiдчого в руках i складе акт за номером 78/23-а/33133794, де зафiксовано — хто й за що отримував кошти. Вона перевiряла стосунки корпорацiї “КРТ” зi сiмома фiрмами-привидами.
Ми вже розповiдали, що за час цiєї перевiрки загадково гине Лiдiя Гаранюк, головний бухгалтер ТзОВ “Корпорацiя “КРТ”. Вмирає на сьомий день пiсля того, як на фiрму братiв Дубневичiв прийшли ревiзори. Покiйна вже не почує й не побачить, що перевiрка на пiд¬приємствi, де вона працювала до смертi, встановить порушень майже на 190 мiльйонiв гривень. Але це сума не всiх украдених у держави грошей. Це — лише податки з коштiв, що були переказанi на рахунки фiрм-привидiв, створених уже вiдомим нам паном Онищенком. 
Того самого дня — 11.05.2011 року, виконуючи постанову слiдчого О.В. Бабiя, податковi ревiзори Микола Подiльчик i Тарас Дзяний завершать ще одну позапланову перевiрку i складуть акт за номером 77/23-2/32201014.
Ревiзори чесно виконували свою роботу. Вони встановлять: пiдприємство “Львiвцентробуд”, що на сайтi ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” вказане як одне з “пiдроздiлiв корпорацiї”, теж активно переказувало кошти на рахунки фiктивних фiрм-привидiв. Того дня податкiвцi нарахують десятки мiльйонiв санкцiй.
Але й це ще не кiнець. Перевiрки тривали. За корпорацiю, яка активно кiлька рокiв активно “виймала” з бюджету залiзницi великi суми, слiдчi та податкiвцi взялися, як тодi видавалося, серйозно.
Через мiсяць, а саме 06.06.2011 року ревiзори-iнспектори Я.Б. Багрiй та С.М. Попик складають ще один акт (№615/23-8/33133794). На цей раз ревiзори перевiряли стосунки ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” ще з дев’ятьма фiрмами, якi начебто теж постачали частини для подальшого продажу Мiнiстерству транспорту. При цiй перевiрцi податкiвцi зафiксують порушень ще на 36 мiльйонiв гривень.
Три акти — i понад двохсот двадцяти мiльйонiв лише несплачених податкiв. Це вам не сiна вкрасти з поля для кролiв.
Здавалося, все. Податкiвцi зробили свою роботу — зафiксували порушення. Слiдство встановило десятки фiрм-привидiв i викрило всю схему мафiозного угруповання, що “вiдмивало” кошти бюджету. 
Слiдству залишались дрiбницi — передати матерiали практично завершеної кримiнальної справи про викриття наймасштабнiшої афери до суду. Мафiя опиняється за крок до погрому. Ще мить — i всi газети на перших шпальтах розповiли б про це викриття. Всi теленовини обговорювали б цю подiю. I не тiльки в Українi.
Але... справу екстрено витребовують у генпрокуратуру. Великi грошi не дають спати високопоставленим прокурорам. А також і податковим генералам. Усi думають, як обдурити державу та людей.

Ще один доказ: доля фiгурантiв “Справи на мiльярд” вирiшувалась у Генеральнiй прокуратурi

Як ми пам’ятаємо, на цей момент iз трьох ключових свiдкiв у слiдства залишався тiльки один — пан Онищенко. Бо директор ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” Свiтлана Козинець на той час опиняється за кордоном, її оголошують у розшук. А головний бухгалтер цього ж пiдприємства — уже лежала, бiдна, у сирiй землi.
Утiм, Онищенко знає все. Вiн добре знайомий з усiма фiгурантами цiєї “групи на мiльярд”. I, як пiдтверджують слiдчi, готовий був давати покази. Але 7 червня 2011 року стається несподiванка — лiкар¬ська комiсiя раптом знаходить в Онищенка, котрого, до речi, як i Дубневича-старшого, випустили з тюрми у 90-х, “ознаки тимчасового хворобливого розладу психiчного стану”. Онищенка ховають вiд слiдчих у психiатричному закладi. А слiдчу групу — змiнюють.
Так починається реалiзацiя iншого плану. Його мета єди¬на: мафiя починає виводити своїх людей з-пiд удару правоохоронної системи.
Отже, буквально наступного дня пiсля того, як ще донедавна здоровий та бадьорий Онищенко, що розгулював Києвом iз дипломатами, набитими доларами, потрапляє до пси¬хiат¬ричної клiнiки, податкова та, вiдповiдно, новi слiдчi отримують листи-заперечення вiд ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” з доволi цiкавою аргументацiєю.
У них iдеться про те, що: висновки податкового органу про багатомiльйоннi штрафи... необгрунтованi та недостатньо пiдтвердженi доказовою базою.
“Використання пiд час перевiрки документiв, не передбачених Податковим кодексом, є порушенням прав пiдприємства; не пiдтвердженi доказовою базою ознаки нiкчемностi угод з контрагентами; порушений порядок оформлення результатiв документальних перевiрок дотримання податкового законодавства; вiдсутнiсть доказiв фактичного невиконання угод”. Ось так.
А ви думали! А не було договорiв iз фiрмами-привидами! А не крали ми в держави! 
Вершина цинiзму — ось це речення в листi ТзОВ “Корпорацiя “КРТ”: “Фактично товар, який вказаний в податкових накладних, поставлений в повному обсязi, що пiдтверджується показами директора ТзОВ “Корпорацiя “Колiйнi ремонтнi технологiї” О. Мiсьонга”.
Такi пояснення могли би викликати у слiдчих смiх. У них на руках — численнi свiдчення директорiв фiрм-привидiв, котрi зiзнаються, що нiчого нiкому не поставляли, печатки, знайденi пiд час обшуку, чеки, банкiвськi рахунки. У них докази, що вкрали — мiльйони. А корпорацiя вирiшила надати залiзний “аргумент” — пана Мiсьонга.
Хто ж такий той пан Мiсьонг? Це — людина, яку призначають на посаду директора незадовго до смертi головного бухгалтера, уже пiсля порушення кримiнальної справи. Отож i двiєчник розумiє: пан Мiсьонг — неофiт. Не бачив товару, якого не мiг бачити, бо ще не працював тодi в КРТ.
Але нового слiдчого Устименка це не спиняє. Вiн не радить одiозним Дубневичам звернутись до суду, як це роблять мільйони підприємців у суперечках з податківцями, щоб довести в такий спосіб свою правоту. Вiн не повертає лист-заперечення, оскiльки той надходить на 21 день пiзнiше, нiж передбачено Податковим кодексом. Нi. Вiн — добрий слiдчий, “розумiючий”. Вiн чекає, доки Онищенка сховають у психiатричну клiнiку. А потiм Устименко призначає повторну перевiрку. З новими ревiзорами.
Цього разу ревiзори не вiдхилились вiд нової генеральної лiнiї. Дiяли “за планом”. Їм заздалегiдь надають для ознайомлення пояснення двох працiвникiв ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” — пана Мiсьонга та панi Бiлоус. Остання донедавна, як зазначено у матерiалах слiдства, “нiчого не пам’ятала i нiчого пояснити не могла”. Цi пояснення спецiально готує для ревiзорiв перед початком повторної перевiрки “старлей” податкової мiлiцiї Ю.Т. Городецький ...
Ось головне з того, що каже новий директор ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” пан Мiсьонг:
“У перiод 2009 — 2010 рокiв (у час, коли корпорацiя “КРТ” iз партнерами — фiрмами-привидами перераховували грошi найбiльш iнтенсивно. — Ред.) я працював директором ТзОВ “Галiцiя Сервiс”. До моїх обов’язкiв входило загальне керiвництво пiдприємством. Директором ТзОВ “Корпорацiя “Колiйнi ремонтнi технологiї” працюю з 21.02.2011 року по даний час.
Менi важко повiдомити, якi саме товари оприбутковувались вiд вищевказаних юридичних осiб (фiрм-привидiв. — Ред.), на якi складськi примiщення (власнi чи орендованi), оскiльки це не мiй перiод. Можливо, про це детальнiше вiдомо колишньому директоровi пiдприємства Свiтланi Анатолiївнi Козинець. З посадовими особами вищевказаних пiдприємств не знайомий”.
А ось головне з того, що сказала панi Бiлоус, до якої раптом повертається пам’ять:
“З посадовими особами ТОВ “Форумiнвест”, ТОВ “Регiонагро”, ТОВ “Бiзнес-Акцент”, ТОВ “Будперспектива-люкс”, ТОВ “Желмашiнвест”, ТОВ “Ремтрансервiс”, ТОВ “Агросельмашбiзнес”, ТОВ “Пальмiра — КС” особисто не знайома. Деякi прiзвища менi вiдомi з договорiв. Усi домовленостi проводила керiвник Свiтлана Анатолiївна Козинець”.
Отже, i Мiсьонг, i Бiлоус прямо кажуть на допитах, що ключi вiд “справи на мiльярд” — у колишнього директора Свiтлани Козинець. 
Однак її не допитують. Вона — у бiгах. Переховується. Але слiдчий Устименко на те не зважає. А ревiзори з податкової вчиняють, якщо хочете, героїчний подвиг — вони переписують усi акти, замiнюючи штрафи на сотнi мiльйонiв мiзерними сумами.
Яка пiдстава? Вони... вилучають з усiх актiв свiдчення директорiв фiрм-привидiв i... замiняють їх свiдченнями Мiсьонга i Бiлоус.
Ревiзори, наче у казцi, заплющують очi на все. Вони вдають, начебто вiрять у те, що фiктив¬нi пiдприємства щось постачали, що операцiї були товарними, що вони вiрять пановi Мiсьонгу, хоча той щиро запевняє, що нiчого не знає.
Звiсно, головний свiдок кримiнальної справи пан Онищенко мiг би обуритись, сказати, що це — неправда, що створенi ним фiрми-привиди нiколи i нiчого нi корпорацiї “КРТ”, нi залiзницi не постачали, що ревiзорiв хтось змусив скоїти посадовий злочин. 
Але Онищенко нiкому нiчого не каже. З Онищенка в цей час посилено роблять “психа” — лiкують у психiатричнiй лiкарнi. Однак Онищенко теж отримує винагороду за своє мовчання: у березнi 2012-го, як ми вже знаємо, рiшенням Святошинського суду м. Києва, за поданням прокурора, екс-зека, партнера “браткiв Дубневичiв” переводять на лiкування додому, “на пiклування дружини”.
Суд не з’ясовує, чи живий на цей момент Онищенко. Не царська то справа. Суд, за вiд¬сут¬ностi Онищенка, ще й закриває кримiнальну справу проти ньо¬го. I як не повiрити пiсля цього, що мовчання — золото.
Прокурори, якi здiйснюють нагляд над слiдством у цiй аферi, мали б однозначно оскаржити такi витiвки суду. Але прокурори — мовчать. Як ягнята, як риби. Сором’язливо, як податкiвець Плющ.
Мали б прокурори побачити й “витiвки” слiдчих та ревiзорiв. Але й тут прокурори не реагують. Мовчать, як благороднi дiвицi з пансiонатiв, де торгують тiлом. Чому ж прокурорiв так зацiпило?
Мовчання прокурора можна пояснити лише єдиним: Онищенко — мертвий. У судi ж вiдбувається вистава, замовлена мафiєю. Закриття справи — це всi кiнцi у воду. Механiзм мафiозного клану спрацював за накатаною схемою: суд поставив крапку, прокуратура “скромно” промовчала.
I нiхто нiчого нiколи не дiзнався б. Нiколи. Якби не журналiсти газети “Експрес”. 
Отже, пiдiб’ємо проміжні пiдсумки. 
Мафiя на цьому етапi заслуговує на аплодисменти. Сотнi мiльйонiв гривень, що з рахункiв пiдприємств Мiнiстерства транспорту були перепомпованi на рахунки фiрм-привидiв, розчиняються. 
Головнi свiдки — зникли. Кримiнальну справу, в рамках якої можна було б повернути грошi державi, — безпiдставно закрито. Акти податкових перевiрок — зухвало переписано. Суд зробив своє.
Здавалось би, крапка. Фiнiш “а-ля комедiя”. Й iсторiю успiшного пограбування Української держави можна друкувати у свiтових хрестоматiях.
Але крапку в цiй iсторiї ставити передчасно. Бо вже невдовзi стає зрозумiло, хто i навiщо виводив усiх цих людей з-пiд удару правосуддя у цiй величезнiй аферi.
Мафiя починає реалiзацiю нового плану. Ще цинiчнiшого.
Свiтлана МАРТИНЕЦЬ, Iгор ПОЧИНОК
Далi буде