"Помаранчева дівчинка" - мої враження.

Приблизно два місяці тому,гуляючи вечірнім Львов з подругою ми зайшли в книгарню.Я якраз дочитував книжку і вирішив що треба купити щось нове.Проходячі повз полички і розглядаючи книжки я помітив тоненьку оранжеву книжечку. По обкладинці я зрозумів що це "Помаранчева дівчинка" Гордера і не задумуючивсь взяв її. Річ у тім що її мені рекомендували кілька людей ще років 4-5 тому коли я ще навчався в університеті.Вона тоді напевне якраз зявилась у львівських книгарнях і мої знайомі філологи,які слідкують за новиннками ))) в літературі, зразу її запримітили.Одна подруга навіть дуже сильно рекомендувала і обіцяла подарувати.Але не склалось. За цей час я мав напевне кілька можливостей почитати цю книжку але якось так напевне попровадив Бог, що я прочитав її тільки тепер. І то не одразу , бо довелось віддати спочатку подрузі з котрою гуляв)))

І ось не давно отримавши книжку назад, прочитав її, практично на одному диханні. Цікаво що хоть я не одноразово чув рекомендації прочитати її, мені ніхто не розповідав про що вона, як правило коли люди рекомендують книжку то говорять кілька фраз про що вона, а тут жодного слова окрім того що вона про дівчинку))) що само собою зролзуміло. І моє уявлення про те, про що ця книжка можна сказати взагалі не співпало з реальністю, за виключенням знову ж таки, що там йдеться про дівчинку))). Книжка мене дуже сильно вразила. Книжка,хто не знає, є листом померлого батька до свого сина в майбутнє.Хворий батько знаючи що скоро помре, пиасав синові листа коли тому було чотири роки, і лист пролежав одинадцять років схований в іграшковій машині сина. В книжці описані занайомство і зустрічання батьків хлопця, також батько задає своєму синові дуже цікаві і водночас не прості, філософскі запитання щодо життя.Одним словом маленька книжечка дає дуже великий простір для роздумів.

А торкнулось мене впершу чергу не те,заради чого, як я думаю, мені її рекомендували. Більшість людей ,як я потім побачив з коментарів на кількох форумах, і думаю мої знайомі теж, звернули увагу саме на головну сюжетну лінію, на чарівну, захоплюючу, романтичну історію кохання батьків хлопця.Так історі справді надзвичайна,думаю більшість читачів мріяли про щось схоже в своєму житті. Але історія зустрічянь і стосунків у кожного своя і запозичити чиюсь не можливо... Мене ж торнувся власне сам "діалог" батька і сина, якщо так можна сказати.Хто з вас чув від свого батька історію його кохання, його зустрічань? Так, більшість з вас чули як познайомились ваші батьки.Але ось так, з емоціями, з усіма переживаннями...як кращому другу?Хто може похвалитись,що його батько був справжнім другом, з яким він бігав футбол, розповідав про дівчат які подобались, ділився своїми переживаннями...і щось таке ж отримував від нього. Я не впевнений, що батько хлопця якби не помер, був би таким в майбутньому як в момент написання листа, чи він би мав сміливості і бажання ось так само розповісти свою історію вже дорослому сину, ось так вести задушевну розмову з ним.Але хочеться в це вірити.

Наші батьки особливо вже в старшому віці хочуть розмовляти з нами на такі теми, вони вже менше бояться бути смішними, і хочуть щоб ми ділились з ними своїми переживаннями але нас вони не навчили цього. А коли в вас нема ціього душевного звязку з батьками то відвідини їх і допомога їм в старості є для вас важким обовязком і виділення свого часу на це я для вас проблемою. А їхні фарази, що ти зобовязаний це робити, бо ж вони потратили на тебе більшу частину свого життя, сприймається вельми гостро. У мене чудові батьки, вони є прикладом для мене у більшості життєвих ситуаціях,але я не можу похвалитись сильним духовним звязком з ними.

У більшості з вас є діти, абож будуть. Які відносини у вас звашою дитиною? Так, вулиця, школа, суспільство вносить свою лепту у виховання, але на вулиці багато дітей і чомусь вони виростають різними. Думаю саме сімєю, батьками вони й відрізняються.

Коментарі

xMbIPEHOK

129.04.11, 15:50

дякую за замітку.почитаю

Alena Pupkina

229.04.11, 16:02

Vir_GO

329.04.11, 16:17Відповідь на 2 від Alena Pupkina

429.04.11, 16:19Відповідь на 3 від Vir_GO

щось не можу знайти в Неті електронну версію

529.04.11, 16:27Відповідь на 4 від Alena Pupkina

Я надаю перевагу "живій" книжці

629.04.11, 16:38Відповідь на 5 від Vir_GO

справа не в перевагах, можу читати тільки в робочий час

Гість: скоро удалюсь

72.05.11, 15:18

Гість: Лъйошкин_Кот

82.05.11, 15:22

Діалог...А буває діалог без слів?Так буває...
Коли помирав мій батько,я мусив їхати з дому,але ми обоє знали,що бачимося в останнє...Він знав,що з того моменту мені доведеться грести по життю самому + нести відповідальність за інших та піклуватися...Й я знав,що це перший ремінець від життя який я отримую,далі їх буде купа для досвіду...Й так й живу з тих пір...Може й не дуже вдало,але...ми просто сиділи й мовчали...довго...Але то був діалог в думках,й я того не забуду ніколи,хоч з тої пори пройшло вже 15 довгих років...Й таке буває,на жаль...

92.05.11, 18:17Відповідь на 8 від Гість: Лъйошкин_Кот

момент справді важкий і гнітючий, але я думаю погодишся що і водночас добий, з усіх розмов гадаю ця тобі запамяталась найкраще і думаю ти не шкодуєш що вона відбулась...

102.05.11, 18:21Відповідь на 9 від Vir_GO

так,все норма...я взагалі про "діалоги"...до речі ти мене зацікавив,треба буде пошукати ту книжку,дякую за інфо

Популярні приколи

відео

Vir_GO

"Помаранчева дівчинка" - мої враження.

Останні статті

Коментарі