Я вам за Пороха відповім шахтарською Душою

  • 09.07.20, 16:53
Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому –
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати.
Заплатою нам – розкіш боротьби!
Солодше нам у бою умирати,
Ніж жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій!
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду – для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе!
Вітчизні ти будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад усе!

Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий – то приказ:
"Соборна Українська держава –
Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ".


54%, 14 голосів

31%, 8 голосів

15%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Отсосни (корабельної) оторьві іголочку

  • 24.06.20, 18:22
Щось в мене дежавю?


86%, 6 голосів

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Порох мій Президент!

  • 20.06.20, 19:19
Щоб ви риги, зелені і вата і прочіє не казали, Україна понад усе!





96%, 25 голосів

4%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мы на чёртовом крутились колесе

  • 16.06.20, 18:48
Давно это было, песня душевная
В совке её вставили в мультфильм, типа пошутили...


ну и шютка


В зимнем парке тополя так грустны,
Липы просят подождать до весны.
Кверху дном все лодки молча лежат,
Как пилотки задремавших солдат.
Но ты помнишь, как давно по весне
Мы на чёртовом крутились колесе,
Колесе, колесе…
А теперь оно во сне.

Но я лечу
С тобой снова.
Я лечу – Эх!
И одно слово я кричу,
Кричу: «Люблю!», -
И лечу я к звёздам,
Кричу и вновь лечу.
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Кричу: «Люблю!», -
И лечу я к звёздам,
Кричу и вновь лечу.

В зимнем парке так бело, так бело…
Словно парк, мою любовь замело.
Дискобол, грустя, в снегу так увяз,
Танцплощадке под снежком
Снится вальс.
И как будто позабыл я про всё…
Только чёрт заводит снова колесо,
Колесо, колесо…
И летит твоё лицо!

Но я лечу
С тобой снова.
Я лечу – Эх!
И одно слово я кричу,
Кричу: «Люблю!», -
И лечу я к звёздам,
Кричу и вновь лечу.
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Источник teksty-pesenok.ru
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Кричу: «Люблю!», -
И лечу я к звёздам,
Кричу и вновь лечу.

Но я лечу
С тобой снова.
Я лечу – Эх!
И одно слово я кричу,
Кричу: «Люблю!», -
И лечу я к звёздам,
Кричу и вновь лечу.
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Кричу: «Люблю!», -
И лечу я к звёздам,
Кричу и вновь лечу. (с)

89%, 8 голосів

11%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Все, кто отличает ноту «до» от ноты «фа» - за мной! :)

  • 08.06.20, 19:29
Концерт ля-минор. Вивальди
Труба мой инструмент по-жизни , муз школа помогла выжить  в юности , и в подземелье глубоком



92%, 12 голосів

8%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Всем Увыпившим и трезвым и веганам

  • 07.06.20, 19:35
Либертанго от Эйчевской Души!



59%, 10 голосів

0%, 0 голосів

41%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Убили темнокожего, русские ухеют, майдан

  • 06.06.20, 16:43
Все вы расиянцы таки накличите на себя майдан, похлеще американского
Думаю нунах опохмелилась
Вы чё, совсем нелюдями стали? у себя с расизмом разберитесь, чмошники



72%, 18 голосів

28%, 7 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Рідна мати моя

  • 27.05.20, 18:38
  Таки даю шану жінці, моїй мамі.
Якось прийшлось вилетіти в 14 років з сім,ї. Спочатку технікум, потім армія, потім інститут, потім будні карьєри.
    І таки коли вже старенькій, я казав: мамо я генерал, вона тільки всміхалась, і знову благословляла.

Любіть своїх мам, поки вони живі. Дякуйте за все, і дзвоніть частіше. Це таки саме святе, в цьому житті.

Рвонемо і душі і підземелля

  • 22.05.20, 18:47

      Петрович в 3 години ночі йшов рвати вибухом забій.

  У шахтарів не кажуть взривати, кажуть Палити.

Але відпалити  щось в шахті  завжди небезпечно по газу метану .

   Петровича -студента,  дрючив (і  правильно), три роки професор, Микола Іванович.

Недаремно : знання  технікі  безпекї  вибухових робіт у шахті ( ПТБ  БВР)   не дали Петровичу  загубити ні однієї шахтарської душі під землею.

   Але з початку. Петрович олівцем  і лінійкою недовго малював  і розписував паспорт Буро Вибуховихх Робіт (БВР). Потім побіг цей паспорт підписувати у  начальника зміни і диспетчера .

   Поки Петрович займався рутиною на поверхні, в забої йшлось неймовірне.

  Щоб взірвати-відпалити масив (нішу) довжиною 12 метрів, висотою 0,9 метра , і глибиною десь 2 метри, Грози давили «баран» сверло СР, причому не по паспорту . По паспорту Петровича, після вибуху, треба було тон 30 лопатою відвантажувати.  Але Грози, мудрі люди, всупереч паспорту бурили шпури, так, щоб в ніші і краплини вугілля не зосталось. Петрович це знав, але  закривав на це очі.

  І ось, Петрович, з Майстером взривником, подолав пішки 8 км. Зі з 22 кг Амоніту, підходять до забою.

   Всі шахтарі якось мовчки "урочисто", по плану, йдуть по  розписаними постами. Це зараз Петрович розуміє, крайні пости безпеки, десь по кілометру, від міста паління, берегли Людей від вибуху метану, хоча х.з

  І от як в церкві, повна тиша, тільки шелест вентиляції, поскрипування пласта, потріскування дерев,яних стойок,І тільки три людини, Взривник, Петрович, і Заряджаючий,  щось мудрують з вибухівкою, детонаторами і  проводами.

  Заряджаючого відправили подалі. Ще раз з Взривником напрягли мОзги, перевірили  з,єднання, щоб не капала вода, щоб десь не впала породинка на провід. І понеслось....

    Петрович з Взривником відходять, недалеко, метрів 20 за кут від забою на штрек.

  Взривник дує в сюрчок, запускає взривну машинку, йде писк готовності, і натискається кнопка, і…

   УУХХНАХБУМЁПТЬУХХ, по вухам ТИСКОМ, з втратою слуха, в грудях стискається все, на ребра  на легені , очі закриваються, йде ударна хвиля.,і через якусь мить життя приходе в тіло, і адреналін…адреналін... таки по всім жилам.

   І  поки вуха від хвилі відпочивають, видно як пилюка піднялась по штреку, якісь «рами» «стрельнули» від напруги, якісь стойки ремонтини   порепались, але все добре. Все стоїть, і всі живі. і це добре.

  Слух повертається, пилюка спадає  за вентиляцією, і Петрович перший йде на місто вибуху.  Ще не відійшов сизий дим, рвучий ніздрі пороховими газами( такими знайомими з армії). Ще не вгамувався адреналін, ще тримтить тіло.

   Петрович глянувши на стихію вибуху, примружившись і посміхнувшись, що все гаразд. кивнувши Взривнику, який  змотував провід.

    Відзвонившись постовим, доповів диспетчеру, Подякував Шубіну. Матюкнувся на сонного слюсаря, і на мать її, нічну зміну, на воду залившу всю спину і чоботи, на невиплату зп, на не подаруавши квіти дружині , пішов на-гора.

І знову потекли шахтарські будні в підземеллі сирому, темному, але таки теплому, бо там є Люди.

 Виїхавши на поверхню, ніздрями втягнувши запах спілої пшениці  яка росла навкруги шахти, Петрович пішов в баню, змивати бруд підземелля,  нервів і  негараздів.


64%, 14 голосів

32%, 7 голосів

5%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Страшне перо не в гусака, Эйч пише, як вміє

  • 18.05.20, 17:59

Таки підтримаю Хармса, писну п’єсу   в ліцах

 

   Дієві ліца:

Эйч – алкоголік сайта, він-же Порохобот, волонтер, патріот,старший офіцер, людина з підземелля

Хармс – фізікопрапорщікоядєрщік, вроді як би з бОшкою дружить

Хозя- хворий на бОшку  трубач-поет, не Пушкін канеш, та таки до інсульту недалекий

Марпл- мєдічка,  наїдаюча шию з поборів(чайових) з  хворих, по клятві  Гіпократа

Костя - дай ему Аллах  всех благ

Байок – неумеющий рулить на жигулях, прячущийся от суда, сбивший пешеходов

Ромахан- комуніст, агроном з вирощування помідорів, и таки любитель русских щей ,которых хоть полощи

Уася-  нарік-сєпар , папа горняк, сын идиёт

Поговорім-учітєлька з села, з високим Ай-кью

Геннадий на букву М, не женат, не служивший, в овраге живущий, окна паяющий, любящий Данах и девушек ея возраста, патамушто  девушки нормальные, его не любят

Данах- онучка Героя СССР,  відверто сприймає  атеїзм совка , співає в церкві діскантом псалми

Сергей -Н, он-же Суховъ,  він-же АТОвець

 

   Десь  на зупинці громадського  транспорту, в очікуванні тролейбуса,  хтось  жмакав тістікули,  в кармані, хтось  поправляв космєтіку під маскою, та час очікування затягнувся.  Першим  з похмілля, мабудь очунявши, Хозя чьотко , як по Уставу ЗСУ ,вигукнув:

-          Слава Україні!

З середини натовпу, відкривши сині очі, і потерши красного носа, басом відповів Эйч, патріот, волонтер, старший офіцер , в минулому ,і таки Українець:

-Героям Слава!

  Якось ці звуки трохи підігріли колектив, Говорімка промовила:

-Ху из он дьюти тудей? Деньги на штори сдали?

Уася  відповів:

Днепр из  май  таун.  Айм сепар, патамушто  я курю и двигаюсь . Сухов ъ и Эйч приглашали  мороженка  покушать,  но я  донт  андестенд  их , ломка ёпть, и челюсть берегу для музея

 

Даннах, відтряхнувши  штани від собачої боксерської шерсті,  мовила:

-нет резины, нет ножовки,хащии заросли, Матиз  сыплеться от старости, как и я. Сигарет нет, за водкой  не набегаешься, а завтра, йопть,  День Пионерии, и в секте  псалом читать надоть. Но Эйч, мать его, это святое.

  З другого боку, група громадян, в особі Ромахана і Кості, тримали  Буйка,  бо той  був агресивний, і хотів наклацать  на планшеті, чьто мы, рыги, расиянцы, всех вас в Союз завернемо, Утину слава!

Десь, зневірена в своїх  свадьбах, Марпла , якось дуже гучно, як бувша, ёпть ,патріотка заволала:

-          Кинули мене, машину дали ! Тепер відібрали, куди мені зараз? І патріоти послали, і зелені, буду дань збирати з хворих, хоч якось  шию наїм. Гіпократ пофіг

И тільки мудрий Хармс,  посміхнувшись, тихо,в рукав мовив:

-Идіёти , блеать,  вот раньше,  пока ми пердунами не стали, таки тут зажігалі.

  Довго  ще б сперечалися сосайтівці, але під,їхав тролейбус,

Адмін-контролер, перевірив квитки, наказав надіти намордники, і всі поїхали  з своїми  вподобаннями, вважаючі , що їхня думка сама  правильніша.  І всі вони розуміють , як  Держава  Україна повинна бути.  І як  вони, Українці, уральці, патріоти, сєпари, риги, комуністи,  неадеквати, хворі на голову, будуть  на сайті і.уа разом уживатися.

Далі буде…..


43%, 13 голосів

27%, 8 голосів

13%, 4 голоси

0%, 0 голосів

17%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.