Середринковий квартал давнього Львова

Вид на середринковий квартал Львова

Фото фрагменту пластичної панорами Януша Вітвіцького

В серці торгівельного життя міста Львова на магдебурзькому праві був Ринок, в центрі якого розташовувались ратуша, криті торгівельні ряди, кілька житлових кам'яниць, склади, приміщення міри і ваги, криниця, будинок варти та стовп ганьби

Ятки-будки біля Ратуші в яких шевці, золотарі, кушніри, слюсарі, аптекарі, а також інші ремісники та купці продавали свої товари згодом розрослись у середринковий "квартал" з спеціалізованими кам'яницями.

Одну із перших згадок про середринкові кам’яниці знаходимо у "Хроніці" Д. Зубрицького, який біля 1563 року подає відомості про зведення 11 яток-крамниць, які було віддано в оренду ремісникам на певний час чи пожиттєво, щоб ті могли продавати свої товари.

Фрагмент ситуаційного плану Ратуші та середринкових кам’яниць

Джерело: Jaworski Franciszek. Ratusz lwowski, Lww 1907. S. 27

Середринкові кам’яниці утворювали 3 вулиці:

найближчою до будівлі Ратуші була вулиця "пасомонників" або "між пасами" (Pasamonnicza, Grtler Gasse). Назва походить від майстрів, що виробляли гаптовані сріблом чи сухозліткою стрічки-прикраси для одягу.
у самому центрі торгового кварталу проходила вуличка "багатих крамів" (uliczka bagatych kramw). Її основне призначення - підвіз товарів до тильного боку кам’яниць.
у північно-західному куті розміщувалася невеличка "вуличка" (uliczka), яка забезпечувала доступ до кількох кам’яниць.

Квартал середринкових будинків можна поділити на дві групи: кам’яниці багатих купців та міські кам'яниці Cassa Civilіs, зведені у 1608 р. для розміщення міських слуг. Часто ці будівлі здавалися частково чи повністю в оренду.

Станом на 1712 рік в середринковому кварталі розташовувалися 28 кам'яниць, які у переважній більшості були мурованими з двома поверхами (партером та першим поверхом). Як виняток, два будинки з трьома поверхами та один - наполовину виконані з дерева.

Вид середринкових кам'яниць станом на к. 18 століття на фрагментах планів Львова

Найпопулярнішими товарами, якими тут торгували були горілка, сукно, хутро, металеві вироби. Майже у кожній кам’яниці знаходився шинок, де продавали різноманітні трунки (мед, горілка, пиво).

Власниками чи наймачами середринкових кам’яниць були представники різних станів, різних національностей та статей. Власниками так зв. "багатих крамів" могли бути лише багаті купці (institas dives), які представляли окрему конгрегацію з власними внутрішніми правилами і традиціями.

Незважаючи на заборону громадам некатолицького віросповідання володіти нерухомістю поза межами національних кварталів міста Львова, русини (кам'яниці- Лавришевичівська, Прокоповичівська, Савичівська та інші), вірмени (Матіашовська, Тлумача, Сужиковська) та євреї (винаймали приміщення для торгівлі) в той чи інший спосіб користувалися нерухомою власністю в середринковому кварталі.

Більшість середринкових кам'яниць мали назви похідні від імен їх власників або ж від характерної деталі будинку чи специфіки його розташування. Певні спроби пронумерувати будівлі поряд з Ратушою зустрічаються у податкових шосах (декляраціях) XVIII ст. Тільки під кінець 18 століття, із запровадженням конскрипційної нумерації, кам'яниці отримують фіксовані номери.(Конскрипційна (переписна) система нумерацї - це система при якій будинки нумеруються в межах населеного пункту по мірі забудови.Тому поруч на одній вулиці могли знаходитися будинки з номерами 3 і 176 наприклад. Сучасна орієнтаційна цифрова нумерація була впроваджена у Львові тільки 1871 року)

Згідно шосового податку 1767 року можна було реконструювати розміщення середринкових кам’яниць:

- з південної сторони - Ратуша, Постригальня;

Ратуша

1777

Ратуша

1802

Постригальня /3/

1777

- зі східної сторони - Міські Третя, Четверта, П’ята, Шоста;

Cassa Civilis /3/

1802

Cassa Civilis /10/

1777

Cassa Civilis /5/

1802

- із західної сторони - Аустеріа, Дзядкєвічовська, Массаровська, Прокоповіча;

Аустеріа /15/

1777

Кам'яниця Дзядкєвічовська /11/

1802

Кам'яниця Массаровська /6/

1777

- окремо на східній стороні від Ратуші знаходилися Будинок варти та кам'яниці Біля Ваги та Під Вагою;

Серед інших у архівних документах також згадуються такі середринкові кам'яниці як: Капличка, Якуба Лауришевіча, Матіашевічовська, Сужиковська, Зярковська – Тарнавскєґо , Доброцькэґо, Кам’яниця Рурмістра та інші.

Середринкові кам’яниці було розібрано у 1826 році, після того як завалилась стара вежа Ратуші. Тепер на їх місці розташовується чотирьохповерхова будівля міської ради.