Різниця між розумними людьми та егоїстами

Важливо в житті знати, із якою людиною ти спілкуєшся. Часто ми не розрізняємо людей та спілкуємося однаково відкрито або закрито із більшістю знайомих. Але буває так, що ми спілкувались із людиною та вважали її доброю, а потім виявилося навпаки; часто нас обманюють або розчаровують власною поведінкою. Чому із нами таке трапляється? Бо ми не вміємо розрізняти людей і ставитись до них відповідно до їхньої поведінки.

Внутрішній намір

Я поділив людей на егоїстів та розумних. Але багато хто із вас заперечить такий поділ, бо вважає, що правильно було б розділяти людей на егоїстів та альтруїстів або щось схоже на це. Але часто буває, що людина своїм альтруїзмом приховує від інших свій егоїзм. Що це означає? Що людина робить добро людям не для їх блага,  а заради задоволення власного самолюбства, гордості або чогось схожого.

Мій поділ на егоїстів на розумних людей ніяк не стосується того, що люди роблять, а вказує на внутрішнє ставлення людини до навколишнього світу. Наші вчинки мають дуже малу вагу в порівнянні із нашими намірами. Саме наміри в набагато більшій мірі за вчинки впливають на наше життя. Кожен наший вчинок має певне «забарвлення», яке створене нашими думками і, незалежно від наших дій, люди найчастіше сприймають нас саме через це «забарвлення», але ми цього, на жаль, часто не помічаємо.

Щоб зрозуміти це краще, наведу приклад. Батько б’є «по задниці» свого сина, але в першому випадку один батько робить це з любов’ю для того, щоб його син зрозумів хоча б якось свою помилку та хоче, щоб з нього виріс справжній, зрілий чоловік; а інший батько це робить заради задоволення або через ненависть до цього «шмаркача». Різниця відчутна — одна дія та різні забарвлення і наслідки вчинку.

Повага та хтивість

Так ось, егоїсти та розумні люди відрізняються за внутрішнім наміром. Егоїсти хочуть насолоджуватися для себе, їхні вчинки просякнуті бажанням використати заради власного задоволення все і всіх. Головна їхня риса — хтивість (бажання використовувати інших). Розумні люди намагаються жити правдою, хочуть вміти розуміти інших, бути чесними, бо знають, що саме таким шляхом можна побудувати щасливе життя, коли ти зайвий раз не турбуєш навколишніх. Їхня головна риса — повага (небажання використовувати інших, бажання жити в злагоді).

Хтось скаже, що саме егоїсти виживають в цьому світі… Але це тільки тому, що вони розглядають своє життя поверхнево. Якщо подивитися глибше, добре все обдумати, то часто все виявляється зовсім протилежним. Уявіть, що всі люди, не рахуючись із іншими, поводять себе егоїстично, хочуть використовувати інших. Чи буде між такими людьми рівновага, щастя, добробут? Часто в такому становищі виживає найсильніший, але, щоб надалі втримувати своє положення, йому потрібно все більше напружуватись та це сильніше боротись, а це, звичайно, виснажує та, якщо людина не витримує, ламає її. Хтось скаже, що для щасливого життя треба, щоб всі були розумними, а коли один я такий, то це нічого не змінює на краще. Але насправді це змінює наше особисте життя, бо його якість відповідає якості нашого внутрішнього світу. Розумна людина не буде глибоко спілкуватися із егоїстами, їй біля них буде неприємно, незручно. Переважно розумні люди спілкуються із собі подібними, розумними людьми. Вони мають власне товариство, де кожен поважає та підтримує.

До розумних людей важко ставитись без поваги, бо вони себе поводять гідно; до егоїстів часто ставляться вороже, бо вони постійно від когось чогось вимагають, постійно скаржаться, когось принижують, люблять сперечатись, щоб довести свою «правоту».

Взаємовиключення

Але яка ж тоді залежність між розумом та егоїзмом? Невже вони одне одному протиставляються? Так, це відбувається тому, що наша психіка змінюється залежно від наших намірів та бажань.

Егоїсти хочуть насолоджуватись, тому в них дуже загострені, розбурхані та «розхитані» почуття. Коли людина багато насолоджується, то її емоції стають поступово дуже сильними та некерованими. Під впливом емоцій людина не здатна тверезо мислити, тому чим сильніші емоції, тим менш розумна людина. До того ж, емоції та почуття мають властивість накопичуватись у нашій психіці, тому людину із часом починає перекидати із суму в радість, із радості в гнів, вона стає рабом своїх переживань, які їй починають диктувати різні погляди, що задовольняють егоїстичні примхи, але насправді руйнують людині життя, бо часто нерозумні та шкодять іншим. Такі перепади ще можна назвати двоїстістю.

Розумні люди намагаються поважати інших, розуміти інших, а для цього насамперед треба стати терплячою людиною, яка вміє відмовитись від егоїстичних бажань заради загального добробуту. Вони зацікавлені в керуванні своїми почуттями та переживаннями, бо ставлять за мету стати сильною, поміркованою людиною, яка керується моральними принципами взаємозлагоди, а не бажаннями та примхами. Такі люди дуже спокійні, врівноважені та ніколи не сприймають якісь труднощі в діяльності чи в стосунках емоційно. Якщо трапляється якась халепа, вони намагаються спокійно та розумно вирішити її, тоді як егоїсти вибухають емоціями, починають хвилюватися, дратуватися та звинувачувати інших, бо їх не цікавить правда, а лише власна вигода у будь-якому випадку. Навіть якщо розумну людину образити, вона не перестане ставитись до образника справедливо, тоді як егоїсти швидко ображаються, запам’ятовують образу, а згодом намагаються помститися. Розумні люди не зловживають своїми обов’язками, тоді як егоїсти завжди ними жертвують заради власної вигоди, а потім відбріхуються, шукають виправдання. Розумні люди щирі, так як насправді дбають про оточуючих. Егоїсти поводять себе лицемірно, так як хочуть використовувати інших, але не бажають при цьому показувати власну хтивість, тому показово вчиняють нібито заради загального добробуту.

Стосунки

Розумні люди в стосунках намагаються знайти злагоду та рівновагу. Вони взаємно та добровільно поступаються перед іншими, іноді навіть без сильної потреби іншого, так як хочуть йому добра та готові жертвувати. Такі люди відчувають взаємну вдячність, підтримку, опору одне в одному. Такі стосунки будуються на довірі.

Егоїсти завжди намагаються перетиснути іншого, пригнітити. Якщо, наприклад, до егоїста ставитися добре, то він не буде відчувати вдячність, а прийме це як належне, а в майбутньому буде  вимагати поваги до себе постійно, незалежно від гідності власної поведінки та ставлення. Егоїсти намагаються щось випросити в іншого, а коли їм не дають бажаного, то вони, відчуваючи повне право на егоїстичне використання іншого, починають гніватися або ображатися. Згодом це переростає у ворожнечу та «війну інтересів».

Уявлення

Розумні люди мають уявлення про життя, які спрямовані на загальний добробут та будуються на моральних цінностях. Коли хтось намагається заперечити їхні уявлення, то вони спокійно та уважно вислуховують, так як їм важлива Правда в житті, вони готові виправлятися і знають, що далеко не досконалі.

Егоїсти в щось вірять часто тільки для того, щоб за допомогою них задовольняти свої егоїстичні потреби, гордість, самолюбство. Коли таким людям хтось заперечує, то вони відразу сильно ображаються та часто починають ображати інших. Їх не цікавить правда, бо їхні уявлення їм слугують заради самоствердження та самозадоволення, тому хто-небудь, хто заперечує їхні уявлення, є їхнім ворогом та найнижчою та наймерзеннішою істотою для них.

Отже, якщо ви хочете спілкуватися із людьми, які вас не розчарують, то подивіться, наскільки вони розумні, наскільки вони можуть спокійно вирішувати труднощі та прощати образи. Саме це є показником надійності людини. А ще краще — спостерігайте за собою, знаходьте у собі недоліки, виправляйте їх та ставайте все розумнішою і, відповідно, щасливішою людиною.