Профіль

ivanivna

ivanivna

Україна, Івано-Франківськ

Рейтинг в розділі:

Печера Баламутівська

Печера Баламутівська — карстово-спелеологічна печера.

Печера розташована на північно-східній околиці села Баламутівка (Заставнівський район, Чернівецька область).

Загальна довжина порожнини складає 263 метри, площа – 457 м кв, об’єм -1272 м куб.

Висота розміщення печери 200 метрів над рівнем моря, та 70 метрів вище рівня Дністра.

Вхід у Баламутівську печеру розташований у верхній частині правого схилу долини Дністра. Вхід до печери – великий грот висотою 7 метрів, ширина - 20 метрів, довжина - 15 метрів. Дно грота вкрите гіпсовими брилами. Детальніше тут 

Петриківський розпис



До нематеріальної частини спадщини ЮНЕСКО в Україні внесли так званий Петриківський розпис. Про його колорит та стилістику чув певно кожен українець. Петриківським  розписом прикрашають різний  дерев’яний посуд, скриньки для коштовностей,  фарфорові вироби, дитячі  іграшки чи сучасний одяг. Витвори майстрів декоративного  мистецтва вражають своєю автентичністю та неповторним виконанням. ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ

Про Коломию


В даний час найстаріша споруда в Коломиї, це дерев'яна церква Благовіщення з XVI століття. Колись, давно, стояв там український монастир, тепер від нього не залишилося ні сліду, хіба спогади і те, що саму церкву називають іноді "монастирською". Неясно, коли її будували, але збереглися в ній метрикальні документи з 1730 року.  Де тальніше тут

Слобожанська писанка


В кінці XIX ст. вчені зіткнулися лише з залишками писанкарства, яке безумовно існувало на Слобожанщині з дуже давніх часів. Це був час відродження українства, коли видатні вчені, письменники, композитори зрозуміли, що треба збирати та зберігати пам'ятки матеріальної та духовної культури свого народу.  Писанки колекціонували і самі вміли їх писати майже всі вчені-народознавці, етнографи, фольклористи, літератори, художники: Дмитро Багалій, Гнат Хоткевич, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, Ілля Рєпін.  Детальніше тут

Історія створення писанки


"Се бо Дажбо створив нам овейце, що є світ-зоря, яка нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу, аби тая удержана була..." (Книга Велеса)
 
Ще з незапам’ятних часів у міфопоетичних традиціях багатьох світових культур яйце було найдавнішим символом життя. Саме його вважали прообразом світового, космічного овейця, з якого зродився Всесвіт. Одна половина овейця стає небом, інша – землею, а жовток – сонцем. Звідси його обожнювання та надзвичайне звеличування у наших Предків. Детальніше тут

Оборонне підземне містечко (Коростень)


Оборонне підземне містечко розташоване в міському парку. Побудував його знаменитий генерал Карбишев в 1937 році. Тут невеликий гарнізон майже місяць тримав оборону проти німців під час Другої світової війни. Старожили розповідають, що увійти до підземелля фашисти змогли тільки після того, як застосували якісь гази. Це було порушенням діючих на той час правил ведення війни, тому що тоді між Москвою і Берліном діяла досягнута за посередництва Швейцарського Червоного Хреста джентельменський домовленість про те, що фашисти не застосовують гази, а радянські війська не використовують горючих речовин типу напалму в реактивних мінах Катюш. Детальніше тут

Великдень з прадавніх часів


Великдень тому й називається Великим днем, що в цей, найбільший у році, день, воскресає бог життя —Даждьбог-Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, перемозі весни-літа над зимою, добра над злом, народженню любові, доброти, надії та радості життя.
Як колись, у предковічні часи, сонце народилося з золотого яйця, так і орій народився тоді у сонці і до нині живе, і дихає у ньому, і щовесни воскресає сонцем. Разом із золотим яйцем та з воскресінням сонця світ отримав тоді в дар від небесного Володаря-Творця найвищу творчу силу неба — весь земний рай, сповнений багатства і щастя. Та в підніжжі гори сонця — Хориву, у корінні Дерева-раю заховалосьтоді від Бога людське зло, лютий змій, який постійно підточує Дерево життя і мстить людям за зле господарювання на землі вселенським болем і кривдою. А тому Великий день — то велике свято сонця,коли Господь відчиняє небо і через Небесні ворота по чарівному вербовому мосту приносить у людськідуші святий очисний вогонь. Детальніше тут

Маєток Енгельгардтів

Василь Васильович Енгельгардт (1755-12.05.1828) одержав у спадок у 1791 році від свого рідного дядька ясновельможного князя Потьомкіна безмежні володіння на півдні України, що були награбовані після розгрому Запорізької Січі. Керувати награбованим на відстані було важко і тому біля виходу у відставку генерал-аншеф (найвищий генеральський чин) і сенатор не пізніше 1792 року поселяється поближче до тих маєтностей на півдні України. Ще до цього було збудовано маєтки в с. Будище та маєток управителя в с. Вільшана, Звенигородського повіту, Київської губернії. Детальніше тут


Мис Айя


Айя (Свята гора, греч.) - Мис, який обмежує із заходу Південний берег Криму, з його особливими, близькими до Середземномор'я, рисами природи. Тут раптово починаються інший клімат, інші рослини. Тут сучасній людині стає зрозумілим, як можна поклонятися каменям і деревам, сюди спрямовуються художники і фотографи, контактери, екстрасенси і просто любителі пожити голяком. Скелі мису Айя круто обриваються до моря, місцями утворюючи грандіозні обвали - неприступні кам'яні хаоси. Детальніше тут

Монастирський острів


Монастирський острів - одне із найромантичніших і найпривабливіших місць відпочинку городян розташований на острові у місті Дніпропетровську.
Територіально острів є частиною Центрального парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка.
Сам монастир припинив своє існування в 1240 р., під час Західного походу Батия - в цей час припиняють своє існування давньоруські поселення.  Детальніше тут