«Хід парад файних порад або Як готуватись до іспиту» Зима.. Мабуть, чи не найкраща пора в житті студента. Час коли навколо романтично кружляють сніжинки, відкриваються ковзанки, а в повітрі витає мандариновий запах свята. Ця передсвяткова атмосфера дарує хороший настрій та бажання усміхатись. Хочеться вдягнути тепленькі рукавички, запастись хорошим настроєм і дременути на морозну вулицю, щоб разом з друзями загадати дитинство: зліпити сніговита, пограти в сніжки чи просто...

Читати далі...

Якось не вистачало слів, а от зараз, мабуть через край...Боляче, сумно, важко, і -головне - все НЕ ТЕ...Помітила останнім часом дивну закономірність в моєму житті - близькі мені люди відвертаються від мене якраз тоді, коли я тільки-тільки встигаю їх полюбити...І не важливо коли, не важливо як це стається, не важливо хто саме...Важливо лише одне - ЧОМУ?....Питання залишаються без відповідей, звісно ж...Питання нерозгадані...Жаль... Якось порожньо, втрачається суть...

Читати далі...

Ранок...Конвертик...Повідомлення від... Вечір..Конвертик...А чи варто так жити? Живу від зустрічі до зустрічі. Мріями...Почуттями...Смс-ками...Нескінченними беззмістовними розмовами..Фразами про нас..Просто чеканням...Шуканням...Зрештою, живу лише ним...Цим коханням..Невже кохання без змісту, кохання без жодних надій, кохання без нічого може так довго тривати...Що допомагає йому жити далі? Що дає сили йти вперед? Що, врешті, переконує, в правильності цього нецмовірного безглуздя...Ну ЩО?...

Читати далі...

Мабуть, легко зліпити щастя... Декілька теплих слів від близьких людей, одна ( максимум дві) здійснених мрії, ковток чистого повітря, усмішка від випадкового перехожого, поцілунок коханої людини...І...Готово! Щастя є! Ось воно! Здавалося б тут, поруч, зовсім близько, і залишається тільки крок, малесенький, один – єдиний, щоб нарешті відчути його солодкий присмак, щоб вдихнути його блаженний аромат, щоб, врешті, взяти його за руку...Але найчастіше саме тоді, коли залишається найкоротша...

Читати далі...

Чи часто ви розчаровуэтесь в людях? Я особисто, майже щодня! Чому всі навколо такі підлі, такі непередбачувано зрадливі, такі самозакохані, егоїстичні, меркантильні? Задаю собі ось це запитання майже щодня..І ніяк не можу знайти відповіді на нього...Можливо, умови, в яких ми живемо, заставляють нас ось так поводитись...Можливо це лише інстинкт самозахисту, самозбереження, котрий взяв верх над моральними якостями, а може щось зовсім інше спричинило таку деградацію наших "Я", не знаю...

Читати далі...

Яка ж велика сила спогадів...І звички..Звикаєш до чогось, а потім, як то кажуть і триматибіля себе не хочеться, і викинути жаль.. Як мої старі обшарпані м"які іграшки, ніяк не можу від них відмовитись і хоча б винести їх зі своєї кімнати, бо вони мають такий вигляд, ніби Другу Світову бачили на власні очі, та ще й відчували на собі. Звісно, не всі, є лише дві такі іграшки, але чомусь саме вони особливо цінні. У них - мої спогади з дитинства. І це головне. Можливо тому, що я чомусь думаю...

Читати далі...

Вітаю прекрасну людинку зі святом!!!!!! Дякі що ти є!! І що ти такий хороший!!!! Будь щасливим.....І не бійся мріяти, бо мрії збуваються.....Перевірено на собі;) [Приєднана картинка]

Немає нічого гіршого від байдужості. А знаєш, чому? Бо після неї настає порожнеча...Просто немає продовження, немає ЗАВТРА, немає ДАЛІ, зрештою, немає СКОРО...Байдужість завжди переростає у НІЩО...В таке невимовно болюче і велике, що немає жодного слова на світі, жодного поняття, щоб описати той біль, той смуток і небажання жити, яке оте НІЩО породжує...У байдужості немає причин, їх просто недоцільно шукати, їх просто не варто пояснювати чи намагатись зрозуміти, бо вони не мають ваги..Як і все, ...

Читати далі...

Ненавиджу чекати..... Ось так тупо нувати світом певний час, знаючи, що скоро ( через кілька годин, днів, тижнів і т.д.) має статись ЩОСЬ таке бажане...І нарешті,воно стається...Відбувається подія чи зустріч, або просто ( банально так!), у кінотеатрі нарешті йде САМЕ ТОЙ фільм...Очікування - воно таке приємне, ніжне, солодке, мабуть, навіть приносить у життя якусь різноманітність, нові думки,нові прагнення, мрії...Воно допомагає стати кращим, розвинути в собі силу волі і саму ж ВОЛЮ...

Читати далі...

Коли одна моя подруга сказала, що не має шансів у одного хлопчика, який їй шалено подобається, я зробила все можливе, щоб направити її на боротьбу за нього! а вона не вірила, що між ними щось може бути, не вірила у власне щастя. Якось я сказала їй " Якщо на склянку води кричати 80 років, її можна закип"ятити" ( це правда, до речі), я переконувала її, що головне - віра у перемогу і терпіння...Вірила...І перемогла...Знаєте, добре, що вона не доктор Лайтмен з серіалу &quot...

Читати далі...