Як далеко ті часи, дитинство…скільки років минуло, а я все оглядаюсь назад, ніби це було ще вчора…мої друзі, з сльозами згадую вас…як хочеться все повернути, і поринути в ті часи, збиті лікті, коліна, потріпані старенькі кеди , моя стара собака, з якою всі щасливі спогади , наш 27 квартал, футбольне поле, де були перші поразки і перші перемоги, і тей старий гараж, на якому зустрічали заходи сонця, на якому жив вітер…тай небо вже не таке, як тоді в дитинстві, і мама...
Читати далі...