...осінній вечір, вже починало смеркати, дощ бив по лобовому склі
машини стікаючи кривими лініями вниз...двоє їхали по пустій трассі, не
було ні людей, ні машин, лише чорна смужка лісу простягалася
вздовш...вона усміхнулась йому, і десь в душі їй стало тепліше, що він
поряд з нею...знову подивилася йому в очі, а потім знову на
дорогу...далі нічого не пам'ятала, крім машини, яка їхала прямо на
зустрічну...біла стеля, все таке мутне, якісь невиразні звуки, постаті,
люди в білому...лікарня.....
Читати далі...