Дікіє врімєна...

Вранці з дому виходиш… Так… Телефон взяв. Зарядку для телефона взяв. Зарядку для зарядки телефона – взяв… Ай-пад… Є.. Цигарка - є. А зарядка для цигарки… Десь ділася. Комп’ютер. І зарядку. Одна для телефона, інша – для айпада і айфона… А це шо? А,… адаптер… Так… Вроді всьо… Бля! Ще ж ай-под для спортзала. Бо як же без музики? Де він, кстаті… Хрен його зна… Та й хрен з ним… Пішов…
Мій батько шукав тільки програму од телевізора… Тоже трохи злився, як не находив.. А дід тільки гусей шукав. Бувало, шо не приходили увечері з річки, - загулювалися… То він їх тоді додому гнав лозиною: Ах ви падлюки!... А вони бігли і ляпотіли по вечірній, уже "заросілій" пилюці красівими грязними червоними лапами... На бігу оглядалися і питались на діда шипіть... А дід робитав імітацію удара ногою і гуси бігли далі... Дікіє врімєна тоді були. Середньовічна темінь…

Чепинога