Дуже цікава книга "Антологія християнства"

Лекції на тему: Справжнє християнство або Про що пише біблія, Київ 1998.

Присвячую всім тим хрещеним українцям, які не читали біблії.
Автор

Ця праця присвячена проблемі ідейно-тематичного змісту Біблії. Сутність
Біблії приховано за багатослівними, але малозмістовними масивами тексту. На-
уковий аналіз змісту Біблії дозволяє виразно показати головні ідеї, які лежать в
її основі. Подані в цій праці ідеї не є новітніми відкриттями. Про них писали ан-
тичні критики християнства — римський імператор Юстиніан Відступник (“Про-
ти Християн”), філософи Цельс (“Правдиве слово”), Порфирій (“Проти христи-
ян”) та багато інших. Однак ці твори з якихось дивних причин, як в радянські
часи, так і зараз, є недоступними для широкого загалу. Цією працею ми продов-
жуємо критику християнства, розпочату видатними вільнодумцями: українцями
Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Іваном Франком та Василем Стусом.
© Всі права належать автору.

План

І. Призначення Ісуса
1. До кого прийшов Ісус?
2. Ісус і “язичники”.
3. Нерозв’язане запитання.
4. Мета Ісуса.
ІІ. Закон Мойсея
1. Десять заповідей.
2. Обіцяний Край або Чи можна вбивати?
3. Злочинна Пасха або “Бог”-дітовбивця.
ІІІ. Пророки і псалтир про месію
1. Пророки.
2. Псалтир.
IV. Єретичне вчення Савла
1. Хто такий Савл?
2. Нововведення Савла.
3. “Правда” божа.
4. “Закон віри”.
5. Християнська класифікація людей.
V. Підвалини справжнього християнства
1. Хто такий Ягве (Єгова)?
2. Хто такий Ісус?
3. Сутність християнства.
Висновки

І. Призначення Ісуса
Центром усього християнського вчення є постать єврея Ісуса (“Христа”).
Його прихід призвів до перебудови старозавітної релігії євреїв на нову нібито
“інтернаціональну” християнську релігію. Щоб правильно зрозуміти християнс-
тво, слід насамперед правильно зрозуміти особу єврея Ісуса, а саме дати відпо-
відь на такі запитання:
· До кого Ісус прийшов?
· Що хотів зробити Ісус на землі?

1. До кого прийшов Ісус?

Ісус в Євангеліях сам говорить про те, до кого він прийшов. Дамо слово Ісусу.
“Я посланий лише до гинучих овечок дому Ізраїлевого” (Матвій, 15, 24).
Сказано ясно і однозначно: Ісус прийшов виключно до євреїв, про що і посвід-
чив особисто своїм власним словом.
Таке ж особисте свідчення Ісуса знаходимо в таких словах.
“І закликав він дванадця-тьох своїх учнів ... і їм наказав, промовляючи:
“На путь до язичників не ходіть, і до сама-ритянського міста не
входьте, але ідіть швидше до овечок ги-нучих дому Ізраїлевого”(Мат-вій,
10, 1-6). І далі Ісус застері-гає: “... Стережіться ж людей,
бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.”
Очевидно, що йдеться саме про євреїв, бо у язичників синагог не має.
Відповідаючи на запитання Петра, Ісус говорить: “По-правді кажу вам, що
коли при відновленні світу син людський сяде на престолі слави своєї, тоді ся-
дете й ви, що за мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять
племен Ізраїлевих...” (Матвій, 19, 27-29). Як свідчать послання апостола Павла,
язичники суду не підлягають — вони погинуть всі підряд без будь-якого суду, ко-
ли прийде месія: “Котрі бо згрішили без Закону, ті без Закону і загинуть, а кот-
рі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом” (Павло до Римлян, 2, 12).
Ісус і не збирається ні сам, ні через учнів судити під час другого пришестя
будь-кого, крім “племен Ізраїлевих” — євреїв. “Язичники” просто будуть пони-
щені єврейським “богом” без суду.
Таким чином, Ісус не лише спрямовує свої зусилля на допомогу євреям, він

прямо забороняє учням йти до неєвреїв. Отже, ми є свідками звичайнісінького
єврейського націоналізму — сіонізму.
2. Ісус і язичники
Якщо Ісус прийшов лише до євреїв, то яким було його ставлення до “язич-
ників”, тобто неєвреїв? Читаємо Євангелія. “І ось жінка одна хананеянка ... за-
голосила до нього й сказала: “Змилуйся надо мною, господи, сину Давидів, — де-
мон тяжко дочку мою мучить!” Юдаїзм і християнство об’єднуються богослов’ям.
Клод Тремонтан (Les problemes de l’athisme, Seuil, 1972)

А він їй не казав ані слова. Тоді учні його, підійшовши, благали його та ка-
зали: “Відпусти її, бо кричить услід за нами!”
А він відповів і сказав: “Я посланий лише до овечок гинучих дому Ізраїле-
вого”... А вона, підійшовши, уклонилася йому та й сказала: “Господи, допомо-
жи мені!” А він відповів і сказав: “Не годиться взяти хліб у дітей і кинути соба-
кам”... Вона ж сказала: “Так, господи! Але ж і собаки їдять ті кришки, що пада-
ють зі столу їх панів”. Тоді відповів і сказав їй Ісус: “О, жінко, твоя віра вели-
ка, — нехай буде тобі, як ти хочеш”!” (Матвій, 15, 22-28).
Цей же епізод в дещо іншому викладі знаходимо і в Євангелії від Марка
(Марка 7, 25-29): “... жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, ... прийшла та
й припала до ніг йому. А ця жінка грекиня була родом... Вона стала благати йо-
го, щоб із дочки її демона вигнав. А він їй сказав: “Дай, щоб перше наїлися ді-
ти — не годиться забрати хліб у дітей і кинути собакам!” А вона йому у відповідь
каже: “Так, Господи! Але навіть собаки їдять під столом кришки від дітей”... І він
їй сказав: “За слово оце йди собі — демон вийшов із твоєї дочки!”.
Отже, євреї (овечки дому Ізраїлевого) для єврея Ісуса — діти, а неєвреї — со-
баки. Дуже виразне порівняння! Неєврейці, яка з горя за дочку визнала себе со-
бакою, що підбирає крихти з єврейського столу, надав допомогу. А до того бай-
дуже сприймав приниження нещасної жінки, відмовлявся їй допомогти. Добрий
моральний ідеал для “милосердних” християн. Дуже цікава ілюстрація “загаль-
нолюдської” християнської моралі.
Не лишається ніяких сумнівів, що Ісус прийшов виключно до євреїв і ні до
кого більше. “Син божий” не може не знати, до кого він прийшов. Ті, хто ствер-
джує, що Ісус прийшов до всіх людей, мають його за брехуна або блазня, бо ли-
ше брехун, знаючи, що він прийшов до всіх людей, може прилюдно заявляти,
що він “прийшов лише до гинучих овечок дому Ізраїлевого”.

3. Нерозв’язане запитання
Євангелія, однозначно стверджуючи, що єврей Ісус прийшов виключно до
євреїв, містить також незрозумілі твердження, які викликають запитання. Відпо-
відей на ці запитання в Євангеліях не знаходимо. Наведемо ці незрозумілі на
перший погляд вислови.
З’явившись після смерті та “воскресіння” своїм учням, єврей Ісус говорить:
“Ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх во ім’я Отця...” (Матвій, 28, 19) або “Ідіть
по всьому світу та всьому живому Євангеліє проповідуйте!” (Марко, 16, 15).
Таким чином, Ісус прийшов лише до євреїв, а учнів своїх посилає пропові-
дувати до “всіх народів”. ЧОМУ?
На це просте запитання не знаходимо простої відповіді. Майстри обману ві-
ками шліфували Біблію, щоб зробити відповідь на це запитання недоступною,
засипати її сміттям пустопорожніх за змістом багатосторінкових текстів, облуд-
ним хитромудрим філософствуванням.
Однак відповідь знайти можна, і вона є в цій праці. Щоб отримати відповідь
на поставлене запитання, з’ясуємо мету, з якою Ісус почав свою діяльність на
землі Ізраїля.

4. Мета Ісуса
Відповідь на це запитання отримуємо з уст самого Ісуса. Читаємо Євангелія.
“Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи пророків прийшов. — Я не руйнува-
ти прийшов, але виконати. По правді ж кажу вам: доки небо й земля не минеть-
ся, аж поки не збудеться все” (Матвій 5, 17-18).
Вже після “воскресіння”, з’явившись учням, Ісус говорить їм: “Потрібно,
щоб виконалось усе, що про мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псал-
мах написане” (Лука, 24, 44).
Таким чином, єврей Ісус прийшов до Ізраїля, щоб виконати Закон і Проро-
ків та все, що про нього в Псалмах проголошено. Отже, наш пошук відповіді на,
здавалося б, невелике протиріччя Євангелій ускладнюється.
Доведеться розібратися в цілях Закону і Пророків та в тому, що провіщає
Псалтир про Ісуса.

Продовження II. Закон Мойсея-->>

knutom

Дуже цікава книга "Антологія християнства"

Останні статті

Коментарі