Християнська етика

· перетворив палицю єврея Аарона на змія, який пожер інших перетворених зміїв (Вихід, 7, 8-12); · перетворив води річки Нілу на кров, через що здохла вся риба, а люди му- чилися, бо не було що пити; · напустив на землю жаб, а потім понищив їх, і вся земля засмерділася; · напустив воші на всіх людей і тварин в Єгипті; · напустив гнійні язви на всіх єгиптян; · навів град та напустив сарану на єгипетські поля; · заслонив сонце і напустив темряву на Єгипет; · знищив десятки тисяч невинних єгипетських дітей в день людоїдського “свята” Пасхи; · проклинає, вбиває, лютує, карає чи не в кожній главі Біблії. Єдине, чого не помічаємо за цим “богом”, якого євреї звуть ім’ям Ягве — любові та доброти. Коли Ягве “приходив” до Мойсея, то ознаки його аж ніяк не асоціюються з любов’ю і добром. Читаймо Біблію. Ягве приходить на гору Синай. “І сталося третього дня, коли ранок настав, — і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І ЗАТРЕМТІВ УВЕСЬ НАРОД, ЩО БУВ У ТАБОРІ... А гора Синай — уся вона димувала через те, що господь до Мойсея: “Зійди, остережи народ, щоб не рвав- ся до господа, щоб побачити, бо багато з нього загине...” (Вихід, 19, 16-22). У цьому епізоді Ягве схожий більше на Змія Горинича, якого в легендах убиває слов’янин-богатир, ніж на “бога”. На завершення прочитаймо про те, як Ягве суп- роводжував євреїв у пустелі: “... над скінією (наметом, де знаходився вівтар Ягве —О.В.) вдень була хмара господня, а вночі був вогонь у ній...” (Вихід, 40, 38). Вдень Ягве з’являвся, як темна хмара, а вночі — як полум’я. Обидва цих з’яв- лення мало схожі на те Духовне Світло, золоте і сонцесяйне, яке вважали проя- вом Бога арійці та слов’яни, наші величні предки. Таким чином, Ягве постає на сторінках Біблії то як якась демонічна потво- ра, яка приходить вночі живитися кров’ю убитих тварин, то як Змій Горинич, з якого пашить полум’я та дим, то як творець недоступних для людини злочинів, включаючи масове дітовбивство. Найхарактерніший стан Ягве — це лють на во- рогів євреїв та на самих євреїв, коли вони недостатньо послідовно домагаються світового панування. Отже, Ягве — НІЯКИЙ НЕ БОГ, А ЗВИЧАЙНІСІНЬКИЙ КРИВАВИЙ ДЕМОН, ЯКИЙ “ШТОВХАЄ” “БОГООБРАНИХ” НА ЗЛОЧИНИ ТА ПОДАЄ НЕПЕРЕВЕРШЕНІ ЗРАЗКИ ЗЛОДІЯНЬ. 2. Хто такий Ісус? Єврей Ісус — посланець кривавого демона Ягве. Чи це так? Чому ж посла- нець демона-дітовбивці говорить про любов? Чи наповнене серце самого Ісуса любов’ю? Відповіді знаходимо в Біблії. Читаємо Євангелія: “Хто не зі мною, той про- ти мене” (Матвій, 12, 30). “Не думайте, що я прийшов, щоб мир на землю при- нести, — я не мир принести прийшов, але — меч” (Матвій, 10, 34). “Тоді скаже (Ісус під час другого пришестя — О.В.) і тим, які зліва: “відійдіть від мене, прокляті, у полум’я вічне, приготоване для диявола і служителів його; був голодний я, і ви не нагодували мене; хотів пити я, і ви не напоїли мене; був мандрівником, і ви не прийняли мене; був роздягнений, і ви не вдягли мене; був хворий і в темниці, і не відвідали ви мене”. Тоді й вони скажуть йому: “Господи, коли ми... не послужили тобі?” Тоді скаже він їм у відповідь: “По-правді кажу вам: якщо не зробили ви цьому одному з менших моїх, то не зробили мені”. І підуть вони на муку вічну...” (Матвій, 25, 41-46). Отже, всі люди повинні бути запопадливими не лише з самим Ісусом, але й з кожним християнином, бути їм прислужниками та вгадувати їхні потреби, інакше — смерть. Агресія єврея Ісуса іноді набуває дивних форм. Одного разу жертвою його безпричинної агресії стало невинне дерево.

“І побачив (Ісус — О.В.) біля дороги одну смоківницю, підійшов до неї, і не знайшовши на ній нічого, крім одного листя, сказав їй: нехай не буде від тебе плоду навіки. І смоківниця одразу ж засохла” (Матвій, 21, 19). Складається враження, що серце єврея Ісуса наповнене ненавистю, і він не знає, куди її подіти, виливаючи на перший же об’єкт, який трапляється на до- розі. Так буває, що маленька нерозумна дитина, вдарившись об двері, починає їх сварити і лупцювати. Всі Євангелія наповнені прогнозами страшного суду до тих, хто не приймає Ісу- сової проповіді. Своєрідним підсумком Нового Заповіту є кинуте євреєм Савлом (“апостолом Павлом”) прокляття: “ХТО НЕ ЛЮБИТЬ ГОСПОДА ІСУСА ХРИС- ТА, ХАЙ БУДЕ ПРОКЛЯТИЙ” (Перше послання апостола Павла коринтян, 16, 22). Такою є “любов”, “терпимість” та “гуманізм” християнської моралі! А ось як описує майбутню появу єврея Ісуса на землі Іоанн Богослов у сво- єму Об’явленні. “Очі його — немов полум’я огняне, а на голові його — багато вінців. Він ім’я має написане, якого не знає ніхто, тільки він сам. І зодягнений він був у шати, залиті кров’ю. Ім’я його: слово боже. І воїни небесні слідували за ним ... З уст його виходить гострий меч, щоб ним вражати народи. Він пас- тиме їх жезлом залізним, і він буде топтати чавило вина лютості та гніву бога всевладного (кривавого демона Ягве — О.В.)! І він має на шатах і на стегнах своїх написане ім’я “Цар над царями і пан над панами” (Об’явлення, 19, 11-16). Ось таке перетворення сталося з ніжним і делікатним євреєм Ісусом! Зовсім як в житті: доки єврей залежить в чомусь від нас — хоч до рани його прикладай, але коли набрався він сили і отримав владу над вами — із задоволенням розчавить вас у своїй лютості! У цьому Ісус — найповніший єврей. Бог наших предків, Великий Бог Всесвіту, Сонцесяйний Датель Правди, Добра і Любові — це наш захист від не- нависті та люті демона Ягве та його посланця в залитих кров’ю шатах. 3. Сутність християнства Нарешті завершено наш розгляд християнського вчення. Зробімо короткий підсумок. Кривавий демон Ягве обрав собі схильний до аморального способу життя (згідно з біблією) народ євреїв як знаряддя свого злочинного задуму панування над світом. Він послав до євреїв про-років, які докладно показали євреям шлях до цієї мети. Коли євреї опинилися в глухому куті та довели до розвалу свою державу, Ягве послав до них месію Ісуса. Єврей Ісус повинен був або спромогтися стати царем Ізраїлю, або, якщо його місія провалиться, стати об’єктом ритуального жертвоприношення та взяти на себе гріхи єврейського народу. Ісус виявився неспроможним домогтися царства. Тоді з участю первос-вященика Ізраїла Кайяфи його ритуально умертвили, щоб він урятував єврейський народ від кари Ягве, взявши на себе гріхи своїх одноплемінників. Однак єврей Ісус знову зазнав поразки — після його жертвопринесення євреї відмовилися виконувати умови, за яких вони могли б перекласти на єврея Ісуса свої гріхи (для цього необхідна була віра в Ісуса та виконання обряду причастя). Тоді ситуацію порятував хитрий крутій єврей Савл (“апостол Павло”). Він, щоб духовна сила Ізраїлю не рухнула, лишившись без зв’язку зі своїм демоном, замість євреїв до обряду помилування через поїдання тіла єврея Ісуса долучив “язичників”. Він в Законі Мойсея знайшов один пункт, який стосувався “язич- ників” — вони повинні бути рабами євреїв. Єврей Савл заявив, що це і є закон для “язичників”. Тих з них, хто покірно погодився бути рабом через віру в Ісу- са, який вів євреїв до світового панування, він проголосив “праведними”, духов- ними євреями, духовно обрізаними. Ці догми Савл ретельно замаскував багатос- торінковими пустопорожніми писаннями. Тепер християни-“язичники”, молячись до єврейського царя Ісуса, підтри- мують Духовний Ізраїль та відмолюють гріхи Ізраїлю. Євреї, гріхи яких за них відмолюють покірні “язичники”, процвітають. А єврейсько-християнські раби все більше потрапляють під єврейську владу, все глибше формують у себе раб- ську свідомість та деградують, як люди, здатні цінувати свободу. Ту свободу, яку мудро берегли наші святі предки в сонцесяйній вірі нашого народу. Висновки Наше коротке дослідження Біблії завершене, і на його основі можемо зробити такі висновки. 1. Біблія, демон Ягве, єврей Ісус, єврей Савл (апостол Павло) та християнство — це знаряддя обману українського народу та всіх європейців. 2. Ці знаряддя служать євреям і руйнують духовну силу та біологічні можли- вості європейських народів. 3. Ягве — “бог-отець” християн — це кривавий демон-дітовбивця, який уо- соблює лютість, мстивість та аморальність єврейства, що яскраво показано в са- мій Біблії. 4. Єврей Ісус (“Христос”) — посланець демона Ягве, покликаний зорганізу- вати євреїв на здобуття світового панування в нових історичних умовах. Він про- валив це завдання і був ритуально вбитий. 5. Єврей Савл (“апостол Павло”) — ідеологічний шахрай, який перекрутив євангельське вчення, майстерно приховавши його єврейський шовінізм за пус- топорожньою балаканиною своїх послань. 6. Християнство — різновид юдаїзму, в якому головним напрямком є форму- вання з “язичників” єврейських рабів. 7. Християнська церква — соціальний інститут, який на практиці здійснює духовне поневолення “язичників”, руйнуючи український народ та інші євро- пейські народи. 8. Час духовного пробудження українців настав. 9. Виголошене майже тисячу років тому прокляття волхвів над християнс- твом на нашій рідній Українській землі набирає силу. 10. Загибель чекає на духовних зрадників. Про це пише в своїх останніх вір- шах Великий Пророк України Тарас Шевченко. 11. Україну буде порятовано руками її вірних дітей. 12. Славимо Святу Україну — найвищу земну Святиню Українського Народу! Сама наша епоха є глибоко юдохристиянською, незважаючи на те, що церкви й синагоги пустіють; вона є юдохристиянською тим, як вона сприймає історію, і ти# ми суттєвими цінностями, на які вона спирається. Ален де Бенуа (Франція) http://paganism.narod.ru/bibliya/oleh_vovk.html Атор: Олег Вовк