— Кохана, чому в нашій шафі досі лежать речі твого колишнього?
— Ти что! Ето же історія!
— Може нарешті викинеш їх?
— Тєбє ліш би всьо разрушать! Как будто другіх проблєм нєту!
— Я вважаю, це не зовсім нормально.
— А что, єслі я іх викіну, ми лучше жить начньом?
— В якомусь сенсі так. Щонайменше це зміцнить наші стосунки.
— Зачєм ти раздєляєш нашу сєм’ю! Надо про економіку сєм’ї думать, а то, про что ти говоріш — не на часі.
— Чому у нас на стінах висять фотографії його дітей?
— Госссспаді! А дєті-то тут прі чом!? В чьом дєті віновати?!
— Портрет його діда в спальні...
— А дєд єго очєнь хороший чєловєк бил!
—Твій колишній — аб’юзер, псих і маніяк, який віджав у нас пів будинку, вбив наших дітей і хоче забрати собі ще більше!..
— Я же с етім нє спорю і катєгорічєскі осуждаю. Но нєльзя же всєх под одну грєбьонку! І жена его вот, хоть і живьот с нім, но тоже осуждаєт і в целом — она за нас. С нім у нас всьо осталось в прошлом, я же тєбя люблю!
— А любиш, так повикидай шмотки свого колишнього йобаря з нашого дому.
— Вот всє ви как зазомбірованиє! Майданутиє! Кастрюлєголовиє! Мовнюкі! Із-за вас у нас і война!..
(завіса)
Коментарі
The Martian
127.03.26, 15:38
- Зато сейас во время воздушной тревоги можно и кастрюлю надеть, и даже каску, если есть на неё деньги.
- Так, кохана, здобули...
Дормідонт
227.03.26, 20:05
Цікаво,мікроінфаркти передаються через спадковість?
Anne
327.03.26, 20:54Відповідь на 2 від Дормідонт
так