[Приєднана картинка] Прошу, ты меня отпусти, За то, что любил, ты прости. Словно ветром вдаль унесло Всё, что было со мной до него. И не надо меня больше ждать, Не стоит о прошлом мечтать. Ведь я сердце не буду делить, Я двоих не сумею любить. Напрасно надежды давать, Не хочу я тебя обижать. Ты мне нежность свою дарил, Ну а он моё сердце пленил. Ты всё сам прочитал по глазам, Хотя верил ещё мечтам. Ты искал в них душевный взлёт, А нашёл лишь зелёный лёд...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Я люблю тебя,как любят солнце, Так,как любят море и цветы. Так,как любят сладостные грёзы, Как весенние цветущие сады. Я люблю тебя,как любят звёзды, Так,как любят искренность и ласку. Так,как любят радостные слёзы. Так люблю,как любят в детстве сказку. Нежный взгляд и милую улыбку В своём сердце я всегда храню. Ты забудь все прошлые ошибки, Просто знай,что я тебя люблю...

[Приєднана картинка] Лютують білі заметілі, Та в серці полум’я горить. Серця і погляди зустрілись, Нехай зупиниться ця мить. Не згадуєш про те, що було, Про те, що в серці ще болить, Що зветься спогадом минулим, Від чого голос мій тремтить. Не раз в житті я оступилась, Та все ж піднятися змогла. На власних помилках училась, Та віру в серці зберегла. Не нарікатиму на долю, За все заплачено сльозами. На все в житті є Божа воля, Та вибір завжди є за нами...

Читати далі...

Я у Ангела свого спитаю, Чому часто так в світі буває? Чому діти невинні вмирають? А стихії і війни життя забирають? Я у Ангела свого спитаю, Чому СНІД і чума процвітає? Хтось грошима на вітер жбурляє, Хтось від голоду й сліз потерпає. Я у Ангела свого спитаю, Чому радості в світі так мало? І яке нас майбутнє чекає? І чому всі байдужими стали? Я у Ангела свого спитаю, Чому ті, хто на діток чекає, І роками надію у серці плекає, Їх безглуздо і страшно...

Читати далі...

І знову бачу я тебе у своїх снах, І розумію, що нестримно я кохаю. Й не уві сні, а наяву, понад життя, Хоча про тебе небагато зовсім знаю. Твій погляд,наче струм,мене обпік, Пронизав всі клітинки мого тіла. У серце він без дозволу проник, І розігрів закрижанілі крила. Твій дотик-наче зоряний політ, В тобі себе знахожу по краплині. Не зможеш замінити ти мій світ, Але і світ тебе вже не замінить.

Я так легко по землі ступаю, Мої очі вдивляються в небо. Знаю, кращого в світі немає, І думками я лину до тебе. Ніжно - ніжно тебе обійму, Зазирнувши у лагідні очі, “Я до тебе так довго йшла”, Моє серце тобі прошепоче. Ти–як сонячний ясний день, У душі твоїй- тепле літо. Сонця промінь в долі моїй, Неможливо тебе не любити.

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Навіщо ти так мучаєш його? Адже у серці іншого тримаєш. Не розумієш вже й сама того, Кого із них насправді ти кохаєш. Ти королева, ну а він – простак, Не бути разом вам, і ти це знаєш. Та біля нього ти не та, і все не так, Він інший світ для тебе відкриває. І все ж не зможеш ти покинути того, Хто поруч із тобою вірно засинає. Хоч кожен вечір ти цілуєш лиш його, Та в снах своїх ти іншого стрічаєш. Та він так вірить, і надіється, і жде...

Читати далі...

Серебристые снежинки кружатся В белоснежном январьском вальсе. Тихо шепчут – пора уж прощаться, Но глаза отвечают – останься. Я хочу так же нежно-игриво У тебя на ресницах растаять. Так прекрасно и неторопливо На ладони твои тихо падать. От горячих твоих поцелуев Тают в сердце прошлого льдинки. Может, нежность тому виною, Ну а, может быть, просто снежинки.