Наша жизнь – это только игра. А любовь – всего лишь мечта. Птица синяя в облаках. И не быть журавлём ей в руках. Рождена, чтобы вольно летать, Никогда ей ручною не стать. Так прекрасен её полёт, Но в иллюзии мир он зовёт. Ведь обманчива красота, Сладкозвучны её уста. Очень больно она обожжёт, Вместо сердца оставив лёд.

[Приєднана картинка] Вновь уносят меня мечты В этот мир, где лишь я и ты. Пусть не быть никогда нам вдвоём, В царство грёз мы сегодня уйдём. Очень нежно тебе прошепчу, Что тебя отпускать не хочу. Но не стану я спорить с судьбой, И смогу усмирить эту боль. Не пытайся меня ты понять, Не хочу я мечту разбивать. Пусть останется сладким сном Эта странная наша Любовь.

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Когось вона ніжно теплом обігріє, Когось без жалю вогнем обпече. У чийомусь серці поселить надію, ЧиЄсь на шматки порубає мечем. Як сонце весняне комусь вона світить, Промінчиком Ясним веде крізь туман. Когось, навпаки, аж до болю засліпить, Насправді ж ілюзія все і обман. Комусь вона стане солодким нектаром, Цілющий бальзам свій у душу проллє. Когось пригостить таємничим відваром, Сп’янить, одурманить, а потім уб’є. Вона - наче фея,...

Читати далі...

Молю, благаю, не приходь у мої сни, І не порушуй спокій мого серця. Бо ж знаєш, не для тебе вже вони, Та знову з вуст чомусь ім’я твоє зірветься. Давно вже всі зруйновані мости. Та зовсім не твоя у тім провина, Що я не можу і не хочу далі йти, Не помічаючи швидкого часу плину. Ти світлим спогадом з далекої весни Проникнеш знову в серце на світанку. Молю, благаю, не приходь у мої сни, Щоб знову зникнути в ранковому серпанку.

Плаче вітер за моїм вікном, Тихо плаче осінь золота. Ми тепер вже більше не разом, Розійшлися ми, я більше не твоя. Плаче вітер, листям шелестить, Він розвіяв всю нашу любов. Плаче вітер, і душа тремтить, Я до тебе не повернусь знов. Плаче вітер, минуло кохання, На прощання посміхаюся я. Ти не перший, і ти не останній. Більше я не іграшка твоя. Плаче вітер…Чому плаче небо? Плачуть очі…Чому плачу я? Вже не разом ми … Ну і не треба. Та не буде інша кращою...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

Уже осінь від нас відходить, Вже з дерев облітає останній листок. Білосніжна зима на підході, У майбутнє ми робимо ще один крок. Час біжить, нам його не спинити, Рік за роком у вічність летить. Все пройде, промине у цім світі, І життя промайне, наче мить. Коли ще один рік нас покине, Завітає новий в кожен дім, Світлий Ангел до мене прилине, І пригорне крилом своїм . Він нечутно мене запитає: “Як прожила ти, душе, цей рік?” Хоч насправді чудово все знає, Бо ...

Читати далі...

Ми живемо у різних світах, Ми в галактиках різних родились. Та між нами – Чумацький шлях, Ми з тобою на ньому зустрілись. В тихім сяйві сріблястих зірок Ми забули про біль минулий. Наша зустріч – в майбутнє квиток, Наші душі й серця це відчули. Так багато в житті перешкод, Щось будуєм, а потім ламаєм. І в стрімкої буденності водоворот Ми так часто від себе самі утікаєм. Та сьогодні з тобою забудем про всіх. Десь у просторі ми наші руки з”єднаєм...

Читати далі...

[Приєднана картинка] БУДЕМ НАПРАСНО ДРУГ ДРУГА ИСКАТЬ В ЭТОТ ХОЛОДНЫЙ НОЯБРЬСКИЙ ВЕЧЕР... ВЕДЬ НИКОГДА НЕ ВЕРНУТЬ НАМ ОПЯТЬ САМУЮ ГЛАВНУЮ В ЖИЗНИ ВСТРЕЧУ...