Пробач мені, що все так сталось,
За все пробач, як мине час,
Коли в душі вже стихне галас
В останній раз. В останній раз.
Не забувай мене, благаю,
Залиш, хоча б, надії слід.
Що буде далі, я не знаю,
Але мені нестерпний світ,
В якому я один щоночі,
В якому ти на самоті.
Хіба не бачуть з неба очі
Оті страждання, муки ті.
Якби були у мене крила,
Якби, як птах, летіти міг,
Я б полетів до тебе, мила,
І впав би каменем у ніг.
Я б цілував твої коліна
І не питав, чи любиш ти...
Читати далі...