Я пришпилю до тебе ніч
Своїм цілунком терпко-винним,
І як сорочку, втому з пліч,
З нас на підлогу тиша скине.
І губи у твоїх згублю,
Заплутавши між вії очі,
Під перше несміливе "Лю..."
Здригнеться небо так пророчо.
А тіло, начебто пломбір,
В обіймах пристрасних розтане...
І втопить щастя у собі
Твоя кохана...
/Наталка Шульська/