хочу сюди!
 

Лилия

51 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 45-65 років

Ночами...

Ночами крадутся осенние ливни,
их август-прогульщик тоскливо скрывает:
как двойки в тетрадке. Косых серых линий
не видно во тьме. Я, на слух уповая,

вплываю в балконы и, выпростав руки,
ловлю ручейки проливного пространства.
Вода на планете, ссудившей всем брюки,
роскошней любого другого убранства:

в её бирюзово-лазоревых водах
лежишь, будто в платье кисейного неба,
и грудь подымается выше, и ода
слагается в честь ясноглазого Феба.

Беспечность стрекоз, залетающих в окна,
сравнима с доверчивой детскою верой,
что мир состоит из цветочных волокон,
а птички в лесу  разноцветные сферы...

Крадутся ночами бесплотные тени
двенадцати стражей любовных печалей.
Подброшу монетку  и выпадет гений.
Осталось от берега лета отчалить.


67%, 2 голоси

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
2

Останні статті

Коментарі

131.08.22, 22:49

Так, залишилося відчалити від берега цього літа...

    анонім

    21.09.22, 01:03

    Все по порядку, по написаному в мене, спочатку був майдан, потім війна, ще пощекочуть нерви мутації корони, а вже потім велика вода, та якщо і після цього людство не схаменеться, то тоді буде зірка з неба і аварії майже на всіх атомних електростанціях планети. Гарний вірш