Всеукраїнський етап гри "СОКІЛ_ДЖУРА - 2012"

  • 26.07.12, 19:02

У Закарпатській області завершився Всеукраїнський етап  дитячо-юнацької військово-патріотичної гри

«Карпатська Січ: Джура-2012»

 

«Наша нація міцнітиме, коли приростатиме число

здорових тілом і міцних духом свідомих українців!»

 

На базі Центрального табору туристського активу учнів України (Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій) успішно завершив свою роботу III (Всеукраїнський) етап дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Карпатська Січ: Джура-2012», який проходив з 18 по 24 липня 2012 року. Ця гра вже четвертий рік поспіль проводиться Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Радою козацьких отаманів України та МБУ «Центр Національного Відродження» при активній підтримці козацьких і громадських патріотичних організацій.

Співорганізатором цьогорічного Всеукраїнського етапу виступило Міністерство оборони України. Фінальні змагання проходили на теренах, які уславилися подвигами січовиків Карпатської Січі – організації народної оборони Карпатської України.

Учасниками цьогорічного Всеукраїнського етапу стали кращі рої навчальних закладів з 21 області України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської. Юнаки та дівчата, що стали учасниками Всеукраїнського етапу гри, випробували свої сили у військово-спортивних та туристсько-спортивних змаганнях: впоряд (стройова підготовка), народна боротьба «Навхрест» (українська народна боротьба-гра на «дужання», туристсько-спортивна смуга перешкод, стрільба з пневматичної гвинтівки, гра «Пластун» (комплексна командна інтелектуально-екстремальна гра з військово-спортивними та туристичними елементами та використанням методик гри «Квест»), теренова гра (тактична гра на місцевості із використанням елементів страйкболу), «Рятівник» (змагання з надання першої долікарської допомоги та елементи рятувальних робіт), а також у конкурсах: гра «Відун» (інтелектуальні змагання із знань історії України: доби козаччини, українських військових формувань різних епох, сучасних Збройних Сил України за формою «Брейн-ринг», «Що?, Де?, Коли?»), ватра – представлення творчо-мистецького звіту рою (мистецька композиція), бівак (таборування).

Вже традиційно в організації та проведенні Всеукраїнського етапу взяли участь волонтери від козацьких організацій: Українське Вільне Козацтво в Україні (Наказний Кошовий отаман Анатолій Грива), МГО “Міжнародна федерація Бойового Гопака” (президент Володимир Пилат), Крайове Товариство «Вінницький козацький полк імені Івана Богуна» (отаман Володимир Воловодюк), ГО Вінницьке крайове козацьке молодіжне об’єднання "Молода Подільська Січ" (голова Валентина Шпак), Регіональна громадська організація «Кодацька паланка Війська Запорозького низового» (отаман Владислав Ладигін), Рівненська обласна ГО "Поліська Січ" ВГО “Велике Козацьке Коло" (Кошовий отаман Олександр Грель), Шевченківський районний у м. Києві осередок МГО «Українське козацтво» (отаман Ігор Звягін) і від молодіжних патріотичних організацій: «Спілка Української Молоді в Україні», НСОУ «Пласт», Молодіжний Націоналістичний Конгрес.

Волонтери забезпечили діяльність табору, проведення змагань, осавульську службу, несення козацької служби (що проводилося  з метою додаткового вишколу учасників), проведення виховних заходів з молоддю. Діяла козацька старшина табору, яка забезпечувала виконання щоденної програми заходів, а саме:

-   похідний отаман – Анатолій Грива (Голова Ради козацьких отаманів України);

-   осавул – Владислав Ладигін (отаман Регіональної громадської організації «Кодацька паланка Війська Запорозького низового»);

-   бунчужний – Василь Любуня (осавул Крайового Товариства «Вінницький козацький полк імені Івана Богуна»);

-   обозний – Олег Юрченко (від ВГО «Спілка Української Молоді в Україні»);

-   хорунжий – Олександр Грель (Кошовий отаман Рівненської обласної ГО "Поліська Січ" ВГО“ Велике Козацьке Коло”);

-   писар – Ігор Звягін (отаман Шевченківського районного у м. Києві осередку МГО «Українське козацтво»).

 

У десяти видах змагань (конкурсах) призові місця зайняти:

1. «Стрільба»: перше місце – рій: „Терен” (Черкаська обл.);

    друге – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

    третє – рій „Соколята” (Тернопільська обл.).

 

2. «Ватра»: перше місце – рій „Дніпровські козаки” (Полтавська обл.);

     друге – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

     третє – рій: „Терен” (Черкаська обл.).

 

3. «Впоряд»: перше – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

      друге – рій: „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.);

      третє – рій „Дубравці” (Рівненська обл.).

 

4. «Боротьба»: перше місце – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

        друге – рій „Дніпровські козаки” (Полтавська обл.);

        третє – „Плавневий” (Запорізька обл.).

 

5. «Рятівник»: перше місце – рій „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.);

    друге – рій „Хотинські козаки” (Чернівецька обл.);

    третє – рій: „Фортеця” (Сумська обл.).

 

6. «Відун»: перше місце – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

    друге – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

    третє – рій: „Боржавські козаки” (Закарпатська обл.);

 

7. «Пластун»: перше місце – рій „Засвіт” (Вінницька обл.);

    друге – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

    третє – рій: „Дубравці” (Рівненська обл.).

 

8.«Смуга перешкод»: перше місце – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

      друге – рій „Слобожанські характерники” (Харківська обл.);

      третє – рій: „Терен” (Черкаська обл.).

 

9. «Таборування» (бівак): перше місце – рій „Волинські яструби”

        (Волинська обл.);  

       друге – „Соколята” (Тернопільська обл.);

       третє – „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.).

 

10. «Добра справа»: перше місце – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

       друге – „Соколята” (Тернопільська обл.);

       третє – „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.).

 

Вагому фінансову підтримку проведенню Всеукраїнського злету надало МГО “Реєстрове Українське Народне Козацтво” (Головний отаман Юрій Палієв) та МБУ «Центр національного відродження» (директор центру Тарас Рондзістий).

 

Довідково: в Україні джурами завжди називали, як про це записано в Малій енциклопедії Українського козацтва, «молодих вихованців, зброєносців і помічників досвідченого козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні. Причому духовна загартованість передувала фізичній, якої набували упродовж кількох років. Виховувалися перш за все розважливість та поміркованість, впевненість у собі і власних силах. За існуючою у Війську Запорозькому традицією кожен козак на схилі життя мав підготувати для служби у Війську замість себе молодого юнака. У джури брали своїх молодших родичів (якщо вони були), а частіше – сторонніх підлітків, яких спочатку привчали до ведення козацького господарства, а пізніше, вже на Січі, навчали військовій справі. Система виховання була досить жорсткою. І далеко не всі вихованці годилися для військової служби. Часто вони успадковували від своїх вихователів не тільки військовий досвід, а й усе майно і господарство. У перших воєнних походах патрон-вихователь пильно опікувався своїм джурою, доки той не набуде певного досвіду і не стане повноцінним козаком. У свою чергу джура мав усіляко дбати про свого наставника і беззаперечно виконувати всі його накази, демонструючи при цьому швидкість, дотепність та кмітливість».

І саме таких козацьких виховних традицій дотримуються організатори при запровадженні у навчальні заклади гри  «Сокіл» («Джура»).

 

Керівник Головного штабу гри „Сокіл” („Джура”)

Анатолій Грива

Відбувся обласний етап всеукраїнської військово-патріотичної гр

  • 04.06.12, 12:24

ДжураІз встановленням і розвитком самостійної, незалежної держави, стало органічною потребою для сучасної молоді відродження традицій українського козацтва.

   Козацько-лицарське виховання в сучасній школі – це виховання підростаючого покоління нашого народу на патріотичних, героїчних національно - державницьких традиціях українського козацтва, на високих прикладах лицарського ставлення до України, дійсності взагалі.

Дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Сокіл» (Джура») є частиною інструментарію яким можна привернути увагу молоді до проблем становлення нашої державності, відновлення та збереження історичних надбань народу, формуванню у дітей високого сенсу життя, глибокої любові до нації, самовідданого служіння Батьківщині.

Дякуючи організатором гри «Джура», а саме Хмельницькому обласному Центру туризму та краєзнавства, а особливо директору Шенькаруку Сергію Миколайовичу, методисту  цього центру   Колесник Наталі Вячеславівні, діти з усіх куточків Хмельниччини  мали можливість проявити себе у змаганні на виявлення не тільки фізичних сил, як це зазвичай відбувається на спортивних заходах, а й формувати морально-духовні національні якості які є пріоритетними в житті кожного українця.

30 травня по 1 червня у не далеко від Хмельницького у лісі біля села Пархомівці  відбувся обласний етап гри «Сокіл»(«Джура») 2012. Учасників фіналу привітав перший заступник голови Хмельницької ОДА Гавришко В.Д..

Який після урочистостей зробив декілька суттєвих зауважень організаторам гри  і керівникам роїв.

 І хочу зупинитись на одному, досить  прикрому фактові. Коли  Вадим Дмитрович оглянув ліс біля села, зауважив, що досить багато сміття у ньому накидано. Він зауважив на це організаторам змагань, і нами було запропоновано, щоб влада надала транспорт для збору непотребу який був скрізь розкиданий, а джури після завершення гри приберуть навколо. І справді на наступний день був транспорт і діти ліс прибрали.

 Мені особисто цікаво,  у селищного голови та жителів Пархомівець,  сміття теж по городі та садку валяється, і чи зробили вони у себе сміттєзвалище під ліжком ? Чи можливо потрібно дітям з усієї області приїхати щоб  їхнє ж сміття у них на обісці прибрати ?

І ще відбулась одна цікава річ після приїзду чиновника, на наступний день була розчищена дорога грейдером, до місця таборування «джур», чим селяни були вкрай задоволені.

 У мене виникає  запитання до районного керівництва, що чиновник такого рівня має слідкувати за тим що у вас у районі робиться, чи можливо ви не на своєму місці ?

 Ну годі давайте повернемось до приємного, до гри. Гра все більше і більше активізується на теренах Хмельниччини і розпочинає користуватись популярністю не тільки серед школярів, а і викладачів учбових закладів. По перше в області проводились районі та міські змагання гри, хай не скрізь в тій мірі як хотілось, але вони пройшли, по друге кількість команд які приймало участь у змаганнях в цьому році збільшилась з 16 до 21. Як бачимо прогрес у розвитку гри є, хоча певні труднощі із а недофінансування команд наприклад як з командою з Кам’янець – Подільського р-ну, якій кошти на участь в змаганнях збирали батьки, не кажучи про ніяке проведення фінальних змагань у деяких районах, і в першу чергу всі ці неподобства відбулись із за недбалості керівництва районних, та міських  управлінь освіти.

Як видно з цьогорічного фіналу гри, що команди учбових закладів які брали участь в змаганнях у минулому році показали  досить непоганий результат. Це фактично уся перша пятірка. Хоча дух напруженої боротьби та дружнього суперництва вітав у повітрі, на кожному етапі гри. І деякі більш досвідченні команди вже не могли сперечатись з новачками, які більш відповідальніше віднеслись до підготовки до фінальних змагань чим «спровокували» здоровий дух боротьби.

Захищати честь нашої області на всеукраїнському етапі гри «Сокіл-Джура» поїде команда з м. Камянець-Подільський «Лицарі Полілля». Команда з м. Староконстянтинів «Шахівські  Сердюки» вже другий рік поспіль виборює друге місце, і призове третє місце виборола команда з Білогірського р-ну «Лицарі Білих Гір».

        Хочу зазначити що, важливим на даний момент являється те, щоб робота яка триває з 2003 року не призупинялася, а знаходила вагому підтримку у влади на місцевому рівні. А ми, як справжні патріоти нашої держави, в свою чергу, будемо втілювати цю програму на місцях, адже тільки спільними зусиллями можна отримати високий результат.

       Хочу також висловити подяку за сприяння у організації гри старшині Хмельницького козацького куреня ім. І. Нечая Українського козацтва та Хмельницької обласної федерації бойового гопака. 

До речі козацький куліш яким пригощали гостей був власноруч приготовлений ( він  нікого до цього процесу не допускав) Крайовим хорунжим, майстром спорту міжнародного класу, учасником двох олімпійських ігор Олександром Бортюком,  був настільки смачний, що перший заступник голови ОДА Гавришко В. Д. особисто Олександру подякував.

 

Представник головного штабу

 гри «Сокіл-Джура»

у Хмельницькій області

Курінний отаман

Сергій Скоробогатий.

«Старкон-Шепетівка-Клепачі-Славута-Старкон»

  • 04.06.12, 10:44

          Вельмишановний мій читач хочу розповісти тобі про один на перший погляд звичайний, а з іншої сторони  досить цікавий похід. Він незвичний в тому, що проводився верхи на конях, так-так мій шановний читач, не пішки, не на автомобілях або мотоциклах, а як і у ті славетні часи козачини на конях. І приймали участь у цьому незвичному поході справжні сучасні козаки, а також молоді козачата – джури. Взагалі вони  подолали за три дні 75 кілометрів шляху нашою прекрасною батьківщиною і місцями невмирущої козацької слави, тими дорогами по яких ходили славетні лицарі України, наші непереможні прадіди козаки. Цей перехід був не просто як подорож-прогулянка на конях -  це був перехід з кінними перегонами, цікавими зустрічами, тож давайте все спочатку.

          31 квітня зранку кінною колоною у кількості 24 верхових коня, кінний ескорт вирушив зі Старокостянтинова і, як годиться, і прийнято у справжніх козаків, через 30 км., заїхавши у с. Пашуки завітали  до церкви,  на службу Божу і отримали благословення на добрий час та гарну дорогу від місцевого священика. Люди захоплено споглядали за кінними вершниками які з козацькими піснями та державними  прапорами ішли стрункою,як стан молодої дівчини,колоною по селах та хуторах Хмельниччини. У с. Клепачі  козаків гостинно зустрічав голова фермерського господарства Конончук Іван Степанович.  Разом з ним відвідали церкву, яку будує  вся Клепачівська громада. Гостинність клепачівців була щира і по Українські хлібосольна, та про це оповідати зараз не буду, бо для цього потрібно писати окрему статтю.

            Переночувавши, козаки і козачки спільно з місцевими жителями відправились до лісу за село. Там і відбулось головне свято,  представники клубу «Козацький герць» показали вправність  володіння конем і прийняли участь у святкових кінних перегонах. Призового місця вони не здобули, але  не пасли задніх і ввійшли до півфіналу. Старокостянтинівські козаки виставили чотири вершники, а загалом у змаганнях взяло участь двадцять вершників. Ну і як говорять «… люби Боже правду…»  хіба могли вони змагатись з більш досвідченими козаками з м. Славути на чолі зі своїм отаманом  ( він же і мер Славути ) Василем Сидором. Та це, на мою думку, не так страшно досвід прийде з часом і ще погарцюють сьогоднішні джури, а завтрашні козаки зі Старокостянтинова, і думаю не тільки у отамана Сидора у носі засвербить від заздрощів.

      А отже далі, в дорогу. Через 25 км козаки  прибули в старовинне  місто Славута,  підкріпились, переночували і о 7-00 годині ранку поїхали до  рідного Старокостянтинова. За цей день вершники  відвідали 17  сіл, зустрічались з різними людьми.  О 22-00 прибули до рідного дому де їх радо зустріли козаки і їх наставник  Федір Лавров ( як люблячи його називають діти, дядько Федір).

          Хочу з гордістю назвати  козаків які гідно подолали цей маршрут: це отаман кінного загону Хорунжий Українського козацтва Лавров Сергій, тай найактивніші і досвідченіші козаки та джури  Скоп Андрій, Ростислав Лупашко, Потреба Олександр, Антонов Артем, Романюк Дмитро.

    Окремо хочу  розповісти про одну пригоду, яка відбулась у цьому поході, на перший погляд вона нічим не примітна, а насправді багато про що говорить. Коли козаки на конях, з  козацькими піснями і козацькими прапорами увійшли у село, їх перестрів  місцевий житель і попрохав , що б вони зачекали пару хвилин біля його хати. Через деякий час господар вийшов  з двору у вишиваній сорочці і низько вклонившись, на вишиваному рушнику вручив хліб і сіль козакам, це було дуже зворушливо,  щиро і від усього серця. І пригадались ті часи коли козаки зі зброєю у руках боронили неньку Україну, і зустрічали їх хлібом та сіллю люди і раділи і тішились що прийшли їх визволителі.

      На сьогоднішній день українське козацтво не займається політикою, стоїть осторонь, а можливо потрібно і розпочати .

Слава козакам кінного клубу «Козацький герць» зі Староконстянтинова !

Слава Україні !

 

Курінний отаман

 Сергій Cкоробогатий.

"Сучасне Українське козацтво

  • 09.05.12, 10:56
"Сучасне Українське козацтво та його проблеми." "Пропали пани гетьмани, а кобила порох з'їла." Народне прислів'я. Чим є сучасне козацтво в Україну, кому служить і яку мету ставить перед собою? Щоб відповісти на ці питання, варто зробити хоч короткий екскурс в недавнє минуле. Найстаршою громадською організацією Україна козацького напряму є "Українське козацтво", яка була створена в жовтні 1991 року і зареєстрована в березні 1992 року. Першим її гетьманом обрали В'ячеслава Чорновола. Володимир Мулява, очолював українське козацтво з 1992 по 1998 роки. У 1998 році гетьманом Українського козацтва було обрано Івана Біласа, а в 2005 році Віктора Ющенка. Ющенко не залишився у боргу, його указом була створена Рада Українського козацтва, в яку увійшли всі керівники міжнародних і всеукраїнських козацьких організацій і яку цього разу він очолив особисто. Однак підвищення статусу ради дозволило хитромудрим верховним отаманам продовжити облаштовувати свої ділові та суспільні інфраструктури – маючи на робочому столі фото з Президентом, а також посвідчення з його підписом, в нашій державі можна багато чого зробити корисного. І не тільки для країни. Рада Українського козацтва створювали з благою метою – надати козацьким організаціям Україні позитивний імпульс для розвитку і використання знання і досвіду десятків тисяч фізично здорових і по-справжньому релігійних чоловіків у справі захисту батьківщини. Плани інтеграції козацтва в силові структури, створення загонів для прикриття кордонів, використання козацького досвіду в підготовці призовників і виховання підростаючого покоління, існують давно, однак всі вони припадають пилом у довгих шухлядах міністерств і відомств, не проходячи погоджень. А який чиновник погодиться поділитися хоч малою часткою своїх повноважень і хоч копійкою виділених на його міністерство бюджетних коштів? На розвиток і становлення козацтва негативно впливають і постійні штучні спроби "згори" об'єднати їх. На мій погляд об'єднання має визріти всередині козацьких організацій. Специфіка козацтва в Україну ще й в тому, що козацькі організації орієнтуються на певні конфесії та завзято відстоюють їхню виняткову правоту, нерідко за допомогою кулаків. Спроби злити всіх козаків в одну велику балію можуть призвести до того, що багато зволіють залишити рух, ніж почнуть слухати проповіді священиків інших конфесій. В історії розвитку сучасного українського козацтва, можна виділити наступні етапи: • 1989 -1992 рік – виникнення на території України місцевих козацьких товариств і об'єднання їх під юрисдикцією Міжнародної організації "Українське козацтво". • 1992 – 1995 рік – розвиток і адаптація традицій козацьких товариств в сучасних умовах. • 1995 – 2008 року – вихід зі складу Міжнародної організації "Українське козацтво" окремих груп козаків і реєстрація ними незалежних козацьких товариств із всеукраїнським та міжнародним статусом. • 2009 рік – початок об'єднання діючих козацьких товариств в об'єднання різних рівнів, такі як "Рада козацьких отаманів Україна", "Дике Поле" і "Фонд ім. І. Сірка". На жаль, наші чиновники і політики продовжують ремствувати на нестачу патріотизму в молодіжному середовищі, на "загрозливе" поширення впливу нетрадиційних конфесій на молодь. Насправді все просто – їх прикладом для наслідування повинні бути власні герої наприклад Б. Хмельницький, І. Богун та ін..., А не як у сьогоднішній ситуації підлітки можуть успадковувати тільки термінаторів і бравих ковбоїв. У кращому випадку вони захоплювалися героями фільму "Вогнем і мечем", які так славно та швидко перемогли козаків Б. Хмельницького, тільки за дві серії. В колективній свідомості кожного народу живуть та розвиваються свої власні образи і герої, завдяки їм народ ідентифікує себе, свою роль у розвитку планети, відчуває свою особливість... На сьогодні Козацтво – це один з найближчих святих героїчних етапів української історії. До недавнього часу, головними проблемами українського козацтва були: його роздробленість, відсутність контролю і єдиних регулятивних норм. В деяких козацьких організаціях досі вибирають власних гетьманів, присвоюють козацькі звання, вручаються нагороди, довільно трактують козацькі традиції, формують власну ідеологію і систему виховання і т.д... Всі ці особливості козацьких організацій відрізняють їх за своєю природою від звичайних об'єднань громадян. Втім, зазначені факти є загальновідомими і я привожу їх тут тільки з метою порівняння. Сьогодні виникають нові проблеми: втрата громадського авторитету і ослаблення впливу козацьких організацій, і втрата керівництвом країни інтересу до розвитку козацького руху в Україні. Так як козацтво намагалося триматися осторонь від політики, то на нього просто перестали звертати увагу і з ним перестали рахуватися. Я хочу привести слова геніального письменника Миколи Гоголя "Українське козацтво – гордість української нації, це – джерело духовної сили, благородства, народжує безкорисливу участь у спільній справі, виконання свого обов'язку, навіть якщо цей борг вимагав участі в заколоті." Його слова і сьогодні актуальні, сьогодні козацтво та сила яка може гідно захистити інтереси свого народу і свого етносу і козацька громада повинна постати як традиційна опора суспільства. Головне патріотичне призначення козацтва – захист Батьківщини від зовнішніх і внутрішніх ворогів, в тому числі і казнокрадів, які змушують народ терпіти знущання, спрямовані на збагачення тільки певного прошарку суспільства, насаджують в країні злидні і страждання, беззаконня і безчинства при повній бездіяльності громадськості. Курінний отаман Сергій Скоробогатий

Приєднатися до події

Знахідки археологів викрили історію.

  • 25.06.11, 11:41

Знахідки археологів викрили історію, складену ними про власне походження

 

 

 «Сенсаційна знахідка російських археологів. У Посадському районі Івановської області під час розкопок вчені виявили фінський могильник, який датують приблизно 4 століттям. Всередині бронзові речі і останки. Тепер вченим, можливо, доведеться переписувати історію виникнення староруської культури».

 

 Таких паралелей вітчизняна археологія не пам'ятає. 13 фінських поховань, поряд староруські намиста. Вчені пояснюють: ці фінни жили тут в четвертому столітті, а вже в десятому поряд з могильником стояли хати жителів Ростово-Суздальскої землі. Місце називається «Суздальське опілля». І досі вважалося, що першими землеробами на межі Володимирської й Івановської областей були міфічні слов'яни.

 

 «Саме фінни були піонерами землеробства на цій території, — пояснює Микола Макаров. — Крім того, вони були хорошими ювелірами і багато прикрас прийшли до нас з фінської культури». По суті, археологічні розкопки, тут в «суздальскому опіллі — це така спроба знайти місце виникнення нашої культури.

 

 «У дев'ятому — дванадцятому століттях тут відбувалася грандіозна історична робота. На території у 120 кілометрів від Покрову на Нерлі до Переславля стародавні слов'яни почали рубати ліс, обробляти поля і головне — почали будувати міста: Володимир. Суздаль. Це було нове суспільство, що склало серйозну конкуренцію Київській Русі, і поклало початок Московській державі».

 

 Так закінчують сюжет журналісти Вєстєй. Але все більше і більше фактів говорить за те, що саме фінно-угорські автохтони цих територій, а зовсім не міфічні слов'янські переселенці, були будівничими Ростово-Суздальскої землі, а пізніше й Московської держави.

 

 

 

Джерело: http://www.kavkazcenter.com/ukr/content/2011/06/24/19434.shtml

Смінар "Бойовий Спас"

  • 20.06.11, 16:51

Семінар по

«БОЙОВОМУ СПАСУ»

 

 

Семінар проводиться під керівництвом

Засновника школи «Бойового Спасу»

осавула Українського козацтва Полюха Сергія

 

Час проведення семінару: з 25 червня по 2 липня 2001 року.

 

Місце проведення: Україна, Закарпатська область,

Межигірський район, с. Майдан.

 

Програма семінару:

- вивчення прийомів самозахисту від різних видів нападу;

- вивчення прийомів фехтування ножем та палкою;

- вивчення методів природного зцілення.

 

Умови проживання: в приміщеннях садиби

«У козака Сергія» або в палатках на території садиби.

Між тренуваннями запланована культурна програма: купання в річці, походи по горам, екскурсії по музеям та природним місцинам Карпат.

 

Детальна інформація

про місце та умови проведення семінару:

тел. 0974794611 (Сергій Миколайович)

http://vkontakte.ru/club20776818

http://combatspas.com.ua/nash-dosug/mesta-nashego-otdyixa/karpatyi/usadba-u-kazaka-sergeya/


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Влада у заборонила виступ ГАЙДАМАКАМ

  • 19.06.11, 10:46

         18 червня 2011 року у місті Вінниця на півострові «Бригантина» було відкрито третій фестиваль етнічної культури  «Живий вогонь». Організатором цього фесту був Вінницький  Козацький полк ім. І.Богуна, отаманом якого є Володимир Воловодюк.      

      На гостину до вінницьких побратимі з’їхались козаки з усіх куточків України, не кажучи про те що самих вінничан теж було досить багато, це було дійсно гарне козацьке свято. Фестиваль розпочався урочисто і святково. Виступи козаків, та різних відомих Вінницьких і не тільки виконавців, але на завершення першого дня фесту перед гостями свята мав виступити гурт «Гайдамаки».Не буду розповідати про сам фестиваль, а просто пропоную всім бажаючим на наступний рік самим в цьому переконатись.

      Отже мав виступити гурт «Гайдамаки», і не знаю з яких причин мужновладці зсилаючись на Закон, що загальні заходи мають проводитись до 10 години вечора взяли і руками міліції, виключили генератор яки подавав струм  для сцени. Так козаки могли взяти в коло генератор і запустивши його надати можливість виступити Гайдамакам. Але ж наслідки для організаторів фестивалю були б після цього,  ви надіюсь  розумієте.

       Цікаво на мою думку, що у Львові, рішенням суду було заборонено  9 травня проводити будь які акції, але декілька тисяч міліціонерів не збирались виконувати його. А тут у Вінниці на приватній території, місці від якого житлові будинки знаходяться за добрячих два кілометри, заборонили виступ гурту «Гайдамаки». Але я пригадую останні президентські перегони  у нас в м. Хмельницький на майдані Незалежності за майбутнього президента  Януковича, горлали різні вокалісти до 12 ночі. Хоча житлові будинки, межують прямо з майданом. Шановні де справедливість я запитую Вас ? Чому за рішенням якогось чиновника, Вінницька молодь не змогла послухати гурт «Гайдамаки», чи той чиновник вважає що ця молодь краще в під’їздах сидять чи ще чимось іншим недостойним займаються.

    Приємно було подивитись на ту молодь яка прийшла в українських вишиванках і гарним настроєм провести гарно і корисно час, на півострів «Бригантина» який на період фесту був обявлений зоною без алкоголю. Невже наша сьогоднішня влада тільки і думає як свої особисті речі залагодити, та набити бездонні кишені, і лише контролювати, щоб все робились тільки під її жорстким контролем, і її дозволу ?

          І взагалі я не розумію, що сталось … ? Чи можливо вже настав час щоб ми, сьогоднішній владі 2004 рік згадали ?

 

Курінний отаман

Сергій Скоробогатий

10 червня 2011 року.

Приєднатися до події

Семінар

  • 14.06.11, 18:36

Положення

про Всеукраїнський навчально - вишкільний семінар із  Бойового Гопака              

1. Загальні положення.

 

1.1. Всеукраїнський навчально - вишкільний семінар із Бойового Гопака є одним із важливих способів вивчення українського лицарського мистецтва – Бойовий Гопак.

1.2. Навчальний семінар проводиться Міжнародною Федерацією Бойового Гопака спільно з Хмельницькою обласною федерацією Бойового Гопака.

1.3. Семінар проводиться з 16 по 30 липня 2011  року  у місті  Хмельницькому  за адресою: вул. Проскурівського підпілля, 139, на базі Хмельницької гумантірано - педагогічної академії.

 

2.  Мета і завдання.

 

2.1. Вивчення історії бойової культури українського народу.

2.2. Залучення молоді до вивчення Бойового Гопака як в Україні так і за її межами.

2.3. Підготовка до здачі технічних іспитів на рівень майстерності „Жовтяк” та „Сокіл”.

2.4. Вивчення світоглядних засад українського козацтва.

 

3. Організація і проведення семінару.

 

3.1. Загальне керівництво по організації та проведенню Всеукраїнського навчально - вишкільного семінару із Бойового Гопака здійснює Засновник стилю, Верховний Учитель Бойового Гопака  – Пилат Володимир Степанович та голова правління Хмельницької обласної федерації Бойового Гопака – Куць Іван Олексійович.

3.2. Семінар працює за режимом і планом роботи, затвердженим Головою Наглядової Ради Учителів Бойового Гопака.

3.3. До участі в семінарі допускаються особи, що:

- подали заявку;

- сплатили внесок за участь у семінарі;

- мають довідку від лікаря про стан здоров’я.

3.4. Функціонування семінару визначається даним Положенням, засадами козацького Звичаєвого Права та Уставу Центральної Школи Бойового Гопака.

 

4. Фінансування навчального семінару.

 

4.1. Фінансування семінару відбувається за рахунок членських внесків, спонсорських та бюджетних коштів.

 

 

5. Заявка на участь у семінарі.

 

5.1. Попередні заявки встановленого зразка або листи-повідомлення про участь в семінарі подаються в оргкомітет семінару до 1 липня 2011 р., що діє при ЦШБГ,

за адресою:

 79000, м. Львів,

 вул. Стефаника, 8/10,

Центральна Школа Бойового Гопака,

 або на електронну пошту: [email protected]

чи факсом на тел. (032) 243-02-09,

моб.( 067) 975-93-00 – Пилат В. С.;

( 067) 303-82-42 Куць І.О.

 

Приєднатися до події

Семінар

  • 14.06.11, 18:28

Положення

про Всеукраїнський навчально - вишкільний семінар із  Бойового Гопака 1. Загальні положення.

 

1.1. Всеукраїнський навчально - вишкільний семінар із Бойового Гопака є одним із важливих способів вивчення українського лицарського мистецтва – Бойовий Гопак.

1.2. Навчальний семінар проводиться Міжнародною Федерацією Бойового Гопака спільно з Хмельницькою обласною федерацією Бойового Гопака.

1.3. Семінар проводиться з 16 по 30 липня 2011  року  у місті  Хмельницькому  за адресою: вул. Проскурівського підпілля, 139, на базі Хмельницької гумантірано - педагогічної академії.

 

2.  Мета і завдання.

 

2.1. Вивчення історії бойової культури українського народу.

2.2. Залучення молоді до вивчення Бойового Гопака як в Україні так і за її межами.

2.3. Підготовка до здачі технічних іспитів на рівень майстерності „Жовтяк” та „Сокіл”.

2.4. Вивчення світоглядних засад українського козацтва.

 

3. Організація і проведення семінару.

 

3.1. Загальне керівництво по організації та проведенню Всеукраїнського навчально - вишкільного семінару із Бойового Гопака здійснює Засновник стилю, Верховний Учитель Бойового Гопака  – Пилат Володимир Степанович та голова правління Хмельницької обласної федерації Бойового Гопака – Куць Іван Олексійович.

3.2. Семінар працює за режимом і планом роботи, затвердженим Головою Наглядової Ради Учителів Бойового Гопака.

3.3. До участі в семінарі допускаються особи, що:

- подали заявку;

- сплатили внесок за участь у семінарі;

- мають довідку від лікаря про стан здоров’я.

3.4. Функціонування семінару визначається даним Положенням, засадами козацького Звичаєвого Права та Уставу Центральної Школи Бойового Гопака.

 

4. Фінансування навчального семінару.

 

4.1. Фінансування семінару відбувається за рахунок членських внесків, спонсорських та бюджетних коштів.

 

 

5. Заявка на участь у семінарі.

 

5.1. Попередні заявки встановленого зразка або листи-повідомлення про участь в семінарі подаються в оргкомітет семінару до 1 липня 2011 р., що діє при ЦШБГ,

за адресою:

 79000, м. Львів,

 вул. Стефаника, 8/10,

Центральна Школа Бойового Гопака,

 або на електронну пошту: [email protected]

чи факсом на тел. (032) 243-02-09,

моб.( 067) 975-93-00 – Пилат В. С.;

( 067) 303-82-42 Куць І.О.

 

Приєднатися до події