Ішла собі – упав каштан, І не придумала ніяку теорему. Видать, не досить лиш плода, І користі – лиш гуля, як для темних.

Погляд, рухи, жести, дотик Слово, фраза, запах, подих Задоволення цікавого З незначного як для когось – Все моє завжди зі мною Скарб для когось – нерухомість Діаманти, в банку гроші Скарб у мене – найдорожчий

Думки шалені, хоч поточні Бувають часом проти ночі Є вірним крок наступний, як це знати Чи ні і смикатись не варто

Події, люди – наче все проходить мимо, Й на цьому святі я чужа. Між мною й всим якась межа, Весь світ, як паралельний вимір. І день за днем, і ніч – одноманітне Будинки сірі, небо непривітне. Пливу, як тріска у бурхливому потоці, Що намагається чинити спротив. Знайти би сили вирватись із цього кола. Чи може так і треба, народилась я відколи?

Дощі, дощі без перестану, І настій з апатичним станом, Поопадає скоро листя, Чекати на тепло не день, не місяць. І чутно поїзди в вікно відкрите, Й туди, куди уява може долетіти Під шелестіння крапель я дивлюся вдалину, Дай звісточку, й тепліше стане тут. Всередині та ж мряка, що й надворі, Лиш чай гарячий, книга підбадьорять. Нічого більш не хочеться, не треба – Залізти в ковдру й мріяти про тебе.

Навколишній світ Часом спрощений, Вульгарний, Із поняттями тимчасовими, Ярликами І „ добрими” порадниками – Я не відкриюсь такому світу, Захищу Свій всесвіт, Не впущу У нього Нікого і нічого зайвого

Жіноча логіка то незбагненна штука. Пораду дружню напишу – Не намагайтесь її осягнути, Це марна справа, вам скажу. Чи жінка є актриса, чи співачка, Чи секретарка, інженер, Чи вчителька проста, чи прачка, Політик, комівояжер – Не має значення професія, чи Захоплення, кількість років – Жінки не знають часом й самі чого хочуть, То що ж казати про чоловіків.

От безрадісно й сумно І ніхто не втішає Хоч би втішитись музом Але й він десь витає

Немає в світі чорного і білого, Багато півтонів однак; Омана слів, прикритість чемного, Іноді „ні” це значить „так”.

З самим собою діалоги – Мабуть то хвороби предвісник, Та коли говорити без змоги, То – точніше – її запобіжник.