Обов'язково треба прочитати кожному порядному українцю...раджу

Автор Віктор Єрофєєв. "Енциклопелія російської душі".



В Україні ця книга поки ще дозволена. В Росії вже ні. Як автор
(росіянин, що мешкає в Росії) залишився ще живий ? - незрозуміло. Правда
і російські класики пробували писати відверто, але зовсім трішки, та й
вони всі померли і... деякі своєю смертю.
А тут ціла книга - відверто
відкрита для всіх: для іноземців та іноземних інвесторів;
для розвідників і шпигунів; для населення сусідніх держав включно з ОБСЄ та
НАТО.
Для байкерів та мандрівників. Для нареченних і женихів.
ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ЗОКРЕМА...

І так маленький уривок:

"...Росіяни
стали жертвами власних чеснот. Я не знаю жодного іншого народу, у якого
б деградація зайшла так далеко, як в росіян. Це вже не народ, а
підодіяльник, у який можна засунути, запхати, влити, втелющити все що
завгодно. ПОХМУРИЙ народ - запійний, блудливий, ледачий, байдужий, позбавлений загальної значущості й загальних уявлень про добро й зло.
Інтелігетська гра в хороший нещасний "народ" і погану "владу" закінчилося поразкою самої інтелігенції.
Не радянська влада нав"язала себе народу, а народ погодився прийняти й терпіти радянську владу.

Нас безліч разів попереджали про катастрофу, наводили докази.
Ми тільки відмахувалися. Найрозумніших оголосили божевільними.
Російська культура має дивну особливість: у неї коротка пам"ять. Знання не накопичуються. Вони зливаються, як помиї.

Російська думка - сліди на піску. Наговорять, накурять, згадають
Тютчева, посміються, розкажуть анекдот, висварять владу, посперечаються,
потанцюють, поцілуються, поб"ються й розійдуться по кістках, по
могилах.
Прийде наступне покоління - і знову "від яйця". Знов накурять, згадають Тютчева.

Думка
Пушкіна, що в росіян є "байдужість до всякого обов"язку, справедливості
й істини, це цінічне презирство до людської думки й гідності -
презирство до всього, що не є необхідностю" ( чернетка листа до
Чаадаєва), досі звучить як уперше.

Ми нікуди не просунулися в
наших міркуваннях, можливо, насамперед тому, що, як і раніше, впускаємо в
себе цю отруту займеника "ми".
Ми убиваємо без ліку, але тільки не
каємося, але навіть не пам"ятаємо. Приклад з Катинню. Той - таки Пушкін
як національний герой брав участь у брошурі "На взяття Варшави".

Зараз
відбувається формування тієї дивної маси людей, що розселена на
території Росії. Ці люди схожі в одному: вони не готові допомогти один
одному.
Але вони не готові допомогти й самим собі. Кажуть,
росіяни щедрі. Але грузинська гостинність сильніша за російську. Кажуть,
росіяни - безкорисливі. Але індуси ще більш безкорисливі. Росіян,
швидче, поєднують погані якості: лінощі, заздрість, апатія,
спустошеність.
Насрать. Не думати. Плисти в своєму човні..."

Автор Віктор Єрофєєв. "Енциклопелія російської душі". Переклав Василь
Шкляр.


Київ 2010 рік.


   (від себе banderas):   Цю книгу я шукав довго. Знайшов. Тепер можу підказати де взяти і як.

                                                 Пишіть: e-mail: [email protected]

inna74

Обов'язково треба прочитати кожному порядному українцю...раджу

Коментарі