Ода вишиванці
- 10.07.09, 10:26
автор вірша Ярослав Чорногуз
Одягну я тебе на світанку,
Наче світла у душу віллю,
Українська моя вишиванко,
Я тебе до безтями люблю.
На тобі, чарівна одяганко,
Знаки світлих і сонячних врун,
Щоб торкалася ти, вишиванко,
До душі найтаємніших струн.
Ти за пояс заткнеш і шляхтянки
Дорогий, найсучасніший стрій.
Сама Леля тебе, вишиванко,
Прикрашала квітками із мрій.
Не архаїка ти, що як бранка,
У музеї забута висить.
Вічна модо моя, вишиванко,
Я щодня тебе прагну носить.
Крізь пітьму лихоліть, до останку,
Я твій образ у серці беріг,
О квітуча моя вишиванко,
Ти народу мого оберіг.
4
Коментарі
Прончита
110.07.09, 10:44
Прончита
210.07.09, 10:48
До речи , довелося бути у Львові на Паску і була вражена , що майже вся молодь була вдягнена в вишиванки. Незвичайне місто до якого хочеться повернутися
Богдан Бо
310.07.09, 11:20Відповідь на 2 від Прончита
Я радий, що вам сподобалось. На мою думку так і треба: просто жити і цінувати себе й все своє належним чином, а хто сам захоче - най приєднується.
N 47-ий
410.07.09, 12:34
Цікаво.
Воїн світла
512.07.09, 01:29
Гість: Друг Шелест
616.07.09, 13:36
Добрий вірш!