Початок нового світу
- 16.12.12, 20:20
Не знаю, як там хто що планує, а у мене 19-го грудня на день Святого Миколая, що є моїм похресним патроном, відбудеться вихід в світ книги Василя Кука "Степан Бандера. Роман Шухевич" Біографічні нариси. З додатоком. Тобто для мене кінець світу за майа співпадає з початком мого нового життя в якості видавця. З чим і була пов'язана моя блогерська відсутність, яку я маю намір виправити, тому що вже зібралось досить тем на черзі, а саме:
1. Подяка телевізійникам всіх телеканалів за те, що дозволяють мені без проблем тримати телевізор у стані "вимкнуто".
2. Про вибори щось маю таки сказати, але ще ніяк не визначу, що саме варто сказати, якщо тут йде саме час очікування і вичікування.
3. Тема 70-річчя УПА була мною не дуже опрацьована 14 жовтня через тогочасні бурхливі події з нагоди 28 жовтня, але тепер варто її обговорити за спокійнішої ситуації.
4. Поїздка до Києва потребує якогось оформлення в щось значиме, тому що подія виходу книг у видавництві "Смолоскип" та їх представлення варті опису очевидця подій.
5. Два мої останні цьогорічні листи до Олександри Щур-Храпливої в Канаду хочу оприлюднити, оскільки вони якось само-собою виявились досить програмного змісту, то нащо переінакшувати в статтю чи прокламацію? Епістолярний жанр має свою принадність певною сповідальністю - тим і скористаюсь.
Не знаю, що з того буде зроблено, але кортить виконати перелічене вище, щоб вже зроблені напрацювання не марнувати, оскільки в чомусь вони є унікальні - отже важливі не тільки для мене особисто.
Завершити анотацію плану дій на майбутнє хочу заявою, що на власні очі бачив отой метеорит, що хлюпнувся у море коло Туреччини, хоч було то коротка мить, але запам'яталось. Чому? Тому що коли побачив "падаючу зірку", то почав загадувати бажання, а зірка-метеор візьми і не щезни, як більшість метеорів, а блиснув над нічним Львовом вузькою яскравою доріжкою і... полетів десь далі за горизонт. Я ж розгубився: на таке я не готовий, бо чи загадувати бажання - чи я в прольоті? Зірка ж не впала, а кудись собі полетіла... За часом 23 год.13 грудня якраз збіглося з подією в Туреччині, з чого мене опанував сумнів стосовно метеорита: надто все це схоже на кероване приводнення космічного корабля прибульців, які прибули поглянути, як там у нас кінець світу відзначати будуть - цікаво сапієнсоноїдам, напевно.
Метеорит впав коло берега, тому його гарантовано будуть шукати і якщо не знайдуть найближчим часом і не покажуть в ЗМІ - значить то гарантовано прибульці! А значить, що ніяка це не "впала зірка" і що моє заповітне бажання зустрітися з прибульцями з космосу - накрилося і не збудеться. От вже ті турки турецькі з своїми дешевими курортами і тарифом "все включено" - навіть космічних клієнтів звабили...
1. Подяка телевізійникам всіх телеканалів за те, що дозволяють мені без проблем тримати телевізор у стані "вимкнуто".
2. Про вибори щось маю таки сказати, але ще ніяк не визначу, що саме варто сказати, якщо тут йде саме час очікування і вичікування.
3. Тема 70-річчя УПА була мною не дуже опрацьована 14 жовтня через тогочасні бурхливі події з нагоди 28 жовтня, але тепер варто її обговорити за спокійнішої ситуації.
4. Поїздка до Києва потребує якогось оформлення в щось значиме, тому що подія виходу книг у видавництві "Смолоскип" та їх представлення варті опису очевидця подій.
5. Два мої останні цьогорічні листи до Олександри Щур-Храпливої в Канаду хочу оприлюднити, оскільки вони якось само-собою виявились досить програмного змісту, то нащо переінакшувати в статтю чи прокламацію? Епістолярний жанр має свою принадність певною сповідальністю - тим і скористаюсь.
Не знаю, що з того буде зроблено, але кортить виконати перелічене вище, щоб вже зроблені напрацювання не марнувати, оскільки в чомусь вони є унікальні - отже важливі не тільки для мене особисто.
Завершити анотацію плану дій на майбутнє хочу заявою, що на власні очі бачив отой метеорит, що хлюпнувся у море коло Туреччини, хоч було то коротка мить, але запам'яталось. Чому? Тому що коли побачив "падаючу зірку", то почав загадувати бажання, а зірка-метеор візьми і не щезни, як більшість метеорів, а блиснув над нічним Львовом вузькою яскравою доріжкою і... полетів десь далі за горизонт. Я ж розгубився: на таке я не готовий, бо чи загадувати бажання - чи я в прольоті? Зірка ж не впала, а кудись собі полетіла... За часом 23 год.13 грудня якраз збіглося з подією в Туреччині, з чого мене опанував сумнів стосовно метеорита: надто все це схоже на кероване приводнення космічного корабля прибульців, які прибули поглянути, як там у нас кінець світу відзначати будуть - цікаво сапієнсоноїдам, напевно.
Метеорит впав коло берега, тому його гарантовано будуть шукати і якщо не знайдуть найближчим часом і не покажуть в ЗМІ - значить то гарантовано прибульці! А значить, що ніяка це не "впала зірка" і що моє заповітне бажання зустрітися з прибульцями з космосу - накрилося і не збудеться. От вже ті турки турецькі з своїми дешевими курортами і тарифом "все включено" - навіть космічних клієнтів звабили...
8
Коментарі
VChmyriov
117.12.12, 07:29
Чекаємо на книжку!
Korsar-K
217.12.12, 18:59
Гість: Ludmila_1
317.12.12, 22:00
Вітаю! Ви багато зробили для нас. Подальшого творчого надхнення
Люстерко
418.12.12, 09:06
Вітаю! Народження книги, це майже народження нової людини!