БЮДЖЕТ. Байка

Валерій Гнатюк

У стінах Ради котрий день киплять палкі дебати –
Ніяк бюджет не можуть весь прийняти депутати.
І як не крутять ті статті – завжди одні витрати,
А грошей, щоб покрити все не знають де узяти.
Зійшлись нарешті на тому, що є статті видатку,
Які давно уже пора привести до порядку,
Бо коштів хрумають вони заледве не третину
І дуже боляче псують усю чітку картину.
Якщо бюджетникам усім понизити зарплати,
А інвалідів і сиріт позбавити доплати,
І як на пенсії витрат скосити вполовину,
Тоді бюджет засяє весь – красивий і єдиний.
Тут піднімається один обранець всенародний:
«Як на півпенсії прожить тим бідакам голодним?
Вони ж повірили у нас і вибрали у Раду,
А ми тут хочемо їх всіх так підло обібрати.»
А інший каже: «Ну тоді візьмемо депутатів –
Давайте навпіл порвемо парламентські зарплати,
Знімемо пільги, страхові, відрядні і курортні,
Надбавки статусні усі, путівки санаторні,
Державні хати, «мерсюки», халявне лікування,
По закордонах надурняк катання і літання.
Готові всі таку малу поправочку прийняти –
Як данність виборцям своїм, як дар електорату?»
Але чомусь замовкли враз народні депутати,
Ніхто таку не забажав поправочку приймати.
Тут об’єдналися усі барвисті політсили:
Тихенько всілись по місцях і дружно засопіли.
І навіть той, хто палко так народом переймався
З трибуни зліз, на крісло впав та більш не піднімався.
І, як годиться, прийняли бюджетик одностайно –
Без пенсій, правда, і зарплат, зате для себе файно.

Казала баба: «Очі є? То бачили, що брали,
І як у пригоршнях гівно, то щоб не нарікали.»
Самі ж їх вибрали собі – ну от тепер і майте,
За нечисть клали папірці – отож не нарікайте.